Справа № 575/775/23

                                                       Провадження № 3/575/537/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       05 жовтня 2023 року                                                смт. Велика Писарівка

       Суддя В.Писарівського районного суду Сумської області Савєльєва А.І. розглянув матеріали, що надійшли від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

        ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 від 30.09.2004, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , притягується до адмінвідповідальності протягом року повторно,

за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП –

в с т а н о в и в :

22.07. 2023 року о 9 год. 45 хв. в с. Кириківка вул. Дружби, 1 Сумська область ОСОБА_1 керував мопедом марки «Дельта», державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, пройшов огляд на стан сп`яніння на місці з використанням приладу газоаналізатора Драгер 6820, результат тесту 1,36% алкоголю, номер тесту 381. Від керування відсторонений шляхом заборони руху, чим порушив п. 2.9 А ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

       22.07.2023 року о 9 год. 45 хв. в с. Кириківка вул. Дружби, 1 Сумська область ОСОБА_1 керував мопедом марки «Дельта» державний номерний знак НОМЕР_2 не маючи права керування даним транспортним засобом без відповідної категорії А-1, адмінправопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.        

Належним чином повідомлена особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в суд за викликом не з`явився, про причини неявки суд не повідомив (а.с.20).

Згідно зі статтею 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

       Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідним державним службовцем.

       За змістом ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

       Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

       Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідальність, передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

       Відповідно до підпункту а пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

       Відповідно до п. 27 Постанови № 14 ПВСУ від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації  транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами) слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

       Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я № 1452/735 від 09.11.2015, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 за № 1103 (із змінами) та у суворій відповідності до норм ст. 266 КУпАП.

       Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

        Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

       Як вбачається з матеріалів справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, керуючи транспортним засобом, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у розумінні приписів ст. ст. 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами:

- протоколоми про адміністративне правопорушення серії ААД № 007162 від 22.07.2023, який містить необхідні відомості, зокрема, щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративних правопорушень, які призвели до порушення Правил дорожнього руху України;

- тестом № 381 від 22.07.2023 проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, результат 1, 36 % проміле алкоголю;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 22.07.2023 з використанням спеціального технічного засобу DRAGER Alcotest 6820, прилад ARNK-2581;

- направленнями на огляд до закладу охорони здоров`я водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 22.07.2023;

- інформацією про пошук посвідчення водія ГСЦ на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (документ відсутній);

- постановою серії БАД № 650861 від 24.08.2022 стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП;

- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинне до 31 серпня 2023 року;

       - відеозаписом на диску, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення правил Правил дорожнього руху України.

Суд звертає увагу, що такий відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки транспортного засобу, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі № 678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які об`єктивні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.

Відповідальність, передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, настає за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

       Відповідно до підпункту а пункту 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

       Повторним відповідно до ст. 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Для утворення повторності і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, останній має бути підданий протягом року адміністративному стягненню за частинами 2-4 ст. 126 КУпАП.

Згідно із п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Як вбачається з матеріалів справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, керуючи транспортним засобом, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у розумінні приписів ст. ст. 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 007163 від 22.07.2023, який містять необхідні відомості, зокрема, щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення, які призвели до порушення Правил дорожнього руху України;

- інформацією про пошук посвідчення водія ГСЦ на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (документ відсутній);

- відеозаписом на диску про проведення відеофіксації на нагрудний портативний реєстратор, запис якого додано до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 007162 від 22.07.2023 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які об`єктивні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.

Таким чином ОСОБА_1 не має права керування (посвідчення водія), тобто не є водієм (п. 1.10 ПДР України).

Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.        

       Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні "Шмауцер проти Австрії" від 23.10.1995 ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення".

       Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суддя враховує характер вчинених правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, які є тяжкими, про що свідчить їх характер та визначені законодавцем види та розміри адміністративних стягнень, їх особливу небезпечність, підвищену соціальну чуттєвість до такого роду правопорушень, особу правопорушника, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, вважаю достатнім та необхідним для запобігання й попередження вчинення  ОСОБА_1 подібних правопорушень, накласти на нього стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень. При цьому, суд не застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у зв`язку з відсутністю у нього такого права (посвідчення водія), що підтверджується інформацією про пошук посвідчення водія ГСЦ на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (документ відсутній). Також, суд не застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи відомостей (документів) про належність транспортного засобу та відсутності у суду можливості самостійно вишукувати відповідні докази.

       Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

       Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2023).        

Керуючись ст.ст. 36,40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130, п. 1 ст. 247, ст.ст. 221, 283 КУпАП,

п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень (ГУК Сумській області/Сумська обл/21081300, код одержувача 37970404, рахунок № UA628999980313090149000018001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код одержувача 37993783, рахунок № UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через В.Писарівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя                                        А.І.Савєльєва