СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2023 року                                                             Справа № 480/3563/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3563/23 за позовом ОСОБА_1  до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 )  про визнання бездіяльності протиправною та стягнення додаткової винагороди,-

                                                  В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через адвоката Друченко Тетяну Василівну звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ), в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (29 днів), 01.09.2022 по 30.09.2022 (30 днів), 01.10.2022 по 31.10.2022 (31 днів) та 01.11.2022 по 30.11.2022 (30 днів) у розмірі 275 484 грн.

2. Стягнути з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (29 днів), з 01.09.2022 по 30.09.2022 (30 днів), з 01.10.2022 по 31.10.2022 (31 днів) та з 01.11.2022 по 30.11.2022 (30 днів) у розмірі 275 484 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу по мобілізації в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. За твердженням позивача, у спірний період він безпосередньо приймав участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Начальнику НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України подавалися відповідні рапорти про встановлення додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стриманні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Однак, за період з 01.08.2022 по 30.11.2022 (далі – спірний період) виплата додаткової винагороди, яка визначена постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", відбувалась із порушенням вимог чинного законодавства, адже виплачувалась не в повному обсязі, а саме не в розмірі 100000 грн з розрахунку на місяць. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки порушує права та соціальні гарантії позивача, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та зазначає, що з урахуванням фактичного часу виконання обов`язків військової служби, позивач у спірний період отримував у повному обсязі додаткову винагороду в розмірі 30000 грн в незалежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов`язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником. Наявність факту безумовного отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 30000 грн не ставить законодавцем військовим частинам прямого обов`язку автоматичного нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн. Твердження представника позивача, що виплата відповідачем додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, фактично є визнання права позивача на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є хибним, та суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 168. Щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 70000 грн зазначає, що абзацами 2 пунктів 1 Наказу № 392-АГ та Наказу № 628-АГ встановлено, що додаткова винагорода збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Враховуючи, що позивачем у спірний період завдань на лінії бойового зіткнення та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником не здійснювалось, відповідно підстави до виплати додаткової винагороди, збільшеної до 70000 грн відсутні.

Крім того, відповідач зауважив, що вимога щодо відшкодування витрат на правничу допомогу є неспівмірною, необґрунтованою і завищеною.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, зокрема, що участь позивача у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів підтверджено рапортами заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності начальника головного відділу полковника Палія І.В. від 18.11.2022, від 21.11.2022, від 24.11.2022, від 01.12.2022 з додатками, переліком військовослужбовців загону, у тому числі позивача у спірний період. Такі рапорти отримано керівництвом відповідача.

Ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Судом витребовувалися додаткові документи та пояснення у відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач проходить військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. Зазначені обставини не є спірними, сторонами не заперечуються.

Згідно розрахункових листів позивача за період серпень-листопад 2022 року, позивачу у спірний період нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, визначена постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі по 30000 грн щомісяця (а.с. 20-21).

Вважаючи, що відповідачем протиправно додаткова винагорода у період серпень-листопад 2022 року виплачувалась не в повному обсязі, а саме не в розмірі 100000 грн з розрахунку на місяць, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023 та № 254/2023 від 01.05.2023, строк дії воєнного часу продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію”, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 до постанови № 168 від 28.02.2022 були внесені зміни, згідно з якими цю постанову доповнено пунктом 21 такого змісту:

“21. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів”.

Пунктом 2 постанови КМУ № 793 від 07.07.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Отже, за змістом вказаних нормативно-правових актів, з 24.02.2022 у військовослужбовців Державної прикордонної служби України, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень щомісячно, а у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів – виникло право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Водночас, право визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, закріплено за керівниками відповідних міністерств і державних органів.

Так, з метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної прикордонної служби 30.07.2022 прийнято наказ № 392-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168” (а.с. 97-100).

Відповідно до пункту 1 вказаного наказу, військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення, на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби.

Також, цим пунктом передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

За змістом пункту 2 наказу № 392-АГ від 30.07.2022, вказаними заходами визначається виконання військовослужбовцем у відповідні дні:

- бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

- бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

- бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

- польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

- бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

- бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

Пунктом 4 вказаного наказу передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у вказаних бойових діях або заходах, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

- бойового наказу (бойового розпорядження);

- журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Отже, системний аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновків про те, що у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Втім, таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наказів “Про виплату додаткової винагороди”, витяги з яких стосовно позивача надано представником відповідача до матеріалів справи, разом із розрахунковими листами, позивачу у спірний період було визначено період, а також нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 30000 грн за період серпень-листопад 2022 року (а.с.75-86).

Позивачем не оспорюється та не є спірними винесені накази про виплату позивачу додаткової винагороди, не є предметом розгляду даної справи.

Звертаючись із позовом до суду, позивач просить про захист свого права на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.

Водночас, за твердженням відповідача, у спірний період позивач безпосередньої участі у заходах, передбачених пунктами 2 наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022, не приймав, у зв`язку з чим збільшена додаткова винагорода йому не нараховувалась.

Суд акцентує увагу на тому, що незважаючи на встановлений частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від свого обов`язку, визначеного частиною 1 згаданої статті щодо доведення тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Будь-яких доказів участі у бойових (спеціальних) завданнях із переліку, встановленого пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022, у спірному періоді позивач суду не надав, про виконання таких завдань не повідомив.

При цьому факт проходження позивачем служби у 5 прикордонному загоні не може безспірно свідчити про виконання військовослужбовцем бойових завдань, визначених пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022.

Проте, суд враховує, що наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України № 63/0/8-22-ОД від 05.09.2022, № 72/0/8-22-ОД від 04.10.2022, № 83/0/8-22-ОД від 06.11.2022, № 96/0/8-22-ОД від 06.12.2022, винесеними на виконання п. 11 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 у спірний період НОМЕР_1 прикордонний загін було включено до складу угруповань військ (сил) з відсічі збройної агресії російської федерації проти України, брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій (а.с. 160-163).

Матеріалами справи підтверджується, що заступником начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальником головного відділу Іллею Палієм подавались рапорти про встановлення позивачу додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримання збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у серпні-листопаді 2022 року (а.с. 125-136).

Зі змісту вказаних рапортів убачається, що вони складені на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392/0/81-22-АГ від 30.07.2022, бойових розпоряджень командира ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” від 04.07.2022 № 116/ОТУ Суми/2015, від 25.07.2022 № 116/ОТУ Суми/2620, № 116/ОТУ Суми/4625 від 27.09.2022, начальника НОМЕР_1 прикордонного загону № 311 від 01.08.2022, № 313 від 27.09.2022.

Разом з цим, рішень, прийнятих за результатами розгляду рапортів про встановлення додаткової винагороди позивачу у серпні-листопаді 2022 року, зокрема, рішень про задоволення чи відмову у задоволенні цих рапортів, відповідач суду не надав, у поясненнях повідомив що такі рішення не приймались.

За таких обставин, суд робить висновок про те, що рапорти заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу ОСОБА_2 про встановлення позивачу додаткової винагороди в розмірі із розрахунку 70000 грн у серпні-листопаді 2022 року є нерозглянутими.

Суд враховує, що відповідно до вимог наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, що дає підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у бойових наказах (бойових розпорядженнях), журналах бойових дій, бойових донесеннях або постових відомостях та рапортах (донесеннях) начальника (командира) підрозділу, надання оцінки якій відноситься до компетенції відповідача.

Оскільки питанню щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі має передувати прийняття рішення за наслідками розгляду відповідних рапортів (донесень) начальника (командира) підрозділу, а рапорти начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу відповідачем не розглянуто та будь-якого рішення начальником НОМЕР_1 прикордонного загону за наслідками їх розгляду не прийнято, суд з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо нерозгляду рапортів начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу Іллі Палія про встановлення позивачу додаткової винагороди у жовтні-листопаді 2022 року, та зобов`язання відповідача розглянути згадані рапорти і прийняти рішення за результатами їх розгляду, з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин наданої судом. А тому позовні вимоги про стягнення з відповідача такої додаткової винагороди за спірний період задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме: договір про надання правової допомоги від 15.03.2023 (а.с. 33), акт прийому-передачі наданих послуг від 10.04.2023, відповідно до якого, замовник ОСОБА_1 , з одного боку, та адвокат Друченко Т.В., з іншої сторони, уклали цей акт про те, що відповідно до договору про надання правової від 15.03.2023 виконавець надав, а замовник прийняв наступні юридичні послуги:

- консультація з питань можливості подання позову до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ про зобов`язання вчинити дії, щодо стягнення коштів – 200 грн;

- підготовка розрахунку заборгованості по сплаті додаткової винагороди – 800 грн;

- підготовка та подання позову до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ – 6000 грн (а.с. 35).

Також позивачем надано квитанцію про оплату правової допомоги № 53 від 15.03.2023, відповідно до якої за надання правничої допомоги за договором від 15.03.2023 сума понесених витрат складає 7000,00 грн (а.с. 34).

Крім того, позивачем надано орієнтовний розрахунок участі в судових засіданнях адвоката (а.с. 36).

Так, вартість послуг адвоката щодо участі у підготовчому судовому засіданні – 500 грн; підготовка та направлення відповіді на відзив – 800 грн; вартість участі в судовому засіданні (розгляд справи по суті) – 600 грн; орієнтовна кількість судових засідань – 3 засідання – розгляд справи по суті 1800 грн. Орієнтовна вартість участі адвоката у справі – 3000 грн.

Суд зазначає, що відповідно до розділу 5 договору (виплата гонорару та компенсація додаткових витрат), за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар у розмірі 10000 грн. Передплата здійснюється в сумі 7000 грн, які вносяться клієнтом під час підписання договору. Решта суми гонорару в сумі 3000 грн вноситься клієнтом після винесення рішення судом першої інстанції (а.с. 33 звор).

Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує, що такий вид правової допомоги, як консультація з питань можливості подання позову до 5 прикордонного загону ДПСУ про зобов`язання вчинити дії, щодо стягнення коштів, підготовка розрахунку заборгованості по сплаті додаткової винагороди не може вважатися часом витраченим для надання правової допомоги по справі, оскільки такі дії спрямовані не на надання правової допомоги щодо розгляду та вирішення адміністративної справи.

З огляду на те, що розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, підготовчі та судові засідання по суті не проводились. А тому орієнтовний розрахунок участі в судових засіданнях адвоката не приймається судом до уваги.

При цьому, суд враховує, що представником позивача було складено та подано до суду відповідь на відзив разом з додатковими доказами по справі (а.с. 108-139).

Суд також враховує ту обставину, що справа є не складною, а спірні правовідносини не новими у судовій практиці. Отже, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем, як витрати на правову допомогу, про що свідчать зміст та обсяг позовної заяви, яка фактично містить лише посилання на нормативні документи щодо виплати грошового забезпечення та додаткової грошової допомоги військовослужбовцям.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Викладене узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 16.05.2023 по справі № 640/2756/19.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Враховуючи досліджені судом докази щодо витрат на професійну правничу допомогу, критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, значення справи для позивача, заперечення відповідача, часткове задоволення позовних вимог, суд вважає заявлені витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 3500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

                                                        В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення додаткової винагороди  – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо нерозгляду рапортів заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу Іллі Палія від 18.11.2022, від 21.11.2022, від 24.11.2022 та від 01.12.2022 про встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70000 грн на місяць пропорційно часу проходження служби у серпні-листопаді 2022 року.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (40030, м. Суми, пров. Громадянський, 6, код 14321759) розглянути рапорти заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу Іллі Палія від 18.11.2022, від 21.11.2022, від 24.11.2022 та від 01.12.2022 про встановлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткової винагороди в розмірі 70000 грн на місяць пропорційно часу проходження служби у серпні-листопаді 2022 року та прийняти рішення за результатами їх розгляду, з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.

Стягнути з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (40030, м. Суми, пров. Громадянський, 6, код 14321759) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), витрати на правову допомогу в сумі 3500 грн.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                   А.Б. Діска