Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/513/23

Провадження № 1-кп/382/93/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2023 року                                                                 м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілих ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12022111100001358, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.11.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1 та ч. 1 ст. 135 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду перебуває зазначене судове провадження.

Ухвалою від 10.04.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, яке обґрунтовано тим, що строк запобіжного заходу спливає, а ризики, які були підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ніде не працює, не має постійного джерела прибутку та має судимість, яка не знята та не погашена у встановленому законом порядку (раніше засуджений вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.05.2022 за ч. 2 ст. 125 КК України), також раніше неодноразово був притягнутий до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, в тому числі за ст. ст. 126, 130 КУпАП, тому оцінюючи схильність та характер вчинених обвинуваченим правопорушень сторона обвинувачення вважає, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, тож останньому необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник та обвинувачений проти задоволення клопотання заперечив. Представник потерпілих та потерпілі підтримали клопотання прокурора.

Заслухавши учасників, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На підставі положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість злочину, у вчинені якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров`я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання, та інші обставини що її характеризують.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи наведене, суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, за які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років; останній офіційно неодружений, не працевлаштований, раніше засуджений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, обвинувачений під острахом отримання реального покарання у виді позбавлення волі може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, а відтак наявні всі підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою; більш м`який запобіжний захід, на думку суду, може не забезпечити запобігання існуючим ризикам, що, у свою чергу, може уноможливити виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України.

За таких обставин, є обґрунтованими доводи прокурора про наявність та продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявності обґрунтованої підозри і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як зазначає Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває, враховані судом при обранні запобіжного заходу обвинуваченому у даному кримінальному провадженні у виді тримання під вартою ризики не відпали, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 197, 199, 331, 392-395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб та утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту винесення ухвали 03.10.2023 року.

Строк дії ухвали визначити до 01.12.2023 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому КПК України. Судове рішення, яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

На ухвалу суду протягом 5 (п`яти) днів з моменту її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошений 05.10.2023 о 16 год. 00 хв.

Суддя                                                                         ОСОБА_1