Справа № 463/659/23

Провадження № 2/466/1831/23

У Х В А Л А

04 жовтня 2023 року                              Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді                      Баєвої О.І.

секретаря судового засідання                    Шукост О.М.

за участю  позивача                                     ОСОБА_1

представника відповідача                           ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі  за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної Казначейської Служби України, Територіального Управління Державного Бюро розслідувань, розташованого у м. Львові про відшкодування шкоди, спричиненої судом і посадовими особами органів державної влади в Україні, -

                                                         у с т а н о в и в :

в провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної Казначейської Служби України, Територіального Управління Державного Бюро розслідувань, розташованого у м. Львові про відшкодування шкоди, спричиненої судом і посадовими особами органів державної влади в Україні,

12.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відвід судді Баєвої О.І. від розгляду вищевказаної цивільної справи.

В обґрунтування заяви про відвід ОСОБА_1 покликається на те, що суддя Баєва О.І. розглянула справу в особливо важкому злочині, повідомляла ВРП про втручання у здійснені правосуддя, також вважає, що суддя повинна була заявити самовідвід через роботу її чоловіка у ДБР. У зв`язку із чим в нього виникли сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Баєвої О.І. при розгляді вказаної справи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги заяви про відвід підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги заяви про відвід судді заперечив, зазначив, що такі є необгунтованими.

Заслухавши думку учасників, оглянувши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.

У відповідності до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о.Бріюні, Ховатія, 17.10.2015р.) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади у прийнятті рішень.

З матеріалів справи вбачається, що доказів щодо прямої чи побічної заінтересованості головуючого судді у результаті розгляду даної справи позивачем не наведено і такі відсутні.

Суд не вбачає підстав для відводу судді  Баєвої О.І., визначених ст.36 ЦПК України, ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», оскільки ОСОБА_1 не доведені обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді  Баєвої О.І.

Разом з тим, згідно з ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Таку позицію висловив Верховний Суд з розгляду справи № 277/599/15-к у постанові від 17 вересня 2019 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 пред`явлено позовні вимоги до Держави Україна через Казначейську службу України з підстав заподіяння шкоди судом, зокрема суддею Шевченківського районного суду м.Львова Зимою І.Є. (пункт 11 позовної заяви).

Враховуючи вищевикладене, що з метою недопущення сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді справи заявляю самовідвід.

Керуючись ст. 36, 39, 40, 260-261 ЦПК України, суддя, -

                                                         п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі  за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної Казначейської Служби України, Територіального Управління Державного Бюро розслідувань, розташованого у м. Львові про відшкодування шкоди, спричиненої судом і посадовими особами органів державної влади в Україні - відмовити.

Заявляю самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної Казначейської Служби України, Територіального Управління Державного Бюро розслідувань, розташованого у м. Львові про відшкодування шкоди, спричиненої судом і посадовими особами органів державної влади в Україні.

Справу передати для повторного авторозподілу на підставі статті 33 ЦПК України.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 05.10.2023 року.

Суддя: О. І. Баєва