Справа № 0901/242/2012

Провадження № 10/0990/30/2012

Категорія ст.165-2 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Гутич П.Ф.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Кавацюка М.Ф.,

суддів Ткачук Н.В., Шкрібляка Ю.Д.,

з участю прокурора Коцюруба І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора Богородчанського району Кузенка В.М. на постанову Богородчанського районного суду від 02 лютого 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

Вказаною постановою щодо ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя селища Богородчани, вул. Шевченка, 7/7/51, Івано-Франківської області, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, приватного підприємця, раніше судимого Богородчанським районним судом 29.11.2010 року за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн., українця, громадянина України, -

відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано запобіжний захід у виді застави в розмірі 17000 грн.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме в тому, що він приблизно о 8 годині в під,їзді будинку№7,корпус 7 по вул. Шевченка в смт. Богородчани незаконно збув ОСОБА_4 1,1 гр. канабісу, що є особливо небезпечним наркотичним засобом за винагороду в сумі 30 гривень.

В апеляції прокурор вважає постанову суду незаконною і такою, що підлягає скасуванню у зв’язку з тим, що судом не враховано, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Крім того, ОСОБА_2 раніше судимий за ч.1 ст.309 КК України. Злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_2 відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому є підстави вважати, що він буде ухилятись від органів слідства, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі. Просить постанову суду скасувати та обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Заслухавши доповідь судді Кавацюка М.Ф., пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляції, ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3,про законність та обґрунтованість постанови суду, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суд дотримав вимоги ст.ст.148-150, 151 КПК України.

Згідно ст.148 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту застосовується за наявності підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства та суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до ст.150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв»язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов»язків, що випливають із ч.2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 має постійне місце проживання, займається підприємницькою діяльністю,позитивно характеризується за місцем проживання, хворіє вегето-судинною дистонією, що підтверджується довідкою Богородчанської ЦРЛ. Тому тяжкість вчиненого злочину, на яку посилається прокурор, не є достатньою підставою для обрання щодо ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу.

Крім того, органами досудового слідства не представлено суду доказів того, що ОСОБА_2 ухилятиметься від слідства і суду чи перешкоджатиме встановленню істини у кримінальній справі або продовжуватиме злочинну діяльність.

Відмова ОСОБА_2 від дачі показань, як слушно зазначив суд першої інстанції в своїй постанові, є правом підозрюваного, обвинуваченого, передбаченою ст ст. 43,43-1 КПК України і не є свідченням перешкоджання встановленню істини у справі.

За наведених обставин покликання прокурора на тяжкість вчиненого злочину не може бути підставою для утримання обвинуваченого під вартою.

Апеляційних підстав для скасування постанови суду колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцією прокурора Богородчанського району Кузенка В.М. залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду від 02 лютого 2012 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Головуючий М.Ф. Кавацюк

Судді Н.В.Ткачук

ОСОБА_5