УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 3788/2008 рік Головуючий в 1 -й інстанції Каратаева Л.О.
Категорія 46 Доповідач - Осіян О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21 "травня 2008 року. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Осіяна О.М. , Котушенко С. П.,
при секретарі - Горобець К.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 лютого 2008 року за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, 3-я особа Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на частину житлового приміщення та визначення порядку користування житловим приміщенням, -
встановила:
У березні 2007 року позивачка звернулася до суду із позовом, в якому вказувала на те, що із 07.03.1989 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі із відповідачем. В період шлюбу в 1996 році вони придбали квартиру АДРЕСА_1 на підставі угоди купівлі-продажу, який був зареєстрований на відповідача. У 2006 році шлюб був розірваний, а відповідач заперечує її право на квартиру, тому вона просила провести розподіл сумісного майна подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири та встановити порядок користування нею.
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська
Дніпропетровської області від 06 лютого 2008 року позов ОСОБА_2задоволено та визнано за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, та встановлено порядок користування цією квартирою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1ставить питання про скасування вказаного рішення суду, оскільки суд порушив норми матеріального та процесуального права та не повністю врахував всі обставини у справі. Судом не враховано, що грошові кошти, за які була придбана квартира, не є сімейними коштами, а були виручені ним та батьком внаслідок продажу 06.09.1996 року належної їм квартири у м. Верхньодніпровську та перераховані на рахунок в Приватбанку на ім'я його батька. Суд не врахував, що придбане відповідачем за особисті кошти майно не може бути об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Крім того, позивачка має особисту частку на квартиру у м. Верхньодніпровську, яку приватизувала разом із іншими мешканцями.
2
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін із наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 07.03.1989 року по 26.09.2006 року, що підтверджено відповідними свідоцтвами. Від шлюбу мають сина 1990 року народження. Під час шлюбу сторони придбали квартиру АДРЕСА_1на підставі угоди купівлі-продажу від 05.11.1996 року, яка була укладена між відповідачем і ОСОБА_3. та ОСОБА_4., та посвідчена нотаріально.
Оскільки, ніяких належних та достовірних доказів про те, що спірна квартира придбавалася за гроші інших осіб не було надано відповідачем, то суд посилаючись на вимоги ст. 22, 28 КпШС України прийшов до правильного висновку про належність квартири до спільної сумісної власності подружжя.
Доводи відповідача про те, що грошові кошти, за які був придбаний будинок, були надані йому батьком не підтверджені належними та достовірними доказами, а договір дарування грошових коштів в матеріалах справи відсутній. За таких обставин немає ніяких підстав для висновку про належність квартири тільки відповідачу.
Врахувавши ці обставини у справі, неможливість поділу квартири, її площу та кількість осіб, які в ній проживають, суд із застосуванням вимог ст. 364, 391 ЦК України обґрунтовано встановив порядок користування цією квартирою, який не суперечить вимогам законодавства та є єдино правильним за таких обставин.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із моменту проголошення.