Справа № 202/2981/23

Провадження № 1-кс/202/8117/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

04 жовтня 2023 року               м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62023050010000352 від 05.02.2023 року,-

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2023 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62023050010000352 від 05.02.2023 року, відповідно до якого просив зобов`язати старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_4 безоплатно повернути у власність ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) належний їй на праві власності транспортний засіб – легковий автомобіль Volkswagen Passsat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вилучений та визначений доказом у кримінальному провадженні № 62023050010000352 від 05.02.2023 року.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 03 жовтня 2023 року.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність його повернення з наступних підстав.

Відповідно до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Водночас рішенням Вищої ради правосуддя від 25 липня 2023 року № 747/0/15-23 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області» змінено з 07 серпня 2023 року територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Згідно з цим рішенням Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська належить продовжити розгляд справ, які надійшли до 06 серпня 2023 року включно на розгляд цього суду у порядку, визначеному частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 15 березня 2022 року № 8/0/9-22.

Отже, з 07 серпня 2023 року судові справи Краматорського міського суду Донецької області підсудні Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених розділом 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Статтями 32, 218 КПК України визначено порядок місця проведення досудового розслідування та територіальну підсудність. Зокрема, частиною 1 статті 218 КПК України передбачено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 листа Вищого спеціалізованого суду України «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 05.04.2013 р. №223-559/0/4-13, зазначено, що беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч.7 ст.100, ч.2 ст.132, ч.1 ст.184, ч.1 ст.192, ч.2 ст.199, ч.1 ст.201, ч.3 ст.244, ч.10 ст.290 КПК), з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч.1 ст.306, ч.3 ст.234 КПК тощо).

Таким чином, застосовуючи аналогію зазначених процесуальних норм, якими унормовані питання підсудності при зверненні слідчих та прокурів до суду із клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до питання відкриття провадження у клопотаннях про скасування арешту, які юрисдикційно знаходяться в інших районах, такі клопотання мають повертаються заявникам із роз`ясненням права на звернення до суду відповідної юрисдикції.

Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України. Одними з таких засад є законність (ст. 7 ч. 1 п. 2 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту майна подане з порушенням територіальної підсудності, матеріали клопотання необхідно повернути заявнику для звернення до належного суду.

Керуючись ст. ст. 132, 174, 304, КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62023050010000352 від 05.02.2023 року повернути заявнику.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала клопотання разом із клопотанням та усіма доданими до нього матеріалами.

Роз`яснити, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді з дотриманням правил територіальної підсудності відповідно до ч.1 ст.32 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

       Слідчий суддя ОСОБА_1