УХВАЛА

04 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 907/268/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023

та рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022

у справі № 907/268/22

за позовом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області

до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області

за участю:

Закарпатської обласної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1. Державного підприємства "Червона зірка";

2. Міністерства економіки України;

3. Фонду державного майна України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 28.09.2023 надійшла касаційна скарга заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 (повний текст складено 05.09.2023) та рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022 у справі № 907/268/22, подана до Суду 25.09.2023.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 28.09.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та дослідивши матеріали справи, Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

У касаційній скарзі заступник керівника Львівської обласної прокуратури вказує на те, що скарга подається на підставі п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а також посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи і відповідно до ст. 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Суд зазначає, що посилання скаржника на ст. 310 ГПК України не є підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки вказана стаття стосується підстав для скасування судових рішень і передачі справи на новий розгляд або для продовження розгляду, а не підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 2 ст. ст. 287 ГПК України.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч. ч. 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

Водночас Суд звертає увагу, що скаржник повинен чітко зазначити, які саме процесуальні порушення, передбачені ч. ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу, призвели до прийняття незаконного судового рішення. Зокрема, у разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів (п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України), скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України), він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це вплинуло на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України), скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Оскільки скаржником не визначено належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги є надання уточнень до касаційної скарги з визначенням підстави касаційного оскарження, передбаченої ч. 2 ст. 287 ГПК України з посиланням на відповідні положення ч. ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Разом з тим, за наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами ч. 2 ст. 287 ГПК України, на обставини щодо наявності яких не посилався заявник в касаційній скарзі.

Суд звертає увагу, що уточнення до касаційної скарги, подане на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Беручи до уваги викладене, касаційна скарга заступника керівника Львівської обласної прокуратури підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно подати до Суду уточнення до касаційної скарги з визначенням підстави касаційного оскарження, передбаченої ч. 2 ст. 287 ГПК України з посиланням на відповідні положення ч. ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022 у справі № 907/268/22 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.