КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи 760/15098/22

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/11740/2023

Головуючий у суді першої інстанції: Ішуніна Л.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором утримання батьком, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору про утримання батька,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року,

встановив:

у жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором про утримання батька, посилаючись на те, що відповідач не виконує свої зобов`язання за договором.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року у справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

15 лютого 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про розірвання договору про утримання батька.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року зустрічну позовну заяву було повернуто.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Частиною 2 ст. 367 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи питання про повернення зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що задоволення вимог первісного позову не виключає задоволення вимоги відповідача про розірвання договору про утримання батька, а тому заявлена вимога не має характеру зустрічної. Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з таких підстав.

Положеннями ст. 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Відповідного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 березня 2019 року (справа №916/3245/17).

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року (справа №908/1688/20).

В даному випадку хоча ОСОБА_4 і заявлено вимоги, задоволення яких не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, однак спори щодо стягнення заборгованості та щодо розірвання договору виникають з одних правовідносин - договору про утримання батька, укладеного між сторонами 22 серпня 2018 року, а тому їх розгляд в одному провадження є доцільним та відповідатиме меті цивільного судочинства.

Судом першої інстанції не було взято до уваги вказані обставини, а також те, що звернення до суду з зустрічним позовом в даному випадку є правом ОСОБА_2 , яким він скористався, а тому не зобов`язаний звертатись до суду з окремим позовом.

Статтею 379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про відсутність підстав для прийняття до розгляду зустрічного позову, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді