ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року Справа № 160/8243/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі Ради, викладеного в листі № 021701-18/413 від 06.02.2023 року, щодо відмови у встановленні ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі Ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України від 22.10.1993 року №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видати відповідне посвідчення як члену сім`ї загиблого військовослужбовця - ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є членом сім`ї та проживала однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу із загиблим військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_2 , який загинув, здійснюючи захист безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Позивач вказує, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №214/3026/22 був встановлений факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладання шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 28.04.2018 року по день смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.

Також, вказаним рішенням було встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була членом сім`ї ОСОБА_2 , станом на день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказане рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №214/3026/22 набрало законної сили 19.08.2022 року.

За поясненнями позивача, на початку 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту» за загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який за життя проходив військову службу у Збройних Силах України та брав безпосередню участь у захисті безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської агресії проти України.

Проте, листом від 06.02.2023 року №021701-18/413 відповідач повідомив, що на момент загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не був зареєстрований, з огляду на це, правових підстав для встановлення позивачу статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту», немає.

Позивач із зазначеними висновками відповідача викладеними в листі від 06.02.2023року №021701-18/413, не погоджується, вважає їх протиправними, оскільки частиною 4 статті 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

На думку позивача, у розумінні Сімейного кодексу України чоловік та жінка можуть утворити сім`ю без укладання та реєстрацію шлюбу.

Ухвалою суду від 24.04.2023 року, було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову відповідач надав свій відзив на позов, який долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що додані до позовної заяви позивачем, як докази, документи а саме: копії заяви про реєстрацію шлюбу за реєстровим №113/20.30-50, прийнятої 11.02.2022 року Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро), а також рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Року Дніпропетровської області від 19.07.2022 року по справі №214/3026/22, не підтверджують статусу позивача, як подружжя загиблого (померлого) ветерана війни.

Відповідач звертає увагу на те, що відповідно статті 36 Сімейного кодексу України шлюб є підставою для виникнення прав і обов`язків подружжя.

Відповідач впевнений, що встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання за ними статусу члена сім`є не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище одруженої сімейної пари, як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

У зв`язку з чим, відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.07.2022 року, яке набрало законної сили 19.08.2022 року встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 28.04.2018 року по день смерті ОСОБА_2 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане Саксаганським відділом державної реєстрації акті цивільного стану у місті Кривому Розі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро).

Відповідно до витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтва №153 від 10.01.2023 року встановлено, що травма солдата ОСОБА_2 , 1994 року народження «Ушкодження внаслідок військових дій», які призвели до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

За поясненнями позивача, судом встановлено, що позивач на початку 2023 року звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту» за загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який за життя проходив військову службу у Збройних Силах України та брав безпосередню участь у захисті безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської агресії проти України.

Листом від 06.02.2023 року №02.1701-18/413 відповідач повідомив, що проживання однією сім`єю з загиблим (померлим), за відсутності реєстрації шлюбу між ними, не можуть бути визнані дружинами (чоловіками), а надання особам, що проживали в незареєстрованому шлюбі, таких самих прав у частині соціального захисту встановленого державою для офіційно зареєстрованого подружжя позбавило б доцільності державної реєстрації шлюбу.

З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для встановлення таким особам статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, оскільки визнання судом факту їх проживання однією сім`єю із зазначеним ветераном за відсутності реєстрації шлюбу не є підставою для визнання їх одним із подружжя відповідно до Кодексу та Закону.

Позивач не погоджуючись із вказаною відмовою, вважаючи її протиправною, звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII /далі - Закон №3551-XII.

Відповідно до статті 4 Закону №3551-ХІІ ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до статті 10 Закону №3551-ХІІ до членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать: батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; идіти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Частиною першою статті 18 Закону №3551-XII передбачено, що ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12 травня 1994 року (далі - Положення №302), посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Пунктом 4 Положення №302 передбачено, що членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним у статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, видаються посвідчення з написом Посвідчення члена сім`ї загиблого, а членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 10-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, видаються посвідчення з написом Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України.

Абзацом другим пункту 7 Положення №302 визначено, що "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

З аналізу наведених положень слідує, що відповідно до пункту 2 статті 10 Закону №3551-ХІІ чинність цього Закону поширюється на: 1) дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге; а також на 2) дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге. Вказаним особам відповідними органами соціального захисту населення видаються "Посвідчення члена сім`ї загиблого".

Згідно з матеріалами справи з 28.04.2018 року ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, даний факт проживання однією сім`єю встановлено рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.07.2022 року, яке набрало законної сили 19.08.2022 року.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Саксаганським відділом державної реєстрації акті цивільного стану у місті Кривому Розі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро).

Відповідно до витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтва №153 від 10.01.2023 року встановлено, що травма солдата ОСОБА_2 , 1994 року народження «Ушкодження внаслідок військових дій», які призвели до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

Отже, померлий чоловік ОСОБА_1 брав участь у захисті Батьківщини.

Враховуючи, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю як чоловік та жінка з ОСОБА_2 , який брав участь у захисті Батьківщини та мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, суд вважає, що позивачка відповідно до вимог пункту 2 статті 10 Закону № 3551-XII має право на встановлення статусу члена сім`ї померлого ветерана війни та отримання посвідчення, а тому відповідач протиправно відмовив у задоволенні її заяви про видачу такого посвідчення.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.2934012592.1 від 05.04.2023 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 241-243, 245-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганського районної у місті Кривому Розі ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі Ради, викладеного в листі № 021701-18/413 від 06.02.2023 року, щодо відмови у встановленні ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі Ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України від 22.10.1993 року №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видати відповідне посвідчення як члену сім`ї загиблого військовослужбовця - ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганського районної у місті Кривому Розі ради (код ЄДРПОУ 05411280, адреса: 50036, Дніпропетровська області, м. Кривий Ріг, вул. Софії Перовської, 16А м. ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02.10.2023 року.

Суддя І.О. Лозицька