ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/14498/21 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови виправити помилку в довідці про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 від 29.04.2021 №ФЧ56764 підготовленій за рішенням суду від 21.04.2021 року справі №620/1118/21 щодо включення до існуючого переліку середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги на оздоровлення, винагороди за тривалість безперервної військової служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 3697,14 грн., яка була призначена за рішенням суду від 15.12.2016 по справі №750/11055/16-а, з 26.10.2016 та надати оновлену довідку з виправленою помилкою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для здійснення обчислення та перерахунку з 1.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років; зобов`язання відповідача виготовити оновлену довідку №ФЧ56764, в якій виправити помилку - включити до існуючого переліку середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги на оздоровлення, винагороди за тривалість безперервної військової служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 3697,14 грн., яка була призначена за рішенням суду від 15.12.2016 по справі №750/11055/16-а, з 26.10.2016 та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.12.2016 у справі №750/11055/16-а задоволено позов ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 26 жовтня 2016 року, виходячи з 90% грошового забезпечення з якого сплачені єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 07.07.2016 року №179/1/6489.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.12.2016 у справі № 750/11055/16-а залишено без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.12.2016 у справі № 750/11055/16-а без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 01.03.2017 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії.

На виконання вказаної вище постанови суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 26.10.2016 із сум грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням; процентна надбавка за вислугу років (40%); середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі, надбавка за умови режимних обмежень; надбавка за особливо важливі завдання (50%); премія (55%); грошова допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; винагорода за тривалість безперервної військової служби; індексація та грошова допомога у разі звільнення з військової служби.

В подальшому, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі № 620/1118/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 здійснити дії у підготовці оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, складом визначеним статтею статті 9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, складом визначеним статтею статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.

На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі № 620/1118/21 ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії, до якої включено наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років (50%); надбавку за особливості проходження служби (65%); надбавку за роботу з таємними документами (по формі 1-20%); премію (35%).

В зв`язку з не включенням до оновленої довідки від 29.04.2021 №ФЧ56764 додаткових видів грошового забезпечення, які були призначені позивачу на підставі постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.12.2016 у справі № 750/11055/16-а, позивач 28.09.2021 звернувся до відповідача з заявою про виправлення помилки в оновленій довідці, включення до неї додаткових видів грошового забезпечення, які були призначені останньому на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.12.2016 у справі №750/11055/16-а з 26.10.2016 та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Листом від 06.10.2021 № 5/9182с відповідач повідомив позивача, що довідка про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з додатковими видами грошового забезпечення згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 по справі № 620/1118/21 складена та направлена на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за № ФЧ56764 від 29.04.2021. В довідку про розмір грошового забезпечення включені всі додаткові види грошового забезпечення з яких обчислюється (перераховується) пенсія, згідно вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.12.2016 у справі № 750/11055/16-а встановлено право ОСОБА_1 на одноразові додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачені єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме: матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду за тривалість безперервної військової служби, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону №2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Постанови №393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон №2262-XII, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (в розмірах, установлених законодавством).

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-XII, який є вичерпним.

Щодо вимоги про включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суд зазначає наступне.

Правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги встановлені статтею 15 Закону №2011-ХІІ та статтею 9 Закону №2262-XII, які пов`язані зі звільненням особи зі служби.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також, Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що військовослужбовці підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Частина третя статті 43 Закону №2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтями 9, 15 Закону №2011-ХІІ, які пов`язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Правову позицію щодо відсутності підстав для включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, висловлено в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року у справі №21-1115а16 та в подальшому підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 3 травня 2018 року у справі № 728/1876/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 344/10953/17 та від 16 квітня 2020 року у справі №638/8169/16-а.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні не відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 6 березня 2019 року у справі №522/11262/16-а, від 13 березня 2019 року у справі №758/12628/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 727/5754/16-а та від 26 квітня 2019 року у справі №734/1066/16-а.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що постановою суду у справі №750/11055/16-а встановлено право ОСОБА_1 на одноразові додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачені єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме: матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду за тривалість безперервної військової служби, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні, колегія суддів зазначає, що при ухваленні вказаної постанови суд керувався чинним на той час законодавством. При цьому, висновки суду у тій справі відповідали висновкам Верховного Суду України в постанові від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15.

Однак, у вказаній постанові не враховане рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, оскільки останнє прийняте після винесення зазначеної постанови Верховного Суду України.

Крім того, у рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 Конституційний Суд України дійшов висновку, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

У цьому Рішенні також вказано, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Із наведених рішень вбачається, що при їх прийнятті Конституційний Суд України виходив із додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування у межах фінансових можливостей держави права кожного на достатній життєвий рівень.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження №11-806апп18) вирішила відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15), оскільки при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Правова позиція щодо відсутності підстав для включення одноразових додаткових видів грошового забезпечення під час перерахунку пенсії висловлена також у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 750/6945/17.

Щодо вимоги про видачу довідки із включенням індексації, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), згідно з п.2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Відповідно до абз.3 п.4 Порядку №1078 у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно з п.5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Таким чином, об`єктом здійснення індексації доходів позивача є його дохід у формі пенсії, а не розмір грошового забезпечення за посадою, яку обіймав позивач на момент звільнення, а тому відсутні підстави для врахування індексації грошового забезпечення при формуванні довідки для перерахунку його пенсії.

В контексті наведеного, колегія суддів зауважує, що положення нормативно-правових актів не передбачають включення індексації грошового забезпечення у довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особам, яким вона була призначена відповідно до норм Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки індексація не належить до посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років чи до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Наведене у сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко