ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 р. Справа № 440/6738/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. ,  Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2023, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено 11.01.23  по справі № 440/6738/22

за позовом      ОСОБА_1  

до     Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України        

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якій просив:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, які виразилися у ненарахуванні та невиплаті за період з 01.01.2016 по 27.09.2017 індексації грошового забезпечення в повному обсязі, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 27.09.2017, із застосуванням місяця для обчислення індексу спожитих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078.

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України подати у строк 30 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили звіту про виконання рішення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 27.09.2017 із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 27.09.2017 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, із урахуванням раніше виплаченої суми.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення суду ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврахування судом першої інстанції доводів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що позовні вимоги у цій справі спрямовані на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 440/15060/21. Просить урахувати, що  у зв`язку із внесенням з 15.12.2015 змін до Порядку № 1078 щодо визначення базового місяця, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 за № 1013 запроваджено, що після внесених змін січень 2016 року стає місяцем, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації, тобто січень 2016 року став базовим місяцем для індексацію грошового забезпечення військовослужбовців. Вказує на передчасність вимог позивача щодо визначення базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення. Зазначає, що з огляду на роз`яснення Міністерства соціальної політики України обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення здійснюється лише з січня 2016 року. Звертає увагу, що в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, а отже вимога про стягнення судового збору задоволенню не підлягала.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до витягу з наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (по стройовій частині) № 218 від 27 вересня 2017 року старшого лейтенанта ОСОБА_1 , звільненого Наказом командира Повітряного командування “Центр” - заступника командувача Повітряних Збройних Сил України (по особовому складу) № 58 від 15 вересня 2017 року у запас за пунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту), наказано вважати таким, що справи та посаду здав 27 вересня 2017 року, та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів утримання.

Листом Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України № 1578 від 19.10.2021 ОСОБА_1 на його звернення повідомлено про те, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ у січні 2016 року – вересні 2017 року у Міноборони, як і підстав для нарахування та виплати у поточному році за минулі роки з 01 січня 2016 року по 30 жовтня 2017 року згідно з роз`ясненнями Міністерства соціальної України № 220/5141 від 04 липня 2017 року, у Військової частини НОМЕР_1 не було.

Вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 27.09.2017 та що наявні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням базового місяця – січень 2008 року, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 440/15060/21 визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 27 вересня 2017 року; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 27 вересня 2017 року.

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 440/15060/21 здійснено нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 27.09.2017 в сумі 2478,05 грн.

Позивач, уважаючи, що відповідачем невірно застосовано базовий місяць для розрахунку індексації, звернувся до суду з позовом у цій справі.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України протиправно не нарахувала та не виплатила  позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 27.09.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та зобов`язав відповідача провести виплату із урахуванням раніше виплачених сум.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 за № 2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII.

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 за № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (зі змінами та доповненнями).

За змістом статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (у редакції до 01.01.2016) визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (у редакції з 01.01.2016 - 103 відсотки). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 5 Закону України № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення" (далі за текстом - Порядок № 1078).

Згідно із п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку № 1078 встановлено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх індексація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 за № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» збільшено грошове забезпечення військовослужбовців. Зазначена постанова набрала чинності з дня втрати чинності указів Президента України, що визначають умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 01 січня 2008 року.

Указ Президента України «Про внесення зміни до Указу Президента України від 14.04.1999 за № 379 та визнання такими, що втратили чинність деяких указів Президента України» набрав чинності з 01.01.2008.

Таким чином, у зв`язку із прийняттям указаної постанови базовим місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача є січень 2008 року.

Відповідно до положень Порядку № 1078, розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця, наступного за базовим.

30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, котра у початковій редакції п. 10 набирала чинності з 01.01.2018 та унормовувала грошове забезпечення військовослужбовців (далі за текстом - Постанова КМУ № 704).

Відповідно до п. 10 Постанови КМУ № 704, у редакції Постанови КМУ від 27.12.2017 за № 1052, дата набрання чинності припадала на 01.01.2019.

Згідно з п. 3 змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених п. 6 Постанови КМУ від 21.02.2018 за № 103, п. 10 Постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704 викладений у новій редакції, що передбачала набрання чинності з 01.03.2018.

Отже до 28.02.2018 умови грошового забезпечення військовослужбовців були унормовані приписами Постанови КМУ від 07.11.2007 за № 1294, а з 01.03.2018 почали регулюватися приписами Постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704.

Відтак до настання календарної дати 01.03.2018 жоден із діючих військовослужбовців не отримував грошового забезпечення за правилами Постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704.

У силу правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, індекс споживчих цін січня 2008 року повинен використовуватись про процедурі обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця до 28.02.2018.

Враховуючи те, що відповідачем не здійснювалися нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 27.09.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін – січень 2008 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2016 по 27.09.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Посилання відповідача на те, що позовні вимоги у цій справі спрямовані на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 440/15060/21 колегія суддів відхиляє, оскільки вказаним судовим рішенням  у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року було відмовлено з огляду на її передчасність.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що у цій справі позовні вимоги в частині застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін – січень 2008 року не є передчасними, оскільки з наданих відповідачем додатків до відзиву вбачається, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 440/15060/21 здійснено нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 27.09.2017 в сумі 2478,05 грн із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін – січень 2016 року (а.с. 42).

В контексті доводів апеляційної скарги щодо того, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України у січні 2016 року – лютому 2018 року у Міноборони не було, колегія суддів зазначає, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відповідно до рішень ЄСПЛ «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Зокрема, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007).

У рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Вказана правова позиція зазначена в рішеннях Верховного Суду від 18.12.2018 справі № 820/4619/16 та від 14.03.2019 у справі № 820/660/17.

Таким чином відсутність бюджетних коштів для виплати індексації жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17, від 19 червня 2019 року у справі № 825/1987/17.

Посилання відповідача на роз`яснення Міністерства соціальної політики України щодо обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення не заслуговує на увагу (є недоречним), оскільки роз`яснення, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Неврахування судом першої інстанції обставин, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, не призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

З огляду на те, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою), позивач від сплати судового збору звільнений.

Звільнений від сплати судового збору позивач не сплачує судовий збір за подання позовної заяви, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для стягнення суми судового збору з відповідача у разі задоволення позову.

Отже позивач помилково сплатив судовий збір у цій справі.

У зв`язку з тим, що при ухваленні рішення судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті спору, однак помилково стягнуто суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України в сумі 992,40 грн та не встановлено можливість її повернення позивачу за рахунок Державного бюджету України (у разі звернення позивача з відповідною заявою), колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині стягнення судового збору.

Зважаючи на положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2023 по справі № 440/6738/22 - скасувати в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2023 по  справі № 440/6738/22  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді О.А. Спаскін  О.В. Присяжнюк