ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/457/23 Справа № 712/9712/22 Категорія: ч. 1 ст. 126 КК України   Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю секретарки – ОСОБА_5 ,

прокурора – ОСОБА_6 ,

потерпілих – ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника – ОСОБА_9 ,

обвинуваченого – ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 на вирок Соснівського райсуду м. Черкаси від 11.05.2023 р. у кримінальному провадженні № 12022255330001509 від 28.092022 р., -

В С Т А Н О В И В:

Зазначеним вироком ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у ст.

Балковська Виселковського р-ну Кра-

снодарського краю РФ, громадянин

України, має повну вищу освіту, не од-

ружений, раніше не судимий, пенсіо-

нер, проживає

АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та йому призначено покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподат-ковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 не обирався.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задоволений повністю та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_7 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Процесуальні витрати та речові докази у даному провадженні відсутні.

Вироком суду встановлено, що 17.08.2022 р. приблизно о 8 год. 00 хв. ОСОБА_10 , перебуваючи у відділі головного метролога на 6-му поверсі будівлі ТОВ «НВК «Фотоприлад» за адресом: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 85, під час конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення фізичного болю, наніс один удар правою ногою в область стегна правої ноги ОСОБА_8 та один удар правою ногою в ділянку трохи вище коліна правої ноги ОСОБА_7 , тим самим завдав потерпілим фізичного болю, але не спричинив тілесних ушкоджень.

Вказаними діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, тобто умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій проситьскасувати вирок та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_10  виправдати у зв`язку з недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_10 .Також, просить дослідити висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 19.08.2022 р. № 02-01/543, тому що суд першої інстанції на прохання обвинуваченого дослідити вказаний висновок відмовив з посиланням на те, що він не має значення у даному кримінальному провадженні.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при ухваленні вироку суд першої інстанції допустив невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, яка полягає у тому, що докази на які посилається суд не мають свого природного підґрунтя, адже висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Так, зі слів потерпілих, обвинувачений ОСОБА_10 наніс один удар ногою по стегну ОСОБА_8 та вдарив ногою по нозі потерпілу ОСОБА_7 , але при цьому завдав лише фізичний біль, проте, за таких обставин, на потерпілих повинні були б бути чітко виражені тілесні ушкодження у вигляді синців, гематом або інші видимі ознаки тілесних ушкоджень, але їх виявлено не було. Підстави у потерпілих оговорити обвинуваченого ОСОБА_10 були, це накоплені негативні відносини на протязі тривалого часу та особиста неприязнь один до одного.

Також, завдання фізичного болю не знайшло свого підтвердження і з боку показань свідків, адже свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні зазначила, що вона бачила як ОСОБА_10 лише замахувався ногою на ОСОБА_7 , самого удару вона не бачила. Свідок ОСОБА_12 повідомив, що він чув лише крики та шум битого скла, тобто факту завдання фізичного болю останній не бачив.

Також, суд не надав оцінки і висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи 19.08.2022 р. № 02-01/543, відповідно до якого у ОСОБА_10 мали місце ушкодження: різані рани лівого передпліччя, лівої кисті, правого передпліччя, тім`яної ділянки голови, які виникли від дії гострих предметів та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Стороною обвинувачення не зібрано і не надано суду достатніх належних і допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили б винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

Крім того, приймаючи до уваги, що факт отримання фізичного болю не знайшов свого підтвердження, адже факт вини обвинуваченого в законний спосіб не доведено, то присудження моральної шкоди потерпілій ОСОБА_7 є необґрунтованим.

У спільному запереченні потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 висловлена їхня правова позиція щодо необхідності залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , а вирок суду залишити без змін.

Потерпілі вважають, що позиція захисника, яка висловлена ним в апеляційній скарзі щодо політичного підтексту конфлікту є надуманою, оскільки потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не мали жодних особистих відносин з ОСОБА_10 , а мали тільки суто робочі моменти, а тому ОСОБА_10 не може знати ні про які їхні політичні погляди та взагалі про їхні погляди на життя.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити із вказаних у ній підстав, думки прокурора ОСОБА_6 , потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які всі заперечували проти задоволення апеляційних вимог захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, провівши часткове судове слідство в частині дослідження висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 19.08.2022 р. № 02-01/543, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

На думку апеляційного суду ці вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Так, висновки суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 126 КК України відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням дійсних обставин події та ґрунтуються на зібраних у справі доказах, які детально досліджені в судовому засіданні і в їх сукупності та взаємозв`язку, яким дана правильна юридична оцінка.

Висновки суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на доказах досліджених і належним чином оцінених судом.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 126 КК України, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння.

Так, обвинувачений ОСОБА_10 в суді першої інстанції свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України не визнав та надав показання про те, що будь яких протиправних дій відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 він не вчиняв, нікого не бив та не завдавав фізичного болю, а навпаки, став потерпілим від неправомірних дій ОСОБА_7 , яка завдала йому тілесні ушкодження, а саме вдарила чайником в область голови, в результаті чого він отримав тілесні ушкодження у виді рани на голові.

Проте, апеляційний суд, незважаючи на позицію обвинуваченого  ОСОБА_10 про невизнання ним своєї вини в інкримінованому йому діянні, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 доведена та підтверджується:

- даними показань потерпілого ОСОБА_8 про те, що 17.08.2022 р. приблизно о 8 год. 00 хв. він перебував на своєму робочому місці на 6-му поверсі будівлі ТОВ «НВК «Фотоприлад» за адресом: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 85, де під час конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, поводячи себе дуже зухвало ОСОБА_10 наніс йому один удар підошвою правої ноги в область стегна правої ноги. З приводу завдання йому ОСОБА_10 фізичного болю до лікарні він не звертався, лікувався самостійно. Також, ОСОБА_8 зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення рф до України ОСОБА_10 став поводитися дуже агресивно, на робочому місці постійно конфліктує, влаштовує сварки;

- даними показань потерпілої ОСОБА_7 про те, що 17.08.2022 р. приблизно о 8 год. 00 хв., перебуваючи на своєму робочому місці на 6-му поверсі будівлі ТОВ «НВК «Фотоприлад» за адресом: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 85 вона почула нецензурну лайку ОСОБА_10 , який заходив до приміщення, а потім була свідком того, як ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин наніс один удар ногою в область стегна ОСОБА_8 , який перебував на своєму робочому місці. Крім того, ОСОБА_10 поводив себе неадекватно, агресивно, збуджено. Коли вона зробила ОСОБА_10 зауваження, він також замахнувся на неї ногою та вдарив по нозі, завдавши їй фізичного болю. В той час у неї в руках був чайник і вона захищаючись відмахнулася від нього електричним чайником.

- даними показань свідка ОСОБА_11 про те, що вона працювала на заводі «Фотоприлад». Зранку 17.08.2022 р. з коридору приміщення ТОВ «НВК «Фотоприлад» було чути крики ОСОБА_10 . Потім він забіг до свого кабінету і звідти почав викрикувати фрази «вас тут необхідно всіх вигнати, розстріляти…». Ці крики продовжувалися тривалий час. Потім вона чула словесну перепалку між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , після чого вона вийшла зі свого робочого місця та побачила як ОСОБА_10 замахнувся на ОСОБА_7 ногою та вдарив її в область стегна, а ОСОБА_7 , обороняючись відмахнулася чайником і потім вона почула дзвін битого скла. Ці події відбувалися дуже швидко. Поведінка ОСОБА_10 на робочому місці останнім часом була дуже не адекватною та агресивною;

- даними показань свідка ОСОБА_12 про те, що 17.08.2022 р. він знаходився на 6-му поверсі будівлі ТОВ «НВК «Фотоприлад» за адресом: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 85 та був свідком того, як ОСОБА_10 кричав та ображав ОСОБА_8 , потім в коридорі чув словесну перепалку між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , в ході якої ОСОБА_10 поводився дуже агресивно та висловлювався нецензурною лайкою в адрес ОСОБА_7 , говорив, що задушить її. Потім чув крик ОСОБА_10 та звук розбитого скла. Після конфлікту ОСОБА_7 скаржилася на стан здоров`я, а ОСОБА_8 пішов на лікарняний.

Крім того, суд першої інстанції дослідив письмові докази у даному кримінальному провадженні, на які сторона обвинувачення посилалась в якості доказів вини ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому діяння, та які у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме:

- дані протоколу прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 18.08.2022 р.;

- дані протоколу прийняття заяви ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 3.11.2022 р.;

- дані протоколу проведення слідчого експерименту від 2.11.2022 р. із фототаблицями за участю свідка ОСОБА_11 , в ході якого остання детально пояснила та показала механізм нанесення удару ОСОБА_10 підошвою правої ноги в ділянку трохи вище коліна правої ноги ОСОБА_7 ;

- дані протоколу проведення слідчого експерименту від 03.11.2022 р. із фототаблицями за участю потерпілого ОСОБА_8 , в ході якого останній детально пояснив та показав куди він отримав удар підошвою правої ноги від ОСОБА_10 .

Апеляційний суд вважає обґрунтованим і вірним висновок місцевого суду про те, що достовірність та об`єктивність наведених доказів не викликала у суду сумніву, як не викликає сумніву і у суду апеляційної інстанції, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, є допустимими та достатніми і органічно поєднуються між собою, у зв`язку з чим суд їх прийняв та поклав в основу обвинувального вироку.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та їхньому взаємозв`язку, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_10  у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України доведена та, що він обґрунтовано засуджений за цим законом України.

На переконання апеляційного суду, зазначені та проаналізовані місцевим судом письмові докази у справі зібрані відповідно до вимог кримінально процесуального закону, є допустимими і належними та такими, що безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_10 діяння, за яке він засуджений, відповідають показанням потерпілих та свідків.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, апеляційний суд дійшов висновку про те, що письмові докази у кримінальному провадженні разом з показаннями потерпілих та свідків свідчать про неможливість формування штучних доказів, однобічність проведення досудового розслідування та судового розгляду.

Тобто, сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про достатність законних підстав для прийняття відповідного процесуального рішення про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 саме у вчиненні ним діяння, за яке він засуджений, повністю доведена.

Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Фактичні обставини справи встановлено повно та правильно оцінено докази. Окрім того, у судовому рішенні наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позиція обвинуваченого ОСОБА_10 , згідно якої він свою вину в інкримінованому йому діянні не визнав є способом захисту та способом ухилення від покарання, або пом`якшення його, оскільки його вина підтверджується дослідженими доказами.

За таких обставин вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 про те, що необхідно скасувати вирок суду в зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_10  виправдати у зв`язку з недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_10 ,тому що у вказаному кримінальному провадженні висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду - не підлягають задоволенню та спростовуються сукупністю доказів у своєму взаємозв`язку, наведені у вироку суду першої інстанції та з якими також погоджується і апеляційний суд.

Стосовно вимог апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 про те, що зі слів потерпілих обвинувачений ОСОБА_10 наніс один удар ногою по стегну ОСОБА_8 та вдарив ногою по нозі потерпілу ОСОБА_7 , але при цьому завдав лише фізичний біль, проте, за таких обставин, на потерпілих повинні були б бути чітко виражені тілесні ушкодження у вигляді синців, гематом або інші видимі ознаки тілесних ушкоджень, але їх виявлено не було.

У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що згідно показань потерпілого ОСОБА_8 , після конфлікту з ОСОБА_10 та нанесення йому обвинуваченим одного удару підошвою правої ноги в область стегна правої ноги, потерпілий з приводу завдання йому ОСОБА_10 фізичного болю до лікарні не звертався, лікувався самостійно, а тому достовірно невідомо чи були на потерпілому ОСОБА_8 синці або гематоми.

Крім того, з об`єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, характеризується активними діями винної особи, а саме завданням удару. Удар – це одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла (руки, ноги, голови), що завдає фізичного болю та не спричиняє тілесних ушкоджень. Мотив і мета не мають значення для кваліфікації дій винної особи за цією статтею. Як було зазначено вище, дії обвинуваченого повністю охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 126 КК України, з такою кваліфікацією його дій погоджується і апеляційний суд. Тому посилання апелянта на відсутність в матеріалах провадження матеріалів які підтверджують наявність у потерпілих тілесних ушкоджень у виді синців, гематом, тощо є абсолютно незрозумілими, тому що за наявності будь-яких тілесних ушкоджень у потерпілого(их) дії обвинуваченого мали б кваліфікуватися за відповідними більш тяжкими статтями КК України.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що завдання фізичного болю не знайшло свого підтвердження і з боку показань свідків, адже свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні зазначила, що вона бачила як ОСОБА_10 лише замахувався ногою на ОСОБА_7 , самого удару вона не бачила, то апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення, оскільки з матеріалів даного кримінального провадження (письмові докази у кримінальному провадженні № 12022255330001509 – протокол проведення слідчого експерименту а. пр. 3-7) вбачається, що свідок ОСОБА_11 чітко вказала, що 17.08.2022 р, зранку на роботі у її колег ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 виник конфлікт, під час якого вона бачила як ОСОБА_14 ударив ОСОБА_15 підошвою правої ноги в ділянку трохи вище коліна її правої ноги.

Даний свідок - ОСОБА_11 була попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. ст. 384 та 385 КК України, про що маються її підписи. Даний протокол проведений за участю двох понятих, які також розписались при його проведенні та зафіксованому результаті. Заяв і зауважень ніким із учасниками цієї слідчої дії зафіксовано не було. Даний протокол проведення слідчого експерименту від 2.11.2022 р. підписаний службовою особою, яка його проводила. Вважати дані цього протоколу недопустимим доказом, обґрунтованих підстав немає. Ці покази свідок ОСОБА_11 повністю підтвердила і в судовому засіданні. Також і свідок ОСОБА_12 надав суду покази, які повністю підтверджують перебіг подій, тобто фактичні обставини справи встановлені вироком суду, та повністю співпадають з показами потерпілих в цій частині.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що місцевий суд не надав оцінки висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи 19.08.2022 р. № 02-01/543, відповідно до якого у ОСОБА_10 мали місце ушкодження: різані рани лівого передпліччя, лівої кисті, правого передпліччя, тім`яної ділянки голови, які виникли від дії гострих предметів, які хоча і множинні, але мають дуже незначні розмірі та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, то суд апеляційної інстанції дослідивши даний висновок вважає, що наявність таких ушкоджень у обвинуваченого ОСОБА_10 не спростовує належних та переконливих доказів того, що ініціатором конфлікту був саме ОСОБА_10 , який спочатку завдав двом потерпілим умисних ударів, які завдали їм фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, а вже потім, як наслідок, після того як ОСОБА_10 вдарив по нозі потерпілу ОСОБА_7 , вона захищаючись відмахнулася від нього скляним чайником, який в той час у неї був у руках, але розбився та уламки скла могли спричинити йому тілесні ушкодження, вказані у висновку. Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив захиснику в дослідженні цього висновку, проте апеляційний суд дослідив його та прийшов до вищевказаних висновків про те, що він не спростовує вини обвинуваченого. Проте, на переконання апеляційного суду, це не позбавляє ОСОБА_10 можливості звернутися до відповідного органу для захисту його порушених прав.

За таких обставин, апеляційний суд вбачає, що обґрунтованих підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 немає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б були безумовною підставою для зміни або скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив, а доводи апеляції захисника ОСОБА_9 про такі порушення під час оцінки та перевірки доказів під час їх дослідження та прийняття рішення не заслуговують на увагу, тому що, як вказано вище, апеляційний суд під час апеляційного перегляду не встановив таких порушень.

Керуючись, ст. ст. 405, 407 та 419 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Вирок Соснівського райсуду м. Черкаси від 11.05.2023 р. стосовно ОСОБА_10 – залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 – залишити без задоволення.

 Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий

Судді