№ 1-29/09        

                    В И Р О К

                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

03 квітня 2009 року      Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

                    головуючого – судді     -         Горулько О.М.

                    при секретарі -             Гудзенко С.В.

                    з участю прокурора     -         Шапошник С.А.,

                    потерпілого -             ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка справу про обвинувачення

                    ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя      ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого,   працюючого в ПАПФ ім. Тараса Шевченка механізатором, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України, -

                    В С Т А Н О В И В  :

    15 грудня 2008 року близько  16 год. 00 хв. в приміщенні магазину приватного підприємця ОСОБА_3, розташованого в с. Лиман Другий Решетилівського р-ну Полтавської області, підсудний ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп”яніння, маючи умисел на вчинення хуліганських дій, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, у присутності громадян лаявся брутальною лайкою на адресу потерпілого ОСОБА_1, на зауваження громадян припинити хуліганські дії не реагував, після чого, продовжуючи свої хуліганські дії, за приміщенням зазначеного вище магазину безпричинно наніс останньому удари спричинивши потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми в області обличчя, крововиливів в білкову оболонку правого та лівого очей, посттравматичного хитання першого верхнього зуба справа, крововиливу в слизову оболонку верхньої губи, саден в області голови та лівої кисті, які згідно висновку експерта № 5 від 13.01.2009 року у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.

    Будучи допитаним в судовому засіданні,  підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України, визнав повністю, і суду пояснив, що 15 грудня 2008 року в період часу з 13 години до 16 години він випив близько 500 грамів горілки і сп»янів, після чого зайшов до магазину приватного підприємця ОСОБА_3, розташованого в с. Лиман Другий Решетилівського р-ну, де зустрів потерпілого ОСОБА_1 Йому хотілося ще випити горілки, але грошей у нього не було. Він згадав, що раніше давав потерпілому 20 гривень, які той не повернув. Він почав вимагати від потерпілого повернення грошей, а коли почув відповідь, що в даний час грошей немає, розлютився і почав лаятися на адресу потерпілого нецензурною лайкою. Зауважень продавця магазину  він навіть не чув. Згодом ОСОБА_4, який знаходився в магазині, вивів його та          ОСОБА_1 з магазину. Продовжуючи лаятися на адресу потерпілого, він вдарив його кулаком в обличчя. Що було далі – не пам»ятає. Пам»ятає, як біля перехрестя намагався підняти потерпілого, який лежав на землі, при цьому руки в нього були в крові,  пам»ятає, що його освітили фари автомобіля, і він втік звідти. Як потрапив додому – не пам»ятає.  Факт заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень за обставин, викладених в обвинувальному висновку, не заперечує. У вчиненому щиро кається. Цивільний позов прокурора  про відшкодування витрат, пов»язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого, визнає повністю.

    Показання підсудного ОСОБА_2 не протирічать об”єктивним обставинам справи, які ним не оспорюються.

    В силу ст. 299 ч. 3 КПК України суд визнав за недоцільне дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин, які ніким із учасників судового розгляду справи не оспорювалися.

    Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_2 за ст. 296 ч.1 КК України є вірною, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

    При визначенні міри покарання суд керується вимогами ст. 65 КК України і враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий,  зайнятий суспільно-корисною працею, за місцем проживання  характеризується негативно, за місцем роботи характеризується позитивно, молодий вік підсудного та обставини його виховання з малолітнього віку без батька.

    Обставиною, яка пом”якшує покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття.

    Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп»яніння.

    На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги всі обставини справи та враховуючи, що внаслідок вчинення злочину тяжких наслідків не настало, позицію потерпілого ОСОБА_1, який примирився з підсудним, не має до підсудного ніяких претензій  і просить суд суворо підсудного не карати, суд приходить до висновку про можливість призначення підсудному ОСОБА_2  покарання, не пов”язаного із реальним обмеженням  волі, оскільки вважає, що подальше його виправлення та перевиховання може бути можливим без ізоляції його від суспільства.

    Прокурором Решетилівського району в інтересах держави до підсудного        ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат, пов»язаних зі стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_1, в розмірі 1610,46 грн.

    Суд находить, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки він підтверджується матеріалами кримінальної справи та  розрахунком вартості проведеного лікування, а також визнаний самим підсудним.

    Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                    П Р И Г О В О Р И В :

    ОСОБА_2 за ст. 296 ч. 1 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк – 2 (два) роки.

В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк – 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов”язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

 
    Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попереднім – підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора Решетилівського району – задовольнити.

Стягти із засудженого ОСОБА_2  на користь держави на розрахунковий рахунок Решетилівської ЦРЛ  35426004001769, банк отримувача ГУДК в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999483 судові витрати, пов”язані із стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_1, у розмірі  1610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 46 коп.

Речові докази у справі відсутні.

Судові витрати у  справі відсутні.

    Вирок може бути оскаржений протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

                    Головуючий: