ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р. Справа№ 910/644/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

За участю учасників справи та їх представників:

ОСОБА_1 (особисто);

Коваль В.Б. (особисто);

від ОСОБА_1 : Реутова Є.С. - за ордером серія АН № 1253530 від 20.09.2023;

від ТОВ «Б.М.К.-Білдінг»: Щербатюк Н.В. - за ордером серія АІ № 1362820 від 13.03.2023;

від ТОВ «Б.М.К.-Білдінг»: арбітражний керуючий Попович Д.М. - за посвідченням № 1403 від 25.07.2013;

вільні слухачі:

1) ОСОБА_12;

2) ОСОБА_2 ;

3) ОСОБА_3 ;

4) ОСОБА_4 ;

5) ОСОБА_5 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/644/22 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою фізичної особи - підприємця Коваль Вікторії Борисівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/644/22 (суддя Чеберяк П.П.), зокрема, відмовлено у визнанні кредиторських вимог до боржника ОСОБА_1 в розмірі 6 808 936,82 грн.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) та мотивоване в оскаржуваній частині тим, що заявлені кредитором вимоги не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а відтак, відсутні правові підстави для задоволення поданої заяви ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/644/22 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» у розмірі 6 886 636,82 грн, з яких: 6 808 936,82 грн основний борг, 77 700,00 грн (судовий збір та авансовий внесок арбітражному керуючому); грошові вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» включити до реєстру вимог кредиторів, а саме: 6 886 636,82 грн до першої черги; зобов`язати розпорядника майна внести вимоги ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» у визнаній судом черговості.

У апеляційній скарзі скаржник вказує про те, що місцевим господарським судом не взято до уваги факт наявності трудових правовідносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг», що підтверджується наявними у справі доказами.

На переконання ОСОБА_1 , навіть за наявності сумніву щодо розміру заробітної плати останнього, суд першої інстанції мав визнати кредиторські вимоги у мінімально гарантованому державою розмірі та з урахуванням середнього заробітку.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

27.07.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг», арбітражного керуючого Поповича Дмитра Миколайовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого останній просить суд, залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/644/22 без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

27.07.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останнє просить суд, залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/644/22 без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 05.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: ОСОБА_6, Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі № 910/644/22 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/644/22 за заявою фізичної особи - підприємця Коваль Вікторії Борисівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» про банкрутство. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/644/22 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/644/22.

14.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/644/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 910/644/22, зокрема, клопотання ОСОБА_1 задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/644/22; відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/644/22 призначено на 02.08.2023.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2714/23 від 02.08.2023 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_6 , який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/644/22.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 02.08.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 910/644/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 910/644/22 оголошено перерву у даній справі до 30.08.2023; зобов`язано ОСОБА_1 у судовому засіданні 30.08.2023 надати колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: матеріали звітності, яка була подана до податкового органу, а тому числі, щодо заробітної плати (за період перебування ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг»); для огляду оригінал трудового договору (контракту) та оригінали всіх наявних у скаржника документів, які стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» щодо розгляду даної справи; належним чином засвідчені копії вказаних вище документів для долучення до матеріалів справи; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» завчасно, а саме до 23.08.2023 (включно) через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) надати: акт-приймання передачі документів; протокол загальних зборів № 3 від 07.03.2008; оригінал наказу про призначення № 07/03-1; штатний розклад. У випадку неможливості подати зазначені вище документи надати письмові пояснення із зазначенням обґрунтованих причин такої неможливості; попереджено учасників справи про те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд має право стягувати в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; роз`яснено учасникам справи, що всі подані ними документи мають бути належним чином засвідчені у відповідності до Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003» (п. 5.27).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі № 910/644/22 оголошено перерву у даній справі до 06.09.2023.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 910/644/22 задоволено заяву ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи доказів; визнано поважною причиною неподання доказів та поновлено строк для їх подання; долучено до матеріалів справи наступні докази: заяву свідка ОСОБА_7 , посвідчена 04.09.2023 приватним нотаріусом КМНО Басенко К.О., зареєстрована в реєстрі за № 445; заяву свідка ОСОБА_8 , посвідчена 04.09.2023 приватним нотаріусом Шиян А.О., зареєстрована в реєстрі за № 134; лист Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві № ІПНП 34327 від 05.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 910/644/22 оголошено перерву у даній справі до 20.09.2023.

Явка представників сторін

У судове засідання 20.09.2023 з`явилися представники ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг», Коваль Вікторія Борисівна (особисто), ОСОБА_1 (особисто), розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг», арбітражний керуючий Попович Дмитро Миколайович (особисто) та вільні слухачі.

Позиції учасників справи

20.09.2023 у судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просили її задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/644/22 скасувати в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» у розмірі 6 886 636,82 грн, з яких: 6 808 936,82 грн основний борг, 77 700,00 грн (судовий збір та авансовий внесок арбітражному керуючому); грошові вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» включити до реєстру вимог кредиторів, а саме: 6 886 636,82 грн до першої черги; зобов`язати розпорядника майна внести вимоги ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» у визнаній судом черговості.

У судовому засіданні 20.09.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг», Коваль Вікторія Борисівна (особисто) та розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг», арбітражний керуючий Попович Дмитро Миколайович (особисто) заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа - підприємець Коваль Вікторія Борисівна звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51/53, оф. 54; ідентифікаційний номер 35532412) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 відкрито провадження у справі № 910/644/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг»; визнано грошові вимоги фізичної особи - підприємця Коваль Вікторії Борисівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» у розмірі 520 000,00 грн; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкос-Едвенс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» у розмірі 47 059 219,00 грн; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Поповича Дмитра Миколайовича.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 у справі № 910/644/22 ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/644/22 в частині визнання грошових вимог ТОВ «Анкос-Едвенс» скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні грошових вимог ТОВ «Анкос-Едвенс» до ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» у розмірі 47 059 219,00 грн; в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/644/22 залишено без змін.

22.06.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 904/6175/21.

Так, місцевим господарським судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 у справі № 904/6175/21, зокрема, направлено матеріали справи № 904/6175/21 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» до Господарського суду міста Києва для розгляду грошових вимог у справі № 910/644/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2022 у справі № 910/644/22, поміж іншого, справу № 904/6175/21 в частині розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» прийнято до розгляду в межах справи № 910/644/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг».

30.09.2022 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» надійшов відзив боржника на заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг».

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 910/644/22 постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/644/22 про відмову в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкос-Едвенс» про передачу справи за територіальною підсудністю залишено без змін; постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/644/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкос-Едвенс» про відкриття провадження у справі про банкрутство скасовано. Справу № 910/644/22 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про призначення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкос-Едвенс» до розгляду у попередньому засіданні; в решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/644/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без змін.

Слід зазначити, що повідомлення про відкриття провадження у справі № 910/644/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 16.02.2022 за № 68469.

Також вищевказаною ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 у справі № 904/6175/21 було відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо відкриття провадженні у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.- Білдінг»; відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо призначення розпорядником майна Сердюк М.М. у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг».

В подальшому, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2022 у справі № 904/6175/21 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг».

Із поданої заяви (з урахуванням уточнень від 08.07.2021) вбачається, що ОСОБА_1 заявлено грошові вимоги до боржника на суму 6 808 936,82 грн, які мотивовані наступним.

Відповідно до протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» № 3 від 07.03.2008, призначено ОСОБА_1 на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» з посадовим окладом згідно штатного розкладу.

09.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» в особі учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Холдінг» в особі представника, директора ТОВ «Рівер Холдінг» Кедровського Віталія Сергійовича, діючого на підставі Статуту, з однієї сторони, і ОСОБА_1 , з іншої сторони, укладено Трудовий договір (контракт) № 01-ТД/11.

Згідно з п. 1.1. трудового договору, Товариство приймає на роботу працівника на посаду директора в ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» на повний робочий день з 09.02.2011.

Вид трудового договору: на невизначений строк (безстроковий), п. 1.2. трудового договору.

У п. 1.3. трудового договору визначено, що працівник зобов`язується виконувати роботу на посаді директора з підпорядкуванням статуту, правилам внутрішнього трудового розпорядку та іншим локальним актам товариства, а товариство зобов`язується надати працівнику роботу за обумовленою даним договором трудовою функцією та виплачувати працівникові заробітну плату, преміальні й інші додаткові платежі та гарантії, а також забезпечувати умови праці, передбачені трудовим законодавством України, даним договором і внутрішніми документами товариства.

За змістом п. 4.1. трудового договору працівникові встановлюється щомісячний посадовий оклад у відповідності зі штатним розкладом в розмірі 3 000 (три тисячі) доларів США, що виплачуються у гривні за курсом гривні по відношенню до долару США, встановленим Національним банком України, станом на день виплати , за один місяць, за норму робочого часу у відповідному обліковому періоді. Розрахунковим періодом для нарахування заробітної плати є 1 (один) календарний місяць. Заробітна плата виплачується працівникові два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів у строки, встановлені локальними нормативними актами товариства.

В силу п. 8.1. трудового договору, зміна умов і розірвання даного договору здійснюється відповідно до чинного законодавства України про працю, якщо інше не передбачено даним договором.

У відповідності до п. 8.2 трудового договору Товариство вправі здійснити звільнення працівника на підставах, передбачених чинним законодавством України, за умови попереднього письмового повідомлення працівника про наступне звільнення не менш ніж за 3 (три) календарні місяці до дати звільнення.

21.12.2020 відповідно до протоколу № 5 Загальних зборів учасників ТОВ «Рівер Холдинг» прийнято рішення про надання повноважень директору ТОВ «Рівер Холдинг» ОСОБА_11 прийняти рішення від імені товариства щодо звільнення з посади директора ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» ОСОБА_1 .

Як зазначає кредитор, в період з 09.02.2011 по 21.12.2020 директору ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» ОСОБА_1 не виплачувалася заробітна плата в загальній сумі 355 109,04 дол. США, що становить 9 061 348,44 грн, за курсом Національного банку України станом на 14.06.2021.

Також у заяві наведено розрахунок заявлених вимог за період з 09.02.2011 по 21.12.2020 в помісячному еквіваленті в національній валюті та вказано, що загальна сума заборгованості за весь період становить 6 808 936,82 грн.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг», місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг», Коваль Вікторії Борисівни (особисто), ОСОБА_1 (особисто), розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг», арбітражного керуючого Поповича Дмитра Миколайовича (особисто), обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

У ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/644/22 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг».

Як вже зазначалось, вищевказане судове рішення мотивоване тим, що заявлені кредитором вимоги не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

При цьому, суд першої інстанції погодився з рішенням боржника та розпорядника майна боржника щодо відсутності правових підстав для задоволення поданої ОСОБА_1 заяви, які посилались на таке.

Так, заявлені кредитором вимоги боржником та розпорядником майна не визнаються в повному обсязі зважаючи на те, що зобов`язання з нарахованої та невиплаченої заробітної плати не було зазначено в жодній формі звітності підприємства, поданої до органів державної податкової служби та органів статистики, а також дана заборгованість не відображена в даних бухгалтерського обліку боржника.

Крім того, розпорядник майна у повідомленні про розгляд грошових вимог ОСОБА_1 зазначив, що за результатами проведення інвентаризації майнових активів боржника розпорядником майна не встановлено наявності кредиторської заборгованості підприємства-боржника перед даною особою, що підтверджується актом інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами від 15.09.2022, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відтак, фактично підставою для відмови у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» є відсутність доказів, які б підтверджували наявність кредиторської заборгованості боржника перед даним кредитором.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, боржником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт розрахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» перед ОСОБА_1 щодо виплати заробітної плати за період з 09.02.2011 по 21.12.2020, а відтак, боржник не спростував наявність заборгованості за вказаний вище період.

Водночас, судом апеляційної інстанції враховано також те, що зобов`язання з нарахованої та невиплаченої заробітної плати не було зазначено в жодній формі звітності підприємства, поданої до органів державної податкової служби та органів статистики, а також дана заборгованість не відображена в даних бухгалтерського обліку боржника.

Отже, матеріали справи № 910/644/22 не містять доказів розрахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» перед ОСОБА_1 щодо виплати заробітної плати за період з 09.02.2011 по 21.12.2020 та не містять документів, які б фіксували наявність заборгованості боржника перед кредитором.

При цьому, у матеріалах справи наявні копія наказу № 07/03-1 від 07.03.2008 (про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг») та копія трудового договору (контракт) № 01-ТД/11 від 09.02.2011 укладеного між боржником та кредитором.

Так, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 910/644/22, зокрема, зобов`язано ОСОБА_1 у судовому засіданні 30.08.2023 надати колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: матеріали звітності, яка була подана до податкового органу, а тому числі, щодо заробітної плати (за період перебування ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг»); для огляду оригінал трудового договору (контракту) та оригінали всіх наявних у скаржника документів, які стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» щодо розгляду даної справи; належним чином засвідчені копії вказаних вище документів для долучення до матеріалів справи.

30.08.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по справі (в порядку ст. 42 ГПК України) з додатками, а саме із копіями документів.

Однак, ОСОБА_1 не надано оригіналів документів, зокрема, і трудового договору (контракт) № 01-ТД/11 від 09.02.2011 укладеного між боржником та кредитором.

Як зазначає скаржник, не виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 910/644/22 зумовлене тим, що оригінали витребуваних судом документів було витрачено (викрадено), про що свідчить лист Голосіївського управління поліції Національної поліції України Головного управління національної поліції у м. Києві №…34327 від 05.09.2023 «Про результати розгляду звернення», у відповідності до якого зазначено наступне: «До Голосіївського управлінням поліції надійшло Ваше звернення щодо втрати особистих речей, сумки з ноутбуком, робочими документами, а саме трудовим договором № 01-ТД/11 від 09.02.2011 року, договором поставки № 12 від 22.03.2013 р., листом ТОВ «АПЛД» від 22.0.2023 р., попереднім договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Форстерінг» від 16.12.2021 p.

29.08.2023 відомості, викладені у зверненні, були зареєстровані до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП) за № 34327 від 29.08.2023 та доручено до розгляду дільничному офіцеру поліції.

Працівниками поліції проводились всі необхідні заходи щодо знаходження втрачених речей та документів. Однак проведеними заходами, на даний час встановити місце знаходження втрачених речей та документів не виявилось можливим.

Для відновлення втрачених документів рекомендуємо Вам звернутись за місцем їх попереднього отримання».

Отже, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду позбавлена можливості оглянути оригінал трудового договору (контракт) № 01-ТД/11 від 09.02.2011 та надати йому належну правову оцінку.

Зазначені вище обставини, не дають підстави керуватися умовами трудового договору (контракт) № 01-ТД/11 від 09.02.2011, при цьому, боржник заперечує щодо укладання даного договору з огляду на його умови, в розрізі оплати праці, а відтак, відсутні підстави для нарахування заробітної плати за таким трудовим договором.

Водночас, слід зазначити, що факт наявності трудових відносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» та ОСОБА_1 не заперечується боржником і розпорядником майна боржника та підтверджується наказом № 07/03-1 від 07.03.2008 (про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» з посадовим окладом згідно штатного розкладу), а також рішенням одноособового учасника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» № 4 від 21.12.2020 (про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з 21.12.2020).

З наведеного вбачається, що у період з 09.02.2011 по 21.12.2020 кредитор виконував свої обов`язки на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг».

Отже, враховуючи зазначені вище обставини, слід вказати, що відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 0540/5987/18-а «характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо».

У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Також згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Приписами ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Положеннями ст. 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Як зазначалось вище, з огляду на наявність наказу № 07/03-1 від 07.03.2008 та рішення одноособового учасника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» № 4 від 21.12.2020, ОСОБА_1 виконував трудову функцію директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг», що не заперечується/не спростовується боржником та розпорядником майна боржника.

Слід зазначити, що інститут мінімальної оплати праці відіграє важливу роль у соціальній політиці будь-якої держави, допомагає контролювати рівень заробітних плат громадян і підтримувати їх у разі втрати роботи, а також визначає розцінки на той чи інший вид праці. На сьогодні у світі сформувалося два підходи до визначення мінімальної заробітної плати. Перший ґрунтується на мінімальних потребах, які необхідно задовольнити для збереження життя, інший - передбачає, що мінімальні гарантії мають поширюватися не лише на фізичні, а й на соціальні та культурні потреби людини.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

Мінімальна заробітна плата повинна встановлюватися в розмірі, не нижчому межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу.

Соціально-правове значення мінімальної заробітної плати в тому, що вона:

- виступає ключовою соціальною (соціально-трудовою) гарантією з питань праці;

- має системостворювальний характер щодо умов трудового договору та праці;

- стимулює працю працівників;

- виступає важливим об`єктом соціального партнерства.

Статтею 3 Закону України «Про оплату праці» визначено, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ч. 1 ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці»).

Отже, наявність трудових відносин гарантує фізичній особі отримання винагороди за виконання своїх трудових обов`язків у розмірі, що не може бути нижчим за мінімально встановлений у державі.

У відповідності до ст. 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що невиплата заробітної плати може розцінюватися як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

З урахуванням того, що боржником не надано доказів розрахунку з кредитором щодо виплати заробітної плати, то слід дійти висновку про те, що в період з 09.02.2011 по 21.12.2020 директору ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» ОСОБА_1 не виплачувалася заробітна плата, однак її розмір, враховуючи обставини справи, необхідно визначити з установленої Законом мінімальної заробітної плати, яка гарантована державою.

Так, статтею 22 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік», установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

лютий941 грн

березень941 грн

квітень960 грн

травень960 грн

червень960 грн

липень960 грн

серпень960 грн

вересень960 грн

жовтень985 грн

листопад985 грн

грудень1004 грн

10 616,00 грн

Статтею 13 Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік», установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

січень1073 грн

лютий1073 грн

березень1073 грн

квітень1094 грн

травень1094 грн

червень1094 грн

липень1102 грн

серпень1102 грн

вересень1102 грн

жовтень1118 грн

листопад1118 грн

грудень1134 грн

13 177,00 грн

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік», установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

січень1147 грн

лютий1147 грн

березень1147 грн

квітень1147 грн

травень1147 грн

червень1147 грн

липень1147 грн

серпень1147 грн

вересень1147 грн

жовтень1147 грн

листопад1147 грн

грудень1218 грн

13 835,00 грн

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік», установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1218 гривень.

січень1218 грн

лютий1218 грн

березень1218 грн

квітень1218 грн

травень1218 грн

червень1218 грн

липень1218 грн

серпень1218 грн

вересень1218 грн

жовтень1218 грн

листопад1218 грн

грудень1218 грн

14 616,00 грн

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік», установлено на 2015 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень.

січень1218 грн

лютий1218 грн

березень1218 грн

квітень1218 грн

травень1218 грн

червень1218 грн

липень1218 грн

серпень1218 грн

вересень1378 грн

жовтень1378 грн

листопад1378 грн

грудень1378 грн

15 256,00 грн

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік», установлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень.

січень1378 грн

лютий1378 грн

березень1378 грн

квітень1378 грн

травень1450 грн

червень1450 грн

липень1450 грн

серпень1450 грн

вересень1450 грн

жовтень1450 грн

листопад1450 грн

грудень1600 грн

17 262,00 грн

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік», установлено на 2017 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 гривень.

січень3200 грн

лютий3200 грн

березень3200 грн

квітень3200 грн

травень3200 грн

червень3200 грн

липень3200 грн

серпень3200 грн

вересень3200 грн

жовтень3200 грн

листопад3200 грн

грудень3200 грн

38 400,00 грн

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік», установлено на 2018 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривень.

січень3723 грн

лютий3723 грн

березень3723 грн

квітень3723 грн

травень3723 грн

червень3723 грн

липень3723 грн

серпень3723 грн

вересень3723 грн

жовтень3723 грн

листопад3723 грн

грудень3723 грн

44 676,00 грн

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік», установлено на 2019 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4 173 гривні.

січень4173 грн

лютий4173 грн

березень4173 грн

квітень4173 грн

травень4173 грн

червень4173 грн

липень4173 грн

серпень4173 грн

вересень4173 грн

жовтень4173 грн

листопад4173 грн

грудень4173 грн

50 076,00 грн

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», установлено на 2020 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні, з 1 вересня - 5000 гривень.

січень 4723 грн

лютий4723 грн

березень4723 грн

квітень4723 грн

травень4723 грн

червень4723 грн

липень4723 грн

серпень4723 грн

вересень5000 грн

жовтень5000 грн

листопад5000 грн

грудень5000 грн

57 784,00 грн

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява № 9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Таким чином, враховуючи наявність трудових правовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» та ОСОБА_1 , а також гарантоване державою право останнього на отримання мінімальної заробітної плати у зазначений кредитором період, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність визнання ОСОБА_1 кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» на суму 275 698,00 грн та включення їх до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

Разом з тим, вимога кредитора про визнання ОСОБА_1 кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» на суму 77 700,00 грн (судовий збір та авансовий внесок арбітражному керуючому) не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не визнано ініціюючим кредитором у справі № 910/644/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг».

За таких обставин, заперечення боржника, розпорядника майна боржника та ініціюючого кредитора не спростовують доводів наведених у апеляційній скарзі та в цілому зводяться до заперечення фактичних обставин справи і невірного тлумачення норм законодавства.

Також, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх заперечень проти апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Частиною 1 статті 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг», дослідивши заяву кредитора на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, ухвала в цій частині - скасуванню як така, що прийнята без з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, а вимоги вказаного кредитора - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/644/22 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника задовольнити частково.

3. Визнати ОСОБА_1 кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» на суму 275 698 (двісті сімдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн 00 коп. та включити їх до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

4. В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.

5. Зобов`язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг» внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.-Білдінг.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 03.10.2023.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

О.М. Остапенко