Справа № 539/2812/23

Провадження № 2/539/686/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2023                                                                                        м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді                                     Овчаренко О.Л.

за участі секретаря                                     Бобир Т.В., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Черниш Є.А. від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до  ОСОБА_2 , в якій просить: змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у справі №539/2455/18, з твердої грошової суми на частку від доходу; стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня вступу рішення суду в законну силу і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31.08.2018 у справі №539/2455/18 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500,00 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.07.2018 і до досягнення дитиною повноліття. 17.10.2018 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі вищевказаного рішення. Розмір присуджених до стягнення аліментів є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки рівень витрат постійно зростає. Дитина проживає разом з позивачем, яка не може у зв`язку з таким низьким розміром аліментів забезпечити сина усім необхідним. Крім того, син постійно хворіє, для його лікування постійно необхідні кошти, які позивач не в змозі самостійно забезпечити. Разом з тим, слід врахувати, що індекс інфляції в Україні в порівнянні з серпнем 2018 року, коли визначався розмір аліментів у твердій грошовій сумі, зріс. Також змінився сімейний стан позивача, оскільки 05.12.2019 шлюб між сторонами розірвано. Також позивач самостійно виховує та утримує другого спільного з відповідачем сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

11.07.2023 судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач та її представник – адвокат Черниш Є.А. не з`явились. Представник позивача на електронну пошту суду надіслав заяву, в якій просив справу розглянути без участі сторони позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки не повідомив, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1   ОСОБА_3 народився  ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №13, його батьками є сторони по справі:ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

З копії рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31.08.2018 у справі №539/2455/18 вбачається, що з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.07.2018 і до досягнення дитиною повноліття.

17.10.2018 старшим державним виконавцем Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області Єрмак Т.В. було відкрито виконавче провадження №57434014 з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі вищевказаного рішення.

З копії заочного рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05.12.2019 у справі №539/3626/19 вбачається, що шлюб між сторонами розірвано.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на теперішній час визначений раніше судом розмір аліментів в твердій грошовій сумі не дозволяє позивачу забезпечити матеріально сина всім необхідним.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.                                        

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України (далі – СК України), розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.                                                

Аналіз вищевказаної норми СК України дозволяє дійти висновку про те, що підставою зменшення або збільшення розміру аліментів є не тільки зміна матеріального або сімейного стану платника чи одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, а й інші випадки, передбачені цим Кодексом.                                                

Крім того, в ч. 3 ст. 181 СК України прямо визначено право одержувача аліментів подати позов про зміну способу стягнення аліментів і таке право не ставиться в залежність від зміни матеріального або сімейного стану платника чи одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них. Тобто, в разі подання одержувачем аліментів позову про зміну способу стягнення аліментів, суд повинен оцінити обґрунтованість такого позову на загальних підставах, не обмежуючись встановленням обставин зміни матеріального або сімейного стану платника чи одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них. Позов одержувача аліментів про зміну способу стягнення аліментів може бути задоволений і в тому випадку, коли раніше встановлений спосіб стягнення та розмір аліментів явно не здатний забезпечити гармонійний розвиток дитини.                                

Суд враховує, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) в Україні в порівнянні з серпнем 2018 року, коли визначався розмір аліментів у твердій грошовій сумі, зріс. Тобто споживчі ціни з часу встановлення аліментів у розмірі 1500,00 грн. підвищилися. Ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, є обґрунтованим. Такий розмір аліментів, на відміну від аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 грн., дійсно забезпечить нормальні потреби неповнолітньої дитини для її гармонійного розвитку.

Крім того, розмір аліментів підлягає зміні з часу набрання цим рішенням законної сили, про що роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивач була звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших положень щодо сплати судового збору відповідачем, в разі задоволення вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, чинна редакція ЦПК України не містить. При цьому суд виходить із необхідності обов`язкового покладення на сторону, не на користь якої ухвалено судове рішення та яка не звільнена від сплати судового збору, зобов`язання щодо сплати судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2019 по справі №161/4985/17 зроблено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються згідно з рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 серпня 2018 року по справі №539/2455/18 з ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми в розмірі 1500,00 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 1/4 частину від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття – ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 серпня 2018 року по справі № 539/2455/18, відкликати після завершення утримання сум аліментів, які підлягають стягненню станом на дату набрання цим рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 03.10.2023.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . 

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя                                                                                                 О.Л. Овчаренко