Дата документу 03.10.2023Справа № 643/7845/21

Провадження № 1-кп/554/418/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2023 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, має двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України,

встановив:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у підготовче судове засідання не з`явились, судом були вжиті всі заходи для своєчасного повідомлення їх про час та місце розгляду справи. Так, судом направлялись судові повістки рекомендованими листами з повідомленнями, а також SMS-повідомлення.

Крім того, ухвалою суду від 27.03.2023 було доручено начальнику Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області встановити фактичне місце проживання (перебування) потерпілих.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.

Аналіз викладених вище обставин неявки потерпілих в судове засідання, що їх було належно повідомлено про розгляд даної справи, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до кримінального провадження.

Приймаючи до уваги вищевикладене, зважаючи на те, що судом вичерпано усі можливі засоби для належного повідомлення потерпілих про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи строк перебування справи у суді, суд визнає причини неявки потерпілих у підготовчі судові засідання неповажними та вважає за можливе провести підготовче судове засідання за їх відсутності.

У підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_4 подано клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, скасування запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 630600 гривень та повернення її заставодавцю ОСОБА_11 .

Обвинувачений та його захисник ОСОБА_5 підтримали клопотання захисника ОСОБА_4 та просили його задовольнити.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на приписи ст. 290 КПК України, які вказують не тільки на предмет, а й на суб`єкта такого ознайомлення та передбачають, що сторонам кримінального провадження надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. Сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Таким чином, можливість ознайомлення із матеріалами, до яких надано доступ, передбачена в рівній мірі, як для сторони захисту, так і для сторони обвинувачення.

Вказала, що на момент скерування акту до суду не існувало рішень Верховного суду, які б орієнтували на правозастосування норм ст. 290 КПК України виключно на підставі предметного тлумачення, а рішення Об`єднаної палати щодо зазначених правовідносин опубліковано лише 25.09.2023 року, тобто значно пізніше скерування обвинувального акту.

Рішення судів Верховного Суду, на які посилається захисник у своєму клопотанні, не регулювали зазначених правовідносин, а тому не могли бути застосовані у даному випадку.

Вказала, що формальний підхід до тлумачення рішення норми ч. 5 ст. 219 КПК України, суперечить загальним засадам кримінального провадження щодо змагальності, нівелює принципи кримінального провадження та надає можливість не тільки для уникнення від кримінальної відповідальності, а й порушує права інших учасників - потерпілих та цивільних позивачів, оскільки останні мають право також на достатній час для ознайомлення з відкритими матеріалами й сторони захисту.

Практика правозастосування судами норм ст. 290 КПК України незважаючи на відсутність змін норм КПК України, протягом 2018-2023 років склалась абсолютно протилежна, натомість, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини відзначав, що кожній стороні надається розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять одну зі сторін у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною та має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною та надати власні зауваження з цього приводу.

Ці принципи знайшли своє відображення у ст. 129 Конституції України, ст. 7, ст. 22 КПК України щодо рівності усіх учасників та змагальності сторін судового процесу перед законом і судом.

Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Зазначена позиція визначена в Постанові Верховного Суду від 05 липня 2022 року у справі № 720/1277/20.

Таким чином, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.

Крім цього, відповідно до ухвали Верховного Суду від 15.10.2019 встановлено, що завдання кримінального провадження вимагають пошуку розумного балансу між необхідністю захистити особу, суспільство і державу від кримінальних правопорушень шляхом забезпечення дієвості кримінальної юстиції та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, з одного боку, та потребами забезпечення прав підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні з іншого.

Порушення цього балансу може мати наслідком у крайніх проявах або нехтування правами людини з боку правоохоронних органів і судів або навпаки створення таких надмірних формальних перешкод для діяльності правоохоронних органів, які практично унеможливлять їх ефективну роботу, що призведе до недієвості правоохоронної функції держави в цілому та до значного підвищення рівня злочинності, що так само є небезпечним як для всього суспільства, так і для прав і свобод кожної окремої людини.

Саме така непередбачуваність змагального процесу потребує пошуку судом відповідного балансу конкуруючих інтересів держави, потерпілого, обвинуваченого та інших осіб у кожному конкретному випадку для того, щоб забезпечити справедливість процесу в цілому. Це також вимагає застосування такого підходу до тлумачення норм процесуального права, які мають відомий рівень абстрактності, щоб це не створило, ані невиправданих переваг однієї зі сторін процесу, ані невиправданих формальних перепон для реалізації сторонами своїх прав і обов`язків. Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Walchli v. France», заява №. 35787 26.07.2007 - при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Зазначила, що яке б не існувало тлумачення норм кримінального процесуального законодавства, останнє не повинно суперечити фундаментальним принципам закладеним, як у вітчизняному, так і в міжнародному законодавстві.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15 січня 2019 року прокурором Харківської місцевої прокуратури № 4 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221040000003 від 15 січня 2019 року за ч. 4 ст. 190 КК України.

18 липня 2019 року, згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42019221040000003 від 15 січня 2019 року, складено повідомлено про підозру.

26 липня 2019 року винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_6

30 жовтня 2020 року відновлено досудове розслідування, ОСОБА_6 повідомлено про підозру.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів. Визначено суму застави у розмірі 525500 гривень.

Постановою в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 від 21 грудня 2020 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221040000003 від 15 січня 2019 року до трьох місяців, тобто до 22 січня2021 року.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2020 року продовжено строк дії запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 22.01.2021, тобто в межах строку досудового розслідування. У задоволенні клопотання слідчого щодо збільшення розміру застави до 665 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1397830 гривень, відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 30.10.2020 щодо застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування скасовано в частині визначення застави. Постановлено в цій частині нову ухвалу, якою визначено розмір застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630600 гривень, в іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

04 січня 2021 року ОСОБА_11 внесено на депозитний рахунок ТУ ДСА в Харківській області за підозрюваного ОСОБА_12 .Сзаставу у розмірі 630600 гривень.

14 січня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 20 січня 2021 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019221040000003 від 15 січня 2019 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, до п`яти місяців, тобто до 22.03.2021.

15 березня 2021 року, як це вбачається з повідомлення слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківській області про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів, повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Постановою слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківській області від 18 березня 2021 року скасовано відкриття матеріалів наведеного вище кримінального провадження.

Постановою керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова від 18.03.2021 змінено групу прокурорів.

Згідно з дорученням від 18 березня 2021 року прокурора Салтівської окружної прокуратури, досудове розслідування за №42019221040000003 від 15 січня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, завершено, слідчому Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківській області ст. лейтенанту ОСОБА_13 доручено надати підозрюваному ОСОБА_6 , захисникам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та потерпілим доступ до матеріалів досудового розслідування.

23 березня 2021 року, як це вбачається з повідомлення слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківській області про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів, сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Повідомлено, що для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження необхідно прибути 25 березня 2021 року о 16-00 годині.

Як убачається з протоколу про ознайомлення та надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування, підозрюваний ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 завершили ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 15 квітня 2021 року.

27 квітня 2021 року слідчим за погодженням із прокурором складений обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42019221040000003 від 15 січня 2019 року стосовно ОСОБА_6 , який відповідно до розписок, наданих суду, вручений стороні захисту 27 квітня 2021 року.

Згідно з відміткою на супровідному листі від 30 квітня 2021 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42019221040000003 від 15 січня 2019 року стосовно ОСОБА_6 надійшов до суду нарочно 30 квітня 2021 року.

Відповідно до норми п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з правилами, встановленими ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Пунктом 4 частини третьої ст. 219 КПК України встановлено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно з частиною першою статті 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Нормами частини 4 ст. 115 КПК України визначено, що при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Таким чином, строк досудового розслідування, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, у кримінальному провадженні №42019221040000003 від 15 січня 2019 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 2 ст.190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України розпочався 18 липня 2019 року, з дня повідомлення про підозру (перший раз) у цьому кримінальному провадженні.

У свою чергу, граничний строк досудового розслідування визначений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 20 січня 2021 року, згідно з якою, строк досудового розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні продовжений на п`ять місяців до 22 березня 2021 року.

Як вбачається з повідомлення слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківській області від 15 березня 2021 року, сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, з 16 березня 2021 року обрахування строків досудового розслідування припинилося. Обраховуючи дату, з якої припинилися строки досудового розслідування суд керується вимогами ч. 5 ст. 115 КПК України, згідно з якими при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу. А відтак, при обрахуванні залишку п`ятимісячного строку досудового розслідування суд не враховує 15 березня 2021 року, як день, від якого починається обрахування залишку такого строку.

Тобто, з 16 березня 2021 року припинилися строки досудового розслідування та до 22 березня 2021 року - кінцевої дати п`ятимісячного строку досудового розслідування, встановленої ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 20 січня 2021 року, залишок п`ятимісячного строку досудового розслідування становив 7 днів (16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 березня відповідно).

Водночас, постановою слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківській області від 18 березня 2021 року скасовано відкриття матеріалів наведеного вище кримінального провадження.

Постановою керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова від 18.03.2021 змінено групу прокурорів.

Таким чином, з 18 березня 2021 року сплив строку досудового розслідування відновився та залишок п`ятимісячного строку досудового розслідування становить два дні 16 березня 2021 року та 17 березня 2021 року. Тобто, беручи до уваги кінцевий строк досудового розслідування, визначений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова до 22 березня 2021 року включно, строк досудового розслідування продовжується до 24 березня 2021 року включно.

Згідно з дорученням від 18 березня 2021 року прокурора Салтівської окружної прокуратури, слідчому Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківській області ст. лейтенанту ОСОБА_13 доручено повідомити підозрюваному ОСОБА_6 , захисникам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та потерпілим, що досудове розслідування за №42019221040000003 від 15.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України завершено та надати підозрюваному ОСОБА_6 , захисникам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та потерпілим доступ до матеріалів досудового розслідування.

Вказане доручення прокурора доведено виключно до відома слідчого, а тому підстави вважати, що цим дорученням повідомлено сторону захисту щодо завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування, відсутні, як і відсутні підстави вважати що саме з 18 березня 2021 року зупиняються строки досудового розслідування в розумінні вимог ч. 5ст. 219 КПК України.

Поряд з цим, слідчим СВ Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_13 процесуальний обов`язок щодо повідомлення підозрюваному та його захисникам про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування було повідомлено лише 23 березня 2021 року, що знаходить своє підтвердження складеним слідчим саме 23 березня 2021 року повідомленням № 10609/179 67/21 від 23.03.2021, а відповідно до вимог ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

За правилами ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування, а тому, беручи до уваги, що стороною обвинувачення було повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування саме 23 березня 2021 року, обрахування строку досудового розслідування вдруге припинилося з 24 березня 2021 року (враховуючи вимоги ч. 5 ст. 115 КПК України), а відтак залишок п`ятимісячного строку досудового розслідування становить 1 (один) день.

Згідно з протоколом ознайомлення та надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 25 березня 2021 року, складеним слідчим СВ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом ОСОБА_13 , 15 квітня 2021 року підозрюваний ОСОБА_6 та захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в повному обсязі ознайомилися з матеріалами досудового розслідування. У зв`язку з фактичним закінченням ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження 15 квітня 2021 року строк досудового розслідування відновив свій сплив з 16 квітня 2021 року і закінчився 16 квітня 2021 року включно, коли сплинув один день, що залишався до його закінчення. Таким чином досудове розслідування у даному кримінальному провадженні повинно бути закінченим саме 16 квітня 2021 року.

Щодо ознайомлення прокурора з доказами сторони захисту, то такі докази не є матеріалами досудового розслідування, строк ознайомлення з якими, за ч. 5 ст. 219 КПК України, не включається в строки досудового розслідування.

Частина 5 ст. 219 КПК України встановлює, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Наведена норма містить посилання на суб`єкта, який здійснює таке ознайомлення, а також на предмет такого ознайомлення.

Зокрема, предметом такого ознайомлення законодавець визначив матеріали досудового розслідування.

Як свідчить системний аналіз положень ст. ст. 3, 290 КПК України, законодавець визначив, що матеріалами досудового розслідування є матеріали, які перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.

Відповідно до кримінального процесуального закону, досудове розслідування здійснюється органом досудового розслідування, а прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням (ст. 36 КПК України). Саме на ці органи законодавець покладає обов`язок дотримання строків, визначених у ст. 219 КПК України.

Частиною 1 ст. 290 КПК України регламентовано, що, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, у ході виконання вимог ст. 290 КПК України саме сторона обвинувачення надає стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування.

Натомість сторона захисту не наділена повноваженнями збирати матеріали досудового розслідування, а за запитом прокурора зобов`язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді (ч. 6 ст. 290 КПК України).

Матеріали, які мають відношення до кримінального провадження і які перебувають у володінні сторони захисту, не є матеріалами досудового розслідування. Кримінальний процесуальний закон передбачає негативні процесуальні наслідки в тому разі, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, відповідно до положень ст. 290 КПК України (ч. 12 цієї статті).

Одним із завдань ст. 290 КПК України є ознайомлення сторони захисту з усім обсягом доказової бази зібраної органом досудового розслідування задля обстоювання позиції захисту. Матеріали досудового розслідування становлять собою основу кримінального змагального процесу, яку формує виключно сторона обвинувачення.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон регулює порядок дотримання строків досудового розслідування саме для сторони обвинувачення, у розпорядженні якої перебувають матеріали досудового розслідування.

Указане підтверджується практикою Верховного Суду, а також постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.09.2023 у справі № 711/8244/18, в якій сформульовано відповідний правовий висновок:«Період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України, і не зупиняє його».

З огляду на наведене вище, саме 16 квітня 2021 року є останнім днем п`ятимісячного строку досудового розслідування, у який сторона обвинувачення, дотримуючись строків досудового розслідування, зобов`язана була звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, позаяк закінчення досудового розслідування фіксується направленням до суду одного з наведених процесуальних актів, складених органом досудового розслідування.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що подальші процесуальні рішення та дії здійснено слідчим та прокурором поза межами строку досудового розслідування, а саме: вручення 27 квітня 2021 року обвинувального акта ОСОБА_6 та його захисникам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також звернення до суду з обвинувальним актом 30 квітня 2021 року, що підтверджується відбитком штампу Московського районного суду м. Харкова, проставленим на супровідному листі від 30.04.2021 № 04-23-188-19.

Водночас, суд звертає увагу, що саме направлення до суду обвинувального акта у кримінальному провадженні, а не затвердження обвинувального акта прокурором чи вручення обвинувального акта підозрюваному є датою, якою закінчується досудове розслідування.

У розумінні п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Зважаючи на положення п. 13 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 110,116,219 КПК України, складення обвинувального акта поза межами строків досудового розслідування вказує на те, що обвинувачення у даному кримінальному провадженні не висунуто.

Статтею 337 КПК України визначені межі судового розгляду та передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 3 ст.314КПК України суд має право прийняти рішення про закриття кримінального провадження у випадках встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

У відповідності до п. 10 ч. 1ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_4 та закриття на підставі п. 10 ч. 1ст. 284 КПК України кримінального провадження №42019221040000003 від 15 січня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 2 ст.190, ч. 3 ст.190, ч. 4 ст.190 КК України, у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений положеннями ст. 219 КПК України і ОСОБА_6 повідомлено про підозру не у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

При цьому суд зауважує, що строк досудового розслідування не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст.7, ч. 1 ст.21 КПК України.

Тому суд переконаний, що застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку, як строк досудового розслідування не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, і положення ч. 5ст.294КПКвиключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Беручи до уваги зазначене вище, суд вважає за необхідне цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

До набрання ухвалою законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Після набрання ухвалою законної сили заставу в розмірі 630600 повернути заставодавцю ОСОБА_11 .

Керуючись статтями 27, 28, 219, 284,290,314,315,316 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №42019221040000003 - задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221040000003 від 15.01.2019 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений вимогами ст. 219 КПК України.

До набрання ухвалою законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави. Після набрання ухвалою законної сили заставу в розмірі 630600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень повернути заставодавцю ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів із дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Октябрський районний суд м. Полтави.

Суддя ОСОБА_1