ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2023 року                                                                м. Кропивницький

справа № 401/1203/22

провадження № 22-ц/4809/747/23

       Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

       Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Напрюшкіної О.І.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – Світловодський міський голова Маліцький Андрій Іванович, Світловодська міська рада, Світловодське міське комунальне підприємство «Комбінат комунальних послуг»,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Світловодського міського голови Маліцького Андрія Івановича, Світловодської міської ради, Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2023 року у складі судді Іващенко В.М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Світловодського міського голови Маліцького Андрія Івановича, Світловодської міської ради Кіровоградської області, Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову представник позивача ОСОБА_2 зазначав, що рішенням Світловодського міськрайонного суду від 03 травня 2022 року ОСОБА_1 був поновлений на посаді директора Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг», стягнуто з СМКП «Комбінат комунальних послуг» на його користь, середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення по день ухвалення судового рішення та відшкодовано судові витрати. Вказане судове рішення в частині поновлення на посаді та виплати заробітку за один місяць підлягало негайному виконанню. Однак, 04 травня 2022 року рішення суду виконано не було, оскільки ОСОБА_1 так і не зміг потрапити до міського голови з метою обговорення обставин виконання рішення суду.

Наступного дня, тобто 05 травня 2022 року в кабінеті міського голови працівник кадрової служби Світловодської міської ради вручив ОСОБА_1 для ознайомлення розпорядження про поновлення на роботі на підставі рішення суду і відразу вручив розпорядження про повторне звільнення з посади. Підставою для його звільнення з займаної посади зазначено перебування у трудових відносинах з Дочірнім підприємством «Завод екоенергія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Полвакс-Україна», тобто обмеження на роботу за сумісництвом. При цьому розпорядження про звільнення вже було підписане міським головою та скріплено печаткою ще до ознайомлення ОСОБА_1 з розпорядження про поновлення його на роботі на підставі судового рішення. Вказані дії зафіксовані на відео та фактично відображають формальне ставлення до виконання судового рішення.

Зауважив, що ОСОБА_1 не було запропоновано надати пояснення з приводу працевлаштування у двох різних місцях стосовно обмеження на роботу за сумісництвом, хоча на той момент він вже звернувся до засновника ДП «Завод екоенергія» ТОВ «Полвакс-Україна» із заявою про звільнення з займаної посади, в зв`язку з поновленням на посаді директора СМКП «Комбінат комунальних послуг».

Крім того зазначав, що оскільки ОСОБА_1 є депутатом Світловодської міської ради, то його звільнення мало бути погоджене рішенням Світловодської міської ради, що також зроблено не було, також у день звільнення позивач перебував на лікарняному і відповідно розірвати трудовий договір за цих обставин не можливо.

Посилаючись на зазначені обставини, просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Світловодського міського голови №165-к від 04 травня 2022 року, поновити його на посаді директора Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг», стягнути з СМКП «Комбінат комунальних послуг» на його користь, середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення по день ухвалення судового рішення та відшкодувати судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Світловодського міського голови №165-к від 04 травня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг», з 05 травня 2022 року.

Стягнуто з Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг», на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05 травня 2022 року по 29 березня 2023 року, в сумі 216 089 гривень 55 копійок.

Стягнуто з Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 гривні 40 копійок.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнень за один місяць сумі 27 316 гривень 80 копійок, підлягає негайному виконанню.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Світловодського міського голови Маліцького Андрія Івановича

Не погоджуючись з рішенням суду Світловодський міський голова Маліцький А.І. подав апеляційну скаргу, в якій його представник ОСОБА_3 просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову повністю. Відповідач вважає, що ?не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вказує, що ? ст.65 Закону України «Про виконавче провадження», яка є спеціальною нормою, яка врегульовує порядок виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, передбачено, що воно виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, що і було зроблено відповідачем.

Зазначав, що листом Міністерства праці та соціальної політики України від 16.09.2010 № 294/13/116-10 «Про сумісництво посадових осіб державних і комунальних установ та соціальні гарантії інвалідів» було надано роз?яснення, що керівники комунальних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).

Щодо звільнення позивача з посади у день його поновлення на ній, вказував, що закон не забороняє звільняти працівника з посади, на якій його поновлено за рішенням суду, у день, коли його було на цій посаді поновлено за рішенням суду - за умови, коли існували підстави для його звільнення, які виникли раніше. Окрім того, позивача було допущено у цей день до роботи і він розпорядження про своє поновлення та звільнення отримав особисто в руки, тобто, він був обізнаний як про своє поновлення на посаді, так і про своє звільнення з неї, що виключає будь-які порушення законодавства при здійсненні наведених процедур.

Вказував, що оскільки звільнення позивача з посади на підставі абз. 4 ст.43-1 КЗпП України не є дисциплінарним стягненням, тому, вимагати у нього якихось пояснень з цього приводу роботодавець не зобов?язаний, достатньо лише наявності інформації про його роботу за сумісництвом з офіційних джерел.

Що стосується звільнення позивача під час перебування його на лікарняному, зазначав, що це ніяким чином не може слугувати підставою для його поновлення на посаді, а може мати наслідком лише зміну дати його звільнення з неї.

Зауважив, що судом не взято до уваги, що позовні вимоги спрямовані до нього як до посадової особи Виконавчого комітету Світловодської міської ради, та стосуються його професійної діяльності і жодних позовних вимог до нього як фізичної особи, позовна заява не містить. При цьому трудовий спір у позивача виник із саме роботодавцем. Тому, вважає, що оскільки вказана установа є юридичною особою - самостійним суб?єктом у цивільних правовідносинах, а позовні вимоги у цій справі пред?явлені до її посадових осіб, то саме ця установа має відповідати за цим позовом.

Також, вважає незаконним рішення суду і в частині визначення суми стягнення середньомісячного заробітку, оскільки суд неправильно визначив цю суму безпідставно не взявши до уваги довідку № 83 від 13.05.2021 пославшись лише на те, що в ній розмір заробітку вказаний без відрахування податків та інших виплат, оскільки, саме так і повинна надаватись довідка.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Світловодської міської ради

       Апеляційна скарга Світловодської міської ради обгрунтована доводами тотожними тим, що зазначені в апеляційній скарзі Світловодського міського голови  ОСОБА_4 . 

Зокрема посилаючись на пункт 4 Постанови № 245 від 3 квітня 1993 року Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», яким встановлено, що окрім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності), вказує, що до роботи керівника СМКП «ККП» застосовуються законодавчі обмеження щодо роботи за сумісництвом керівником комунального підприємства.

Посилаючись на ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», якою визначені заходи щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, вважає, що стороною позивача не спростовано той факт, що станом на 04 травня 2022 року ОСОБА_1 продовжував працювати на посаді директора комерційного підприємства ДП «Завод екоенергія», а тому, виходячи з вимог законодавства, міським головою було прийнято правомірне рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з займаної посади.

Не погоджуючись з висновком суду стосовно того, що підстави звільнення ОСОБА_1 не зазначені у трудовому контракті, представник відповідача вказував, що зі змісту п.п. 4.3.15 п. 4.3 контракту вбачається, що керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи власника з інших підстав передбачених чинним законодавством України. Тому, немає правового значення відсутність в укладеному контракті працівника ОСОБА_1 обмеження щодо неможливості роботи за сумісництвом на посаді директора. Адже, такі обмеження визначені чинним законодавством України та є обов?язковими.

Зазначено, що Світловодський міський голова вчинив всі визначені законом дії та прийняв відповідні рішення для поновлення ОСОБА_1 на посаді директора СМКП «ККП» та виконання рішення від 03 травня 2022 року, а тому вважає надуманими висновки суду першої інстанції про «формальне поновлення» ОСОБА_1 на посаді директора. Адже, працівнику були оплачені робочі дні та він був прийнятий на вакантну посаду директора підприємства, на підставі відповідного розпорядження.

Також, на думку представника відповідача, не відповідають фактичним обставин справи висновки суду про те, що у ОСОБА_1 не було відібрано пояснень за фактом роботи директором ДП «Завод екоенергія», оскільки він відмовився їх надавати.

Вважає, що матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 не звертався до засновника ДП «Завод екоенергія» з відповідними заявами про звільнення із займаної посади. Отже, добровільно, за власним розсудом обрав місце роботи. Тому, хибними та безпідставними є висновки суду першої інстанції про порушення статті 43 Конституції України.

Звертає увагу, що судом першої інстанції безпідставно та необгрунтовано завищено суму стягнутих з СМКП «ККП» коштів (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) та взято до уваги неналежний та недопустимий доказ. Вказує, що оскільки, ОСОБА_1 було звільнено 04 травня 2022 року, тому в силу чинного законодавства України, суд був зобов?язаний провести розрахунок середнього заробітку виходячи з середньоденної заробітної плати станом на 04 травня 2022 року і сума середнього заробітку мала б складати 114 616 грн. 55 коп.

Посилаючись на зазначені обставини просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг»

       В апеляційній скарзі СМКП «ККП» зазначені доводи аналогічні апеляційним скаргам Світловодського міського голови Маліцького А.І. та Світловодської міської ради. Вважають, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвели до порушення судом права СМКПІ «ККП» на справедливий суд.

На думку представника відповідача, немає правового значення відсутність в укладеному контракті працівника ОСОБА_1 обмеження щодо неможливості роботи за сумісництвом на посаді директора, адже, такі обмеження визначені чинним законодавством України та є обов?язковим. Тому вважає твердження суду першої інстанції про те що укладеним контрактом не передбачено обмеження на роботу за сумісництвом не грунтується на законі.

Вказує, що позивачем не спростовано той факт, що станом на 04 травня 2022 року він продовжував працювати на посаді директора комерційного підприемства ДП «Завод екоенергія» в той час як існувала визначена законодавством України заборона ОСОБА_1 на роботу за сумісництвом на посаді директора СМКП «ККП» і він не міг виконувати посадові обов?язки директора підприємства.

Зауважує, що повноваження керівника юридичної особи виникають не з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру, а на підставі прийнятого уповноваженим органом управління юридичної особи рішення про його призначения (обрання), а тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно та необгрунтовано дійшов висновку про те, що перебування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань іншої (звільненої) особи директора - є підтвердженням не набуття повноважень новим призначеним директором підприемства.

ОСОБА_1 відмовився давати пояснення за фактом роботи директором на іншому підприємстві та в будь-який спосіб не проінформував міського голову про прийняте рішення.

Зазначає, що судом першої інстанції без належних правових підстав взято до уваги довідку за вих. № 73 від 14 квітня 2022 року, яка визначала середньоденний заробіток станом на 13 травня 2021 року. Вважає, що оскільки, ОСОБА_1 було звільнено 04 травня 2022 року, тому в силу чинного законодавства України, суд був зобов?язаний провести розрахунок середнього заробітку виходячи з середньоденної заробітної плати станом на 04 травня 2022 року.

Також вказував, що стягнення судового збору лише з одного відповідача - СМКП «ККП», суперечить принципу рівності сторін перед законом та судом, а також принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права задекларованого в статті 8 Конституці України.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційні скарги представник позивача ОСОБА_2 заперечуючи проти доводів апеляційних скарг, зазначав, що станом на 04.05.2022 постанова КМУ № 245 від 03.04.1993 містила заборону сумісництва лише для керівників державних підприємств, установ і організацій, їхніх заступників, керівників структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхніх заступників (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності) і не встановлювала такої заборони для керівників комунальних підприємств. Зауважив, що 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX від 01.07.2022, відповідно до якого абзац четвертий частини першої статті 43 КЗпП України – виключено, а Постанова КМУ № 245 від 03.04.1993, втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 1306 від 22.11.2022.

Вказував, що судом правильно встановлено під час судового розгляду, що ОСОБА_1 04.05.2022 не був обізнаним про наявність розпорядження № 164-к від 04.05.2022 і тим паче не був допущений на його підставі до роботи у СМКП «Комбінат комунальних послуг» і виконання обов?язків директора.

04.05.2022 ОСОБА_1 на ім?я засновника ДП «Завод екоенергія» ТОВ «Полвакс-Україна» було подано письмову заяву про звільнення із займаної посади директора підприємства у зв?язку з ухваленням Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області рішення суду від 03.05.2022.

Звертав увагу, що ОСОБА_1 є депутатом Світловодської міської ради восьмого скликання. Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.

Однак, Світловодський міський голова ОСОБА_4 не менш ніж за 15 днів не повідомляв ані особисто ОСОБА_1 , ані Світловодську міську раду про його звільнення із займаної посади, що є грубим порушенням ч. 3 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Також зазначав, що ОСОБА_1 з 04.05.2022 до 13.05.2022 перебував на амбулаторному лікуванні, а тому Світловодський міський голова з огляду на припис ч. 2 ст. 40 КЗпП України, не мав права приймати рішення про звільнення його з посади директора Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» в період тимчасової непрацездатності.

Вважає, що при визначенні розміру середньоденного заробітку звільненого працівника при обрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу на увагу заслуговує той факт, що відповідно до постанови Кропивницького апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року у справі № 401/1694/21 (провадження N 22-ц/4809/770/22) середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 919,53 (дев?ятсот дев?ятнадцять) грн. 53 коп., а тому суд першої інстанції правильно визначив розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини

Відповідно до розпорядження Світловодського міського голови №159-к від 27 квітня 2020 року ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» та з ним був укладений контракт на період з 28 квітня 2020 року по 25 квітня 2025 року (т.1 а.с.10).

13 травня 2021 року ОСОБА_1 був звільнений з посади директора Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» за порушення контракту, на підставі підпунктів 4.3.1 та 4.3.2 пункту 4.3 розділу IV Контракту, про що міським головою було прийняте відповідне розпорядження. Розпорядження містить посилання на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01 квітня 2021 року про стягнення збитків з СМКП «ККП», заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок забруднення підземних вод у сумі 106236,36 гривень. Також у розпорядженні вказано, що ОСОБА_1 не вжив відповідних заходів, як керівник підприємства, щодо уникнення ситуації, яка призвела до збитків на підприємстві у сумі 106236,36 грн. При цьому дане розпорядження взагалі не містить відомостей про розірвання чи припинення контракту з ОСОБА_1 та посилання на норми КЗпП України як на підставу припинення трудового договору, що прямо передбачено підпунктом 4.6 вищевказаного контракту (т.1 а.с.15).

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 травня 2022 року визнано протиправним та скасовано розпорядження Світловодського міського голови №386-к від 13 травня 2022 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг», стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати. Рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнень за один місяць допущено до негайного виконання (т.1 а.с.16-24).

Відповідно до розпорядження Світловодського міського голови №164-к від 04 травня 2022 року ОСОБА_1 був поновлений на посаді директора Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» з 14 травня 2021 року (т.1 а.с.29).

04 травня 2022 року згідно розпорядження №165-к від 04 травня 2022 року з ОСОБА_1 був розірваний контракт та звільнено його з посади директора Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» на підставі абзацу 4 статті 43-1 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом (т.1 а.с.30).

Контрактом укладеним між Світловодською міською радою та ОСОБА_1 від 27 квітня 2020 року не передбачені обмеження на роботу за сумісництвом (т.1 а.с.10-14).

ОСОБА_1 перебував на лікарняному в період з 04 травня по 13 травня 2022 року, що підтверджується листком непрацездатності (т.1 а.с.37).

ОСОБА_1 є депутатом Світловодської міської ради 8 скликання, що підтверджується відповідним посвідченням № 24, оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні (т.1 а.с.38).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.05.2022 року, станом на 04 травня 2022 року керівником Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» значиться ОСОБА_5 за період з 19 травня 2021 року по 18 травня 2022 року (т.1 а.с.41-45).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.05.2022 року, станом на 04 травня 2022 року керівником ДП «Завод екоенергія» ТОВ «Полвакс-Україна» значиться ОСОБА_1 з 22 жовтня 2021 року (т.1 а.с.183-193).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення        

В судовому засіданні апеляційного суду представники відповідачів підтримали апеляційні скарги, просили їх задовольнити. Позивач та його представник заперечили проти апеляційних скарг, просили рішення суду залишити без змін.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і  заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в  постановах Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в апеляційних скаргах доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частинами першою та третьої статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації чи уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватися угодою сторін.

Враховуючи особливості зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до ч.4 ст.65 ГК України, у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Частиною першою статті 235 КЗпП України встановлено, що в разі звільнення без законних підстав працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами.

Колегією суддів встановлено, що розпорядженням Світловодського міського голови №159-к від 27 квітня 2020 року ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» та з ним був укладений контракт на період з 28 квітня 2020 року по 25 квітня 2025 року (т.1 а.с.10).

Розпорядженням міського голови від 13 травня 2021 року позивача було звільнено із вказаної посади за порушення контракту, на підставі підпунктів 4.3.1 та 4.3.2 пункту 4.3 розділу IV Контракту.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 травня 2022 року визнано протиправним та скасовано розпорядження Світловодського міського голови №386-к від 13 травня 2021 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг», стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати. Рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнень за один місяць допущено до негайного виконання (т.1 а.с.16-24).

Відповідно до розпорядження Світловодського міського голови №164-к від 04 травня 2022 року ОСОБА_1 був поновлений на посаді директора Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» з 14 травня 2021 року (т.1 а.с.29).

Того ж дня - 04 травня 2022 року розпорядженням №165-к з ОСОБА_1 був розірваний контракт та звільнено його з посади директора Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» на підставі абзацу 4 статті 43-1 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом (т.1 а.с.30).

Обгрунтуванням підстав повторного звільнення в розпоряджені № 165-к від 04 травня 2022 року зазначено перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із ДП «Завод екоенергія» ТОВ «Полвакс-Україна».

Згідно пункту 4 частини першої статті 43-1 КЗпП України (виключено на підставі Закону № 2352-IX від 01.07.2022) розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення з суміщуваної роботи у зв`язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв`язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством.

Звільнення сумісників у зв`язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, провадиться відповідно до статті 7 КЗпП України, яка встановлює, що для деяких категорій працівників за певних умов можуть застосовуватися додаткові, крім передбачених у статтях 37 і 41 цього Кодексу, підстави для припинення трудового договору.

Контрактом укладеним між Світловодською міською радою та ОСОБА_1 від 27 квітня 2020 року не передбачені обмеження на роботу за сумісництвом (т.1 а.с.10-14).

Пунктом 1 Статуту КНП «Комбінат комунальних послуг», затвердженого рішенням Світловодської міської ради 27 липня 2021 року, передбачено, що Світловодське міське комунальне підприємство «Комбінат комунальних послуг» (далі - Підприємство) є власністю територіальної громади. Засновником підприємства є Світловодська міська рада, підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Світловодській міській раді та органам управління визначеним даним Статутом та рішенням Засновника.

Підприємство є юридичною особою, користується правом господарського відання щодо закріпленого за ним майна, має право від свого імені укладати договори, набувати майнові і немайнові права та нести обов?язки, бути позивачем та відповідачем у судах, займатися діяльністю, яка відповідає напрямкам, передбаченим цим Статутом. Підприємство має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штамп, бланки зі своїм найменуванням тощо.

В постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №592/11917/17 зазначено, що «робота за сумісництвом регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, яким визначені додаткові підстави для звільнення з роботи за сумісництвом. Вказані нормативно-правові акти регулюють питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, отже, їх дія поширюється на комунальні заклади, утворені органом місцевого самоврядування, та комунальні установи, організації, що фінансуються з бюджету. КП «Зелене будівництво» є комунальним підприємством.

Згідно з пунктом 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв`язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги. Наведена норма права прямо передбачає таку підставу звільнення сумісника, як прийняття на роботу працівника, який не є сумісником».  

Таким чином, позивач не мав права виконувати роботу за сумісництвом в КНП «Комбінат комунальних послуг».

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що 4 травня 2022 року, виконуючи рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 3 травня 2022 року в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 , відповідач - міська рада проявила надмірний та невиправданий формалізм - звільнила його з посади керівника КНП «Комбінат комунальних послуг», не надавши йому розумний строк (зокрема передбачений ст. 38 КЗпП України) необхідний для розірвання трудового договору, укладеного ним раніше, в період коли він був незаконно звільнений з роботи, з іншим підприємством, що призвело до порушення його трудових прав.

При цьому, заслуговують на увагу доводи Світловодського міського голови Маліцького А.І., що він не може виступати відповідачем у даній справі, оскільки позовні вимоги спрямовані до нього як до посадової особи Виконавчого комітету Світловодської міської ради, та стосуються його професійної діяльності і жодних позовних вимог до нього як фізичної особи, позовна заява не містить.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Відповідно до статті 89 ЦК України юридичною особою є організація, створена

і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно із статтею 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Посадові особи юридичної особи представляють її інтереси у відносинах з іншими особами, тобто уособлюють саму юридичну особу у правовідносинах з іншими особами.

Позивач, звертаючись до суду із цим позовом, зазначив, зокрема відповідачем Світловодського міського голову ОСОБА_4 .

Однак зміст позовних вимог свідчить про те, що вони спрямовані до міського голови, як до посадової особи Світловодської міської ради та стосуються його професійної діяльності. Жодних позовних вимог до ОСОБА_4 як фізичної особи позов не містить. Оскільки Світловодська міська рада є юридичною особою - самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах, позовні вимоги у цій справі пред`явлені до її посадових осіб, то саме рада має відповідати за цими вимогами, оскільки у цивільних відносинах посадові особи юридичних осіб не діють як самостійні суб`єкти. Світловодський міський голова Маліцький А.І.не може бути відповідачем у цій справі як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, оскільки є посадовою особою Світловодської міської ради, тобто юридичної особи, від імені якої він діяв у відносинах із позивачем.

Зважаючи на положення частини першої статті 10 і частини першої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з урахуванням умов трудового контракту, відповідачем у цій справі за позовом про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, в межах якого має вирішуватись питання законності розпорядження міського голови про звільнення, є міська рада як представницький орган територіальної громади, яка є власником Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг», а міський голова виступає як уповноважений власником орган на укладення і розірвання трудового договору з позивачем як працівником вказаного комунального підприємства.

Міський голова при укладенні і розірванні трудових договорів (стаття 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») діє як посадова особа територіальної громади (частина перша статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») і не може бути самостійним відповідачем у трудовому спорі про поновлення на роботі.

Схожі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 175/609/16-ц та від 17 листопада 2022 року у справі № 703/2830/20.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про можливість розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до Світловодського міського голови.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

Згідно з частиною першою статті 377 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2023 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 до Світловодського міського голови Маліцького А.І. підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині – закриттю.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 32 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада № 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що увипадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на данному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Так, відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати, крім зазначених в абзаці першому цього пункту, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. (пункт 5 розділу IV Порядку)

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як встановлено рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 травня 2022 року, звільнення позивача було проведено з порушенням вимог трудового законодавства.

Звертаючись до суду першої інстанції з позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 травня 2022 року по день ухвалення рішення.

Відповідачі заперечували щодо правильності проведеного судом розрахунку, посилаючись на те, що він не відповідає Порядку обчисленню середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

На підтвердження своїх доводів, відповідач КНП «Комбінат комунальних послуг» надав суду розрахунок виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , та вважає, що суд був зобов?язаний провести розрахунок середнього заробітку виходячи із середньоденної заробітної плати станом на 04 травня 2022 року. Тому, на його думку, сума середнього заробітку мала б складати 114 616 грн. 55 коп., з яких: 235 днів х 487 грн. 73 коп. (середньоденний заробіток станом на 04 травня 2023 року).

Проте, ці аргументи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі.

Так, рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 травня 2022 рок ОСОБА_1 було поновлено на посаді директора Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг». Вказане судове рішення в частині поновлення на посаді та виплати заробітку за один місяць підлягало негайному виконанню.

04 травня 2022 року Світловодський міський голова видав наказ про поновлення позивача на роботі і того ж дня - наказ про звільнення його з роботи.

Доказів  фактичного допуску позивача до роботи, його табелювання, нарахування та виплати йому заробітної плати  за вказаний робочий день після видачі наказу про  поновлення на роботі представниками відповідачів не надано суду.

Тому, є всі правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100  -  за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, тобто за період: березень, квітень 2021 року, які передували 4 травня 2022 року – дня його незаконного звільнення з роботи, який становить 919,53 грн. (т.2 а.с.211), з 05 травня 2022  року по 29 березня 2023 року – дня поновлення на роботі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.  

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи зазначене, в межах вимог та доводів апеляційних скарг передбачених законом підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення в частині позовних вимог до Світловодської міської ради та Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 377, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Світловодського міського голови Маліцького Андрія Івановича, Світловодської міської ради, Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2023 року в частині позовних вимог до Світловодського міського голови Маліцького Андрія Івановича скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Світловодського міського голови Маліцького Андрія Івановича закрити.

В іншій частині позовних вимог рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя                                                                А.М. Головань

Судді                                                                                        О.Л. Дуковський

                                                                                       Л.М. Дьомич