АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-833/2008 р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія ст. 152 ч.3 Суддя Сторожук С. Н.
КК України Доповідач Кузьменко В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 червня 2008 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:
головуючого - судді Живоглядової І.К.
суддів: Кузьменко В.М. , Бровченко Л.В. за участю прокурора Чепурка А.С. неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 представника потерпілої ОСОБА_6 захисників ОСОБА_3, ОСОБА_5 засудженого ОСОБА_1
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 і в його інтересах захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Новодружеськ Луганської області, громадянин України, освіта середня, працюючий на шахті «Самарська», раніше не судимий,
засуджений за ст. 152 ч.3 КК України на 9 років позбавлення волі.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 30000 грн.
ОСОБА_1 засуджено за те, що 31 липня 2007 року близько 3 год. в районі Павлоградського шкіро-венерологічного диспансера, який розташований на вул. .
2
Кузнечній м. Павлограда, зустрів неповнолітню ОСОБА_2 і з застосуванням насильства і погроз зґвалтував її.
В апеляціях:
· захисник ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду і справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неповноту судового слідства і недоведеність вини засудженого і вважає, що необхідно було провести експертизу з метою встановлення породи собаки, допитати свідків, які відпочивали у барі разом з потерпілою, допитати таксиста, який допомагав розшукувати потерпілу, точніше встановити час вчинення злочину, не було проведено впізнання собаки і не проведена експертиза по укусам собаки, впізнання засудженого було проведено з порушенням норм закону і були порушені вимоги CT..CT. 21, 43і, 106, 107 КПК України;
· захисник ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду і справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неповноту судового слідства і недоведеність вини засудженого і вважає, що були порушені вимоги закону при відібранні явки з повинною і при впізнанні засудженого, не проведені інші експертизи у справі, не усунуті протиріччя у показаннях потерпілої, не вилучений телефон засудженого;
· захисник ОСОБА_5 просить скасувати вирок, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, суттєве порушення вимог кримінально-процесуального закону, односторонність и неповноту дізнання, досудового і судового слідства, посилаючись на те, що точно не встановлено місце вчинення злочину, не проведені біологічні експертизи, не повністю проведений огляд потерпілої експертом, не зафіксовані укуси собаки, не проведено впізнання собаки, не перевірене алібі засудженого, інформація про телефонний зв'язок між потерпілою і засудженим на її думку не відповідає дійсності;
· засуджений ОСОБА_1 на вищевказаних підставах також просить скасувати вирок суду, посилаючись на недоведеність його вини.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1 і захисників ОСОБА_3, ОСОБА_5, які підтримали свої апеляції, міркування прокурора, пояснення потерпілої ОСОБА_2 і її представника ОСОБА_6, які вважали за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, колегія судців вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_1 і захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і грунтується на зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказах, а саме:
- на показаннях самої потерпілої ОСОБА_2 про те, що її зґвалтував саме
засуджений, погрожуючи тим, що якщо вона закричить, він нацькує на неї
собаку. Під час статевого акту він спитав у неї скільки їй років, на що вона
відповіла, що їй 14 років. Після статевих актів вона намагалася уникнути
3
конфлікту з ґвалтівником, оскільки не знала його намірів і боялася щоб він її не вбив. Разом з засудженим вони вишли на вул. . Кузнечну і коли дійшли до провулку, вона сказала засудженому, що загубила свій телефон і попросила подзвонити на її мобільний телефон. Він погодився, тоді вона назвала свій номер телефону і телефон задзвенів у неї в сумці. Номер його телефону «НОМЕР_1» залишився в пам'яті її телефону. Цей дзвінок був зафіксований в З год. 48 хв. Коли дзвенів її телефон, вона почула голоси людей, які її розшукували;
· на показаннях свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які підтвердили показання потерпілої про те, що вони її розшукували разом з таксистом на ім'я Слава, дзвонили в міліцію, а коли побачили її, їм стало відомо що трапилося. В цей час під'їхали працівники міліції, а у відділку міліції потерпіла повідомила про номер телефону ґвалтівника, який залишився в її телефоні як пропущений;
· на показаннях свідка ОСОБА_9, яка є дружиною засудженого і яка підтвердила той факт, що номер телефону «НОМЕР_1» належить її чоловіку і який 31.07.07 р. в ночі вигулював собаку. В ранці 31.07.07 р. він їй повідомив, що у нього проблеми з карткою оператора ЮМС;
· на протоколах огляду місця події, огляду телефону потерпілої «Нокіа 7210» номер НОМЕР_2, який містив інформацію про пропущений дзвінок з номеру телефону «НОМЕР_1»;
· на фототаблиці, де відображені тілесні ушкодження потерпілої і на висновках судово-медичної експертизи щодо потерпілої про тілесні ушкодження в області правого ока, про сліди, які могли виникнути від укусу собаки і про гіперемію в області вагіни;
· на протоколах впізнання потерпілою засудженого і очною ставкою між ними, де потерпіла наполягала на своїх показаннях;
· протоколах виїмки інформації з ДТУ ЗАО «ЮМС» про телефонне з'єднання між номерами телефонів «НОМЕР_2» і «НОМЕР_1» 31.07.07 в 3 год. 48 хв. (а.с. 89-91, 185-188), а також про виклик міліції з телефону свідка ОСОБА_7 в 3 год. 38 хв. (т. 1 а.с. 207-208).
Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого вірно кваліфікував за ст. 152 ч.3 КК України.
Доводи захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і засудженого ОСОБА_1 про недоведеність вини останнього безпідставні.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що міру покарання він повинен відбувати у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання.
Колегія суддів не вбачає також таких порушень норм КПК України, які б потягли за собою безумовне скасування вироку.
Отже, підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
4
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 і захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Павлоградського міськрайонного суду
Дніпропетровської області від 19 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.