Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 611/858/12
РІШЕННЯ
Іменем України
29 серпня 2012 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:
Головуючого судді Шимон Л.С.
при секретарі Мельник Ж.А.,
за участі відповідачів, представників ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коростишеві цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Добробут» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 наталії Григорівни, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Добробут», за участю третіх осіб – ОСОБА_4, ОСОБА_5 наталії Григорівни, ОСОБА_6 про визнання договору недійсним,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач в квітні 2012р. звернувся до суду з даним позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідачів солідарно простроченої заборгованості по кредиту в сумі 6837грн., по відсотках за користування кредитом в сумі 5637,43грн., а всього на суму 12474,43грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.12.2008р. між кредитною спілкою та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким вона отримала кредит в сумі 8250грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,14 за день на суму залишку кредиту з кінцевим терміном повернення 17.06.2010р. В цей же день було укладено договір поруки, за яким ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 взяли на себе обов’язок відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_3 Вказує, що умови договору відповідачі належним чином не виконують, щомісячно кредит не сплачують та не сплачують відповідні платежі, про що однак попереджались банком. А станом на 06.08.2012р. заборгованість складає 12474,43грн.
ОСОБА_3 звернулась із зустрічною позовною заявою про визнання кредитного договору від 17.12.2008р. недійсним. В обґрунтування зазначила, що даний договір суперечить вимогам чинного законодавства України, зокрема, кредитною спілкою не було дотримано вимог ст..11 закону України «Про захист прав споживачів», оскільки її не було попереджено про особу та місцезнаходження кредитодавця та кредитні умови, її звернення щодо отримання кредиту повинно було розглядатись на засіданні кредитного комітету, за результатами якого приймалось би рішення про надання кредиту або відмову в наданні кредиту. Таким чином вважає, що зміст договору явно суперечить положенням ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про кредитні спілки», та просить визнати кредитний договір недійсним.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав зменшені позовні вимоги. Додатково пояснив, що всі вимоги законодавства перед укладенням договору було дотримано, крім того, відповідач ОСОБА_3 тривалий час працювала в спілці, близько 5 разів брала там кредит, завжди повертала кредитні кошти, платоспроможність її перевірялась, також вона особисто писала заяву на вступ у члени спілки, однак заява знищена відповідно до акту за строками. Просить відмовити в задоволенні зустрічного позову. Крім того, в письмових запереченнях звертає увагу, що позивачем за зустрічним позовом не наведено жодного доказу на підтвердження недійсності договору, окрім цитування ст..11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, зустрічний позов підтримала. Додатково пояснила, що дійсно до цього працювала в кредитній спілці, 5 разів брала кредит і кожен раз повертала, про те, чи писала заяву про надання кредиту не пам’ятає. Представник ОСОБА_3 зустрічні позовні вимоги підтримав, відповідачі за первісним позовом в судовому засіданні та в адресованих суду заявах позовні вимоги не визнали.
Заслухавши сторін, представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог з наступних підстав.
Так, 17.12.2008р. між КС «Добробут» та членом спілки ОСОБА_3 за заявою останньої було укладено кредитний договір №591, згідно умов якого сторонами погоджено, що спілка надає боржнику кредит в сумі 8250грн. із терміном повернення кредиту, відсотків 0,14% на день від залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а у разі порушення графіку розрахунків – 0,21%) до 17.06.2010р. відповідно до графіка розрахунків. Згідно умов вказаного договору відповідач зобов’язався щомісячно погашати заборгованість за кредитом відповідно до графіку, сплачувати відсотки за користування кредитом. Другий примірник договору боржником отримано, що стверджується її підписом.
17.12.2008р. між КС «Добробут» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель бере на себе зобов’язання відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_3, що випливають із договору кредиту №591 від 17.12.2008р. та несе з ним солідарну відповідальність перед кредитором в повному обсязі.
17.12.2008р. між КС «Добробут» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель бере на себе зобов’язання відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_3, що випливають із договору кредиту №591 від 17.12.2008р. та несе з ним солідарну відповідальність перед кредитором в повному обсязі.
17.12.2008р. між КС «Добробут» та ОСОБА_6 було укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель бере на себе зобов’язання відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_3, що випливають із договору кредиту №591 від 17.12.2008р. та несе з ним солідарну відповідальність перед кредитором в повному обсязі.
На виконання умов договору банком було надано відповідачу ОСОБА_3 обумовлені кредитні кошти, що підтверджується видатковим касовим ордером №3413 та визнається сторонами.
Відповідачами порушено взяті на себе зобов’язання по кредитному договору та договорам поруки, на наявні в письмових матеріалах справи попередження вони належним чином не зреагували.
З наданих представником позивача доказів вбачається, що згідно наказу 50а від 01.08.2005р. ОСОБА_3 з серпня 2005р. працювала начальником ВСП КС «Добробут».
Як убачається із засвідченої копії протоколу №235 від 17.12.2008р., засіданням Кредитного комітету КС «Добробут» було розглянуто питання про видачу членам кредитної спілки кредитів, за результатами засідання вирішено, зокрема, дозволити надання кредиту слідуючим членам кредитної спілки Добробут : №п/п 2 – ОСОБА_3, 8250грн., строком на 18 місяців (а.с.106).
Той факт, що ОСОБА_3 є членом кредитної спілки нікім із учасників не заперечувався. Положенням про фінансові послуги кредитної спілки, затвердженого рішенням спостережної ради 30.11.2006р. протоколом №11, п.3.3.5 передбачено, що для проведення оцінки платоспроможності позичальник надає такі документи : заяву на отримання кредиту, паспорт, довідку про присвоєння коду, довідку про доходи при можливості. Представник позивача зауважив, що такі документи позичальником ОСОБА_3 були надані особисто, на підтвердження матеріального стану було також надано свідоцтво про реєстрацію ОСОБА_3 в якості фізичної особи – підприємця, і ці документи містяться в справі, окрім заяви на вступ у спілку. Вказує, що заява члена кредитної спілки ОСОБА_3 була розглянута на засіданні комітету, по ній прийнято рішення про надання кредиту, а сама заява знищена на підставі номенклатури справ за 2012р., затвердженої головою правління спілки. В обґрунтування даної позиції надано відповідний акт. В той же час ОСОБА_3 та її представником не надано суду жодних переконливих доказів на спростування тверджень представника позивача за первісним позовом, більш того, сама ОСОБА_3 в судовому засіданні не змогла прямо відповісти на запитання, чи писала вона відповідну заяву, оскільки зазначила, що точно цього вона не пам’ятає.
Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Вказані норми містить і ст..60 ЦПК України, крім того, докази подаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Однак представником відповідача, відповідачами суду не надано жодних доказів в обґрунтування своїх заперечень за первісним позовом та переконливих доказів для визнання кредитного договору недійсним. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Клопотань про витребування додаткових доказів, допит свідків, зміну підстав позову або будь-яких інших сторонами не заявлялось, хоча процесуальні права неодноразово роз’яснювались судом належним чином.
Станом на 06.08.2012р. відповідно до наданого розрахунку, з яким погоджується суд, відповідачі мають поточну заборгованість по кредиту по основному боргу 6837грн., заборгованість по відсотках в сумі 5637,43грн., а всього на суму 12474грн.43коп.
Відповідно до положень ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).
Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України. Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, зміст вказаної норми вбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак, така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч.3 ст. 554 ЦК України) та лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.
Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, проте, в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується, оскільки поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю. За таких обставин, кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
Таким чином, в даному випадку ч.3 ст.554 ЦК України застосована бути не може і поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено окремі договори поруки, відносно фізичних осіб - поручителів солідарна відповідальність має місце за кожним договором поруки окремо.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає, що первісний позов є обґрунтований, в зв’язку з чим підлягає задоволенню, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню належним чином підтверджені судові витрати пропорційно задоволених вимог (214,6грн./4, тобто по 53,65грн. з кожного). Зустрічний позов суд залишає без задоволення.
Керуючись ст.ст. 10,11,58,60,209,212,213,214,215,218 ЦПК та ст.11,525,526,530,546, 549, 203,215 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов Кредитної спілки «Добробут» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором кредиту задовольнити.
Стягнути на користь Кредитної спілки «Добробут» солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором в сумі 12474грн. 43коп. Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 наталії Григорівни, ОСОБА_6 на користь Кредитної спілки «Добробут» 214грн. 60коп судового збору, тобто по 53грн. 65коп. з кожного.
В позові ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Добробут», за участю третіх осіб – ОСОБА_4, ОСОБА_5 наталії Григорівни, ОСОБА_6 про визнання договору недійсним відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.С.Шимон