ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/911/22

провадження № 1-кп/753/736/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

захисник ОСОБА_9 ,

обвинувачений ОСОБА_10 ,

представник потерпілої ОСОБА_11 ,

потерпіла ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12021100020003060 від 19.10.2021, за обвинуваченням

ОСОБА_10 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовніно

Чернобаївського району Черкаської області, який

зареєстрований та проживає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

встановив:

1. Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_10 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, надійшов до Дарницького районного суду м. Києва 17 січня 2022 року.

1.1 Висунуте обвинувачення ОСОБА_10 суд вважає доведеним та відповідно до якого він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

Так, ОСОБА_10 обвинувачується у тому, що він 19 жовтня 2021 року, приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , будучи користувачем вказаної квартири, після спільного вживання алкогольних напоїв із ОСОБА_13 , почав готувати їжу.

У подальшому, ОСОБА_10 , перебуваючи на кухні квартири АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп`яніння, грубо порушуючи вимоги абзацу 1 частини 1 статті 6 Закону України «Про пожежну безпеку» та абзаців 6, 10 пункту 1.18 і пункту 1.1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, вирішив приготувати їжу з використанням електронагрівального приладу тостер, який завідомо для нього мав дефект у вигляді непрацюючої системи самовідключення. У подальшому, ОСОБА_10 , порушуючи встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, залишив без нагляду тостер та пішов спати до кімнати. У результаті необережних дій ОСОБА_10 , приблизно у період часу з 14 год. 00 хв. до 15 год. 08 хв. 19 жовтня 2021 року, на кухні вказаної квартири відбулось займання горючого матеріалу (ізоляції електричних провідників) тостеру, внаслідок дії на нього теплового прояву електричної енергії (електрична дуга) у результаті короткого замикання приводу живлення тостеру, підключеного до електромережі кухні, що призвело до виникнення пожежі у квартири АДРЕСА_2 . У подальшому, ОСОБА_10 від задимлення та відчуття гарячого повітря, прокинувся. Помітивши задимлену і охоплену вогнем квартиру, ОСОБА_10 розбудив ОСОБА_13 та розуміючи, що пожежу припинити він не може і рятуючи своє життя вибрався на вулицю. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 6 Закону України «Про пожежну безпеку» громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України, зобов`язані виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем. Відповідно до п. 1.1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533. Відповідно до абзаців 6 та 10 п. 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, забороняється користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено. Внаслідок пожежі у квартирі АДРЕСА_2 , загинув ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , причиною смерті якого стало комбіноване отруєння оксидом вуглецю.

Таким чином, ОСОБА_10 обвинувачується у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило загибель людини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

2. Під час судового розгляду судом були допитані потерпіла, свідки сторони обвинувачення та обвинувачений.

2.1 У судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_15

Повідомила, що ОСОБА_10 є її сином, вони проживають разом, у сина іноді бувають тимчасові заробітки, алкоголем не зловживає, пожежа у їх квартирі була, але вона у цей час була на вулиці з собакою й безпосереднім свідком події не була. Повідомила, що тоді у них проживав знайомий сина, але більш детально розповісти більше не змогла, оскільки в їх справи не втручається, вона проживає в одній кімнаті, син та знайомий в інших. Щодо події додати нічого, оскільки минуло багато часу.

2.2 У судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_16 , який повідомив, що ОСОБА_10 проживає поверхом вище, за цією адресою він проживає з 2002 року, 20 років було нормальне співжиття із цим сусідом, допоки від нього не пішла дружина з дітьми й він почав зловживати алкоголем. До ОСОБА_10 звертався неодноразово з проханнями, щоб він припинив водити своїх друзів додому, які дзвонили йому у домофон у 2 чи 3-ій годині ночі, бо у ОСОБА_10 домофон відсутній. Внаслідок їхнього способу життя він за власний кошт вже двічі робив у себе в квартирі ремонт - спочатку його менший брат, який також зловживав алкогольними напоями, розібрав труби і його затопило, вдруге - це коли гасили пожежу у їх квартирі, що розпочалась з кухні. Востаннє пожежа у цих сусідів відбулась у жовтні 2021 року, він тоді перебував вдома й почув хлопок й посипалось скло, у цей момент по його решітці за вікном спускався ОСОБА_13 , що тоді проживав у квартирі ОСОБА_10 та який сказав, що ОСОБА_10 зійшов з ґлузду й підпалив кухню. У цей час йому також телефонував сусід з 4-го поверху, у якого вдома була жінка та дитина, він також забіг додому й забрав своїх дітей, відігнав від під`їзду машину. Бачив тоді ще на 1-ому поверсі сусіда з 5-го поверху ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ), який сильно кашляв, але побіг наверх за своїми дітьми. Він не знає від чого виникла пожежа, полум`я було дуже сильним, скоріш за все тоді отгорів газовий шланг й газ йшов напором як вода, а газова служба вже приїхала пізніше. Як ОСОБА_10 , так і його знайомий ОСОБА_13 , вели антисоціальний спосіб життя, зловживали алкоголем. Пожежники тоді казали, що власники квартири спали на момент початку пожежі, хлопок був тоді сильним, його чули сусіди навіть у сусідньому під`їзді. ОСОБА_10 скоріше за все під час пожежі вийшов з квартири, відкривши двері, якщо він був на кухні, а ОСОБА_13 довелось спускатись решіткою, бо був у спальні. Після того, як ОСОБА_10 вийшов, то він ходив, махав руками, питав де його мати, відчувалось, що він був у стані алкогольного сп`яніння й перебував на вулиці допоки не загасили пожежу. Його мати вийшла на вулицю ще до початку пожежі, весь час перебувала у дворі, була спокійна й просто дивилась.

2.3 Судом був допитаний свідок ОСОБА_13 , який повідомив суд про те, що на момент події проживав тимчасово у ОСОБА_10 , з ним також проживає мати у трьохкімнатній квартирі. Не пам`ятає точно звідки у них з`явився тостер, але він стояв на столі, ближче до вікна. Вони декілька разів робили тости і тостер не міг сам вимикатися, був зламаний, що було відомо всім. Того дня вони разом з ОСОБА_19 повернулися з роботи й кожен пішов по своїм кімнатам. У день події він не може сказати чи був ОСОБА_10 у стані алкогольного сп`яніння, але він не шатався, коли вони зустрілися на вулиці перед будинком. Надалі ОСОБА_10 його розбудив і сказав, що горить квартира, на що він намагався залишити кімнату, але не зміг, тому випригнув з вікна. Після того, як ОСОБА_10 його розбудив, то він кудись побіг, не знає куди дівся. Спочатку він побіг до свого колишнього місця проживання й викликали пожежників. Надалі, коли повернувся до цього будинку, то побачив там ОСОБА_10 й пожежників, про те, що хтось загинув, то цього не знав, пізніше вже дізнався, при ньому нікого не виносили. Потім побачив як хтось лежить на куту будинку. Додав, що у день події одразу як вони з ОСОБА_10 зайшли до квартири, то останній одразу пішов відпочивати у свою кімнату і він не обідав тоді, й при ньому також того дня жодні прилади не вмикали. ОСОБА_10 іноді алкогольні напої вживає, не зловживає.

2.4 Потерпіла ОСОБА_12 під час допиту повідомила суд, що у день події вона перебувала на роботі, десь о 15-ій годині коли діти повернулися додому з школи й хотіли йти на вулицю, то побачили дим у під`їзді й зателефонували їй. Вона їм сказала повернутися у квартиру, попросила у цей час співробітника підвезти її додому, коли вона під`їхала до будинку, то вже бачила вогонь з вікна. У цей час ОСОБА_10 бачила на вулиці, її діти були на лоджиї і вона весь час була з ними на зв`язку. ОСОБА_10 бігав по двору й кликав свою маму. У той момент вона не дуже чітко пам`ятає хто і що робив, бо вона була на зв`язку зі своїми дітьми і в якийсь момент спустився її чоловік, потім він побіг через вогонь, бо сказала, що дівчата лишились у квартирі. Надалі приїхали рятувальники й знімали її дітей з балкону, а далі побачила як її чоловіка вивезли на каталці. Чоловіка вже побачила у швидкій допомозі. З ОСОБА_10 є сусідами протягом останніх 14 років як вона проживає за цією адресою, весь цей час ОСОБА_10 зловживає алкогольними напоями й на момент події він проживав з мамою та знайомим ОСОБА_20 . Сусіди постійно жаліються на ОСОБА_10 . Хлопок перед пожежею вона почула у слухавку, коли розмовляла зі своїми доньками. Пожежа, що розпочалась на третьому поверсі дійшла до п`ятого, обгоріли вхідні двері, коридор, кухня. Донькам на момент події було 12 і 10 років. Цивільний позов підтримує у повному обсязі. Під час допиту щодо покарання не висловилась, у судових дебатах, через свого представника, наполягала лише на реальному покаранні у виді позбавлення волі.

2.5 Під час свого допиту обвинувачений ОСОБА_10 заперечив свою вину. Як почалася пожежа, то він спав, вказав, що є висновок експерта про те, що це відбулось коротке замикання, недопалки він на підлогу ніколи не кидає. Тостер у нього вдома стояв 5 чи 6 років, завжди був увімкнутий у розетку як мікрохвильова піч і телевізор, як і в будь-якій квартирі у режимі очікування. Той тостер 5 чи 6 років був увімкнути й у розетку, іноді готував грінки. Він не вважає себе винним, просто сталось коротке замикання, це могло статись у будь-якій квартирі. Тостер придбав його менший брат 5 чи 6 років тому, на кухні тостер стояв постійно, у куті біля розетки. Тостер працював нормально, йому здається, що у день події його домашня тварина могла скинути тостер і він від того міг включитися. Тоді він з мамою тимчасово надав дозвіл пожити у них ОСОБА_21 . Іноді він вживає алкогольні напої, працює неофіційно, офіційно працював востаннє колись у 90-х роках. У день події, коли все відбулось він спав, перед цим його мама була на кухні й готувала їсти. Тоді, коли він лягав спати нічого не димило, він їсти не готував, тостер як і завжди був увімкнутий у розетку. Тостер був нормальний, справний. Він спав у своїй кімнаті, ОСОБА_20 спав в іншій маленькій кімнаті, мати тоді гуляла з собакою на вулиці, й тоді він почав задихатися й розбудив ОСОБА_20 , який у свою чергу вистрибнув з вікна, а він через двері встиг вийти на вулицю. Він вибіг на вулицю в одній футболці, нікого він тоді не бачив, якби він знав, що гине його сусід, він би пішов його рятувати. Маланін на нього злий, його обмовляє, ОСОБА_20 нічого не знає й тостер нормально працював, та і як він міг підпалити кухню, якщо відбулось коротке замикання. Він тоді просто спав.

2.6 Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про допит в якості свідка командира пожежної бригади, яка виїжджала на гасіння пожежі.

Клопотання прокурор мотивував тим, що суд зобов`язаний усувати неповноту, шукати істину у провадженні, тому незважаючи на те, що вказаний працівник служби надзвичайних ситуацій ніколи під час досудового розслідування не допитувався, жодна особа під час судового розгляду не вказала на необхідність допиту цього свідка, але наголосив на тому, що необхідно встановити нові обставини, які не були з`ясовані під час досудового розслідування, зокрема де саме й в якому місці отримав отруєння ОСОБА_14 .

На допиті цього свідка наполягала й потерпіла сторона.

Мотиви суду щодо цього доказу будуть наведені у наступному пункті рішення, а з урахуванням того, що допит відбувся, суд наводить показання цього свідка.

Свідок ОСОБА_22 , відповідаючи на питання прокурора, повідомив суд, що виїжджав на виклик щодо пожежі у будинку на АДРЕСА_3 . По приїзду на місце, зробили обстеження й виявили, що горить квартира і в під`їзді сильне задимлення. Почали гасити, пожежа відбулась у 5-поверховому будинку. Під час гасіння також займались евакуацією мешканців будинку. На сходах, не пам`ятає якого поверху, виявили чоловіка, якого знесли на ношах на вулицю й передали працівникам швидкої медичної допомоги. На місці події також була і поліція. Чоловік був без свідомості, чи живий чи мертвий, йому невідомо.

Відповідаючи на питання сторони захисту повідомив, що працює на вказаній посаді з 2018 року. Місце роботи та проживання не змінював. Після того виїзду на пожежу ніколи не викликався поліцією та прокуратурою. На місці події ніким не опитувався.

3. Суду також на підтвердження висунутого обвинувачення були надані письмові докази, а саме:

1.витяг з ЄРДР

2.рапорт працівника поліції, який був у складі слідчо-оперативної групи та виїжджав на місце події

3.доручення т.в.о. начальника слідчого відділу слідчому про проведення досудового розслідування від 19.10.2021

4.повідомлення слідчого прокурора про початок досудового розслідування від 19.10.2021

5.постанова про призначення групи слідчих від 11.10.2021

6.постанова про призначення групи слідчих від 19.10.2021

7.постанова про призначення групи прокурорів від 19.10.2021

8.постанова про уточнення фактичних даних від 19.10.2021

9.протокол огляду місця події від 19.10.2021 (об`єктом огляду був труп ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за участі спеціалістів, у присутності понятих, без зауважень учасників цієї події, із долученою фототаблицею

10.постанова про призначення судово-медичної експертизи від 19.10.2021

11.копія лікарського свідоцтва про смерть від 20.10.2021 № 020-2982 на ім`я ОСОБА_14 , причиною смерті якого вказано отруєння окисом вуглецю, отруєння другими газами та випарами

12.висновок експерта від 28.12.2021 № 021-2982-2021, за висновком якого встановлено, що смерть ОСОБА_14 , 1983 р.н., настала від комбінованого отруєння окислом вуглецю і етилового спирту, на що вказує: яскраво-червоний колір трупних плям, внутрішніх органів і скелетних м`язів, яскраво-червона рідка кров в порожнинах серця і судинах, яскраво-рожеве забарвлення слизових оболонок, наявність кіптяви в дихальних шляхах, повнокров`я внутрішніх органів, множинні крапкові крововиливи в серозні і слизові оболонки, білкова дистрофія паренхіми, виражене повнокров`я судин внутрішніх органів з порушенням реологічних властивостей крові, респіраторний дистрес-синдром з вогнищевими внутрішньо альвеолярними крововиливами, накладанням слизу та чорних аморфних часточок на поверхні слизової трахеї, набряк-набухання, дистрофія нейроцитів головного мозку, наявність в крові карбоксігемоглобіну в концентрації 50,87%, етилового спирту в крові трупа в концентрації 3,42 проміле

13.протокол огляду місця події від 19.10.2021, об`єктом огляду був торець будинку зі сторони під`їзду № 2 на АДРЕСА_3 , із долученою фототаблицею

14.протокол огляду місця події від 19.10.2021, об`єктом огляду якого була квартира АДРЕСА_4 із долученою фототаблицею, та заява ОСОБА_10 щодо згоди на проведення огляду його квартири

АДРЕСА_5 .протокол огляду місця події від 20.10.2021, об`єктом огляду якого була квартира АДРЕСА_4 із долученим відеозаписом

16.протокол огляду місця події від 23.10.2021, об`єктом огляду якого була квартира АДРЕСА_4 із долученими оптичними носіями та заява ОСОБА_15 щодо згоди на проведення огляду її квартири

17.постанова про визнання речовими доказами: фрагмент електронного провідника тостера, елемент (корпус) тостера, корпус електронного приладу

18.постанова про призначення судової експертизи від 28.10.2021

19.висновок експерта від 10.12.2021 № КСЕ-19/111-21/52447, за яким встановлено, що джерелом запалювання, що зумовило займання горючого матеріалу (ізоляції електричних провідників) в осередку пожежі, є теплова дія електричної енергії (електрична дуга) у результаті виникнення короткого замикання. Проведеним дослідженням встановлено, що причиною виникнення пожежі є займання горючого матеріалу (ізоляції електричних провідників), в осередку пожежі, внаслідок дії на нього теплового прояву електричної енергії (електрична дуга) у результаті короткого замикання проводу живлення тостеру підключеного до електромережі кухні квартири (ймовірно розетки); та довідка щодо витрат на її проведення у розмірі 8 237,76 грн

20.постанова про залучення ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якості потерпілої у цьому кримінальному провадженні від 02.11.2021

21.протокол затримання від 19.10.2021, за яким фактичний час затримання вказаний як 19.10.2021 о 16 год. 00 хв., у присутності захисника ОСОБА_23 .

22.ухвала слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 21.10.2021 про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на строк до 20.12.2021

23.повідомлення про підозру від 20.10.2021

24.клопотання про продовження строку досудового розслідування від 09.12.2021 та постанова від 17.12.2021 про його продовження до трьох місяців

25.постанова про уточнення анкетних даних від 19.12.2021

26.повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 14.01.2022

27.доручення прокурора слідчому в порядку ст. 290 КПК України від 14.01.2022; повідомлення обвинуваченому про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 14.01.2022; протокол про надання доступу обвинуваченому до матеріалів досудового розслідування від 14.01.2022; повідомлення потерпілій та представнику про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів від 14.01.2022

28.копія паспорта громадянина України ОСОБА_10 , вимога щодо притягнення до відповідальності, довідки про те, що під наглядом лікаря психіатра не перебуває, перебуває під наглядом лікаря нарколога з 2019 року, копія медичної документації, з якої вбачається, що ОСОБА_10 є особою з ІІ групою інвалідності.

3.1 Вказані докази були оголошені прокурором під час судового розгляду та досліджені судом.

Під час їх дослідження обвинувачений не висловив будь-яких зауважень щодо неналежності або недопустимості цих доказів, та вказав, що не заперечує проти їх долучення до матеріалів провадження.

Захисник вказав на неточності щодо зазначення імені слідчого лише наприкінці протоколу огляду місця події, щодо того чи велась фотозйомка, а не лише відеофіксація огляду місця події, хоча у протоколі вказано про повну фіксацію слідчої дії й судом досліджувались як фотознімки, так і відеозапис. Водночас захисник не наполягав на визнанні вказаних доказів неналежними чи недопустимими.

3.2 Суд приймає вказані докази на підтвердження встановлених судом обставин, зокрема письмові докази на підтвердження підстав розпочати досудове розслідування - витяг з ЄРДР, рапорт працівника поліції, який був у складі слідчо-оперативної групи та виїжджав на місце події, доручення т.в.о. начальника слідчого відділу слідчому про проведення досудового розслідування від 19.10.2021, повідомлення слідчого прокурора про початок досудового розслідування від 19.10.2021. Постанови про створення групи слідчих та прокурорів.

З аналогічних підстав суд приймає як належні й допустимі докази, які стосуються встановлення органом досудового розслідування фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, зокрема: протоколи огляду місця події від 19.10.2021, 20.10.2021 та 23.10.2021; копія лікарського свідоцтва про смерть від 20.10.2021 № 020-2982 на ім`я ОСОБА_14 , причиною смерті якого вказано отруєння окисом вуглецю, отруєння другими газами та випарами; висновок експерта від 28.12.2021 № 021-2982-2021.

Суд приймає як належні здійснені відповідно до процесуального закону дії органу досудового розслідування щодо визнання вилучених під час огляду місця події речей речовими доказами, прийняте рішення про визнання ОСОБА_12 потерпілою у цьому провадженні, зміст повідомлення про підозру та подальшу її зміну у зв`язку з надходженням висновку експерта щодо встановленого місця та джерела займання, уточнення анкетних даних, продовження строку досудового розслідування тощо.

Суд приймає й інші письмові документи, що не мають доказового значення у висунутому обвинуваченні, але підтверджують виконання вимог процесуального закону по завершенню судового розгляду, зокрема повідомлення про це сторону захисту та потерпілого, протоколи про виконання вимог ст. 290 КПК України.

Суд бере до уваги прийняті рішення органу досудового розслідування щодо встановлених даних про особу обвинуваченого - копія паспорта громадянина України ОСОБА_10 , вимога щодо притягнення до відповідальності, довідки про те, що під наглядом лікаря психіатра не перебуває, перебуває під наглядом лікаря нарколога з 2019 року, копія медичної документації, з якої вбачається, що ОСОБА_10 є особою з ІІ групою інвалідності, надана суду ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

4. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом вимагається, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за висунутим обвинуваченням.

Власне стандарт доказування позначає рівень ймовірності, до якого обставина має бути підтверджена доказами, щоб вважатись дійсною.

Сторона обвинувачення, на яку покладено тягар доведення висунутого обвинувачення, подала суду істотні докази та достатні пояснення стосовно обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_10 порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило загибель людини.

4.1 Незважаючи на те, що обвинувачений декілька разів змінював свою позицію, по завершенню судового розгляду вину у вчиненому злочині заперечив, втім сукупність зібраних доказів є достатньою для визнання його вини, оскільки судом не встановлено неналежності чи недопустимості поданих письмових доказів - внесення відомостей до ЄРДР, створення групи слідчих та прокурорів, призначені та проведені експертизи, проведені огляди місця події, досліджені судом фотозображення з нього та відеозаписи, під час перегляду яких обвинувачений надавав коментарі щодо місця розташування тостера й інші обставини тощо.

Показання допитаних під час судового розгляду свідків й потерпілої узгоджуються між собою, не суперечать зібраним доказам, що підтверджені письмовими матеріалами та відеозаписами, зокрема в частині показань свідка ОСОБА_13 , який ствердно повідомив суд про те, що на час проживання у квартирі ОСОБА_10 йому було відомо про несправність тостера в частині самовідключення, як це було абсолютно відомо ОСОБА_10 , тому тостер не міг бути залишений увімкнутий у мережу у той час, коли не використовувався.

У свою чергу повідомлені відомості свідком узгоджуються із показаннями обвинуваченого щодо того приладу, який стояв у правому кутку кухні, звідки розпочалося займання, що водночас повністю узгоджується із висновком експерта щодо місця та джерела займання.

4.2 При цьому суд не погоджується із запереченнями сторони захисту в частині спростування висновку експерта й відсутності порушень вимог пожежної безпеки обвинуваченим, оскільки трапилось лише коротке замикання, втім є очевидним, що при несправності електроприладу, зокрема перебування його у постійно працюючому стані в частині нагрівання, увімкнутим у мережу, та що був розміщений на кутовому дивані, у наслідку може призвести до таких наслідків.

4.3 Суд вважає й доведеним наявність ознаки, що кваліфікує злочин, передбачений за ч. 2 ст. 270 КК України, а саме загибель людини, оскільки як відповідно до лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_14 , так і висновку експерта причиною смерті якого вказано отруєння окисом вуглецю, отруєння іншими газами та випарами, незважаючи й на інші обставини з висновку експерта, встановленою як причина смерті ОСОБА_14 якого вказано саме отруєння окисом вуглецю.

4.4 Суд погоджується із запереченнями захисника про визнання показань, наданих суду свідком ОСОБА_22 , недопустимим доказом.

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

За змістом положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується направленням до суду обвинувального акта, як у цьому випадку.

Отже, процесуальний закон не дозволяє продовжувати прокурору досудове розслідування вже під час судового розгляду, встановлюючи нові обставини шляхом допиту осіб, як і не зобов`язує суд зібрані нові докази навіть оцінювати за критеріями належності, достовірності й достатності, зважаючи на їх недопустимість через істотне порушення прав та свобод людини, зокрема порушення права особи на захист (п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України).

При цьому щодо усунення неповноти досудового розслідування та встановлення судом істини у провадженні слід вказати на положення ст. 22 КПК України, а саме про те, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом , а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

4.5 Враховуючи наведені положення процесуального закону, суд аналогічно погоджується із стороною захисту та не приймає як доказ та вважає інформацію, що міститься у ньому, недопустимим доказом, а саме відеозапис, що був записаний на телефон свідка ОСОБА_16 , та наданий на флешносії суду представником потерпілого для долучення до матеріалів провадження й дослідження судом. При цьому, незважаючи на те, що вказаний свідок сторони обвинувачення був допитаний під час досудового розслідування, не повідомляв орган досудового розслідування про наявний у нього відеозапис з двору будинку у день події.

4.6 Отже, суд, дотримуючись вимог ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів (письмових матеріалів, відеозаписів, показань потерпілої, свідків сторони обвинувачення та обвинуваченого) - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення.

5. Отже, підсумовуючи щодо викладених обставин провадження, проаналізованих письмових доказів, наданих стороною обвинувачення, показань обвинуваченого, потерпілої та свідків, то кримінально-правову кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною та кваліфікує його дії як порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило загибель людини, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

6. Призначення покарання

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого, дані про особу обвинуваченого, а саме: вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою зрілого віку, працює неофіційно різноробочим, зі середньо-технічною освітою, під наглядом лікаря психіатра не перебуває, з 2019 року перебуває під наглядом лікаря нарколога.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, не встановлено.

Отже, суд призначає покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі.

Втім, з урахуванням викладеного, того, що особа вперше притягується до кримінальної відповідальності, зрілого віку, відсутні обставини, які обтяжують покарання, враховуючи його стан здоров`я, а саме того, що він є особою з інвалідністю, суд вважає за можливе застосувати інститут звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України із максимально передбаченим іспитовим строком, із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

7. Цивільний позов

7.1 Потерпілою ОСОБА_12 під час підготовчого судового засідання подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_10 про відшкодування матеріальних збитків на загальну суму 160 840 грн; шкоди заподіяної в порядку статей 1200, 1202 ЦК України на утримання дітей; моральної шкоди на загальну суму 300 000 грн (т. 1, а.с. 43-45).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_10 у вчиненому кримінальному правопорушення, то суд переходить до розгляду питання щодо вказаного цивільного позову.

Під час судового розгляду судом встановлено, що органом досудового розслідування з дотриманням вимог КПК України, постановою слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 02.11.2021 потерпілою визнано ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка перебувала у шлюбі із загиблим ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується паспортом громадянина України на ім?я ОСОБА_12 , серія та номер паспорта НОМЕР_1 , який виданий Драбівським РВ УМВС України у Черкаській області, 02.08.2007.

Свої позовні вимоги потерпіла ОСОБА_12 обґрунтовує тим, що внаслідок порушення ОСОБА_10 встановлених законодавством вимог пожежної безпеки загинув її чоловік ОСОБА_14 , з яким вона проживала однією сім?єю і у них є спільні діти ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . До смерті її чоловік ОСОБА_14 працював на посаді механіка з обслуговування холодильного обладнання у ТОВ «Сільпо фуд» і мав середньомісячний заробіток 14 284 грн. Потерпіла зазначає, що на момент смерті чоловіка вона та її малолітні діти перебували на його утриманні. Через те, вважає, що розмір щомісячного грошового утримання має складати половину від середньої заробітної плати чоловіка (14 284 грн, тобто 7 141 грн на кожну доньку) до досягнення ними повноліття, і у разі навчання у вищому навчальному закладі - до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ними 23 років.

Окрім цього, потерпілою вказано про необхідність відшкодування матеріальних збитків, зокрема зазначає про те, що похорони її чоловіка обійшлися близько 14 000 грн, а вартість місця на кладовищі 19 000 грн. До того ж, внаслідок вчиненого кримінального правопорушення вигоріла їхня трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_6 . У цьому помешканні вони проживали всією сім?єю, були знищені всі меблі у квартирі, через що вважає, що витрати на усі ремонті роботи необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 . Загальна сума матеріальних збитків становить 160 840 грн.

Також потерпіла зазначила, що кримінальним правопорушенням була заподіяна моральна шкода членам сім?ї померлого. За твердженням позивача заподіяна їх моральна шкода полягає у стражданні, які вони зазнали у зв?язку із втратою найближчої людини, чоловіка та батька відповідно, потерпіла і її діти продовжують відчувати біль та страждання. Розмір моральної шкоди потерпіла оцінила на загальну суму у розмірі 300 000 грн.

Під час судового розгляду кримінального провадження, представник потерпілої та потерпіла підтримали заявлений цивільний позов, просили такий задовольнити у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_10 в ході судового розгляду цивільний позов заперечив повністю.

Вирішуючи питання цивільного позову суд виходить з такого.

7.2 Щодо відшкодування матеріальної шкоди в частині понесених витрат

За загальним правилом особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право на відшкодування такої шкоди (ст. 128 КПК України, ст.ст. 1166-1167 ЦК України).

Поняття майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням потерпілому охоплює: заподіяну кримінальним правопорушенням особі пряму, безпосередню шкоду в її майновому та грошовому виразі; неодержані внаслідок скоєння кримінального правопорушення доходи; оцінені в грошовому вигляді витрати на відновлення здоров`я потерпілого тощо.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Так, подаючи цивільний позов, ОСОБА_12 зазначила, що внаслідок вчиненого ОСОБА_10 кримінального правопорушення вона понесла витрати на поховання чоловіка та ремонт квартири, що становлять загалом 160 840 грн.

На підтвердження позовних вимог цивільним позивачем надано докази у виді товарних чеків з яких вбачається, що загальна сума понесених витрат на будівельні матеріали та меблеву фурнітуру складає 73 614 грн (додатки до цивільного позову, а.к.п. 46-55, том 1).

Разом з тим, з наданих потерпілою документів не вбачається відомостей щодо витрачених коштів на обдирання та побілку стін, виконання інших будівельних робіт, саме на ту суму, про яку вказано у позовній заяві.

Відсутні й докази з приводу витрат на поховання, зокрема не надано документального підтвердження суми вартості місця на кладовищі, як і не долучено будь-яких договорів про організацію та проведення поховання, які відповідно до змісту цивільного позову загалом склали 33 000 грн, тобто потерпілою жодним чином здійснені витрати підтверджені не були, через що суд позбавлений можливості вирішити питання про їх стягнення. Щодо витрат на встановлення ще одного кондиціонера, то такі ще цивільним позивачем не понесені, оскільки проведено лише калькуляцію майбутніх витрат.

Враховуючи документальне підтвердження понесення потерпілою витрат на ремонтні роботи, суд вважає доведеними відповідні витрати саме у сумі 73 614 грн, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_10 , а щодо відшкодування матеріальної шкоди в частині витрат на поховання та інші понесені витрати, то суд залишає в цій частині без задоволення у зв?язку із їх недоведеністю.

7.3 Щодо відшкодування матеріальної шкоди в частині на утримання дітей

Стаття 1200 ЦК України передбачає, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Відповідно до ч. 1 ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

Середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування шкоди обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, за яким середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (абз. 4-5 п. 2 ч. 2).

З урахуванням того, що суд встановив, що на час смерті ОСОБА_14 його доньки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 були малолітніми, то відповідно до ст. 1200 ЦК України такі мають право на отримання від ОСОБА_10 відшкодування шкоди.

Визначаючи відповідно до положень ч. 2 ст. 1200 ЦК України розмір відшкодування завданої малолітнім дітям шкоди, суд враховує, що за період з березня 2021 року до жовтня цього ж року загальна сума доходу, без урахування аліментів становила 176 809 грн, відповідно розмір середньомісячного заробітку загиблого ОСОБА_14 складав 14 284 грн, що підтверджується довідкою головного бухгалтера ТОВ «Сільпо фуд» від 05 вересня 2022 року (а.к.п. 66, том 1).

Частка кожної дитини, тобто ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на двох становить 7 142 грн (14 284 грн : 2 = 7 142 грн).

Отже, саме ця сума відшкодування у зв`язку із втратою годувальника підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_10 щодо дітей:

до досягнення неповнолітньою ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повноліття у сумі 7 142 грн щомісячно, починаючи з моменту приведення вироку до виконання;

до досягнення малолітньою ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повноліття у сумі 7 142 грн щомісячно, починаючи з моменту приведення вироку до виконання.

При цьому суд вважає передчасною вимогу про стягнення цієї суми у разі навчання у вищому навчальному закладі, оскільки жодне судове рішення не може ухвалюватися під умовою наступних подій, які можуть настати або не настати, через те в цій частині позовних вимог суд відмовляє у задоволенні.

7.4 Щодо відшкодування моральної шкоди

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

На підставі абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір моральної шкоди потерпіла оцінила на загальну суму 300 000 грн, тобто по 100 000 грн на кожного члена родини (дружина, двоє дітей), виходячи з тяжкості моральних страждань через втрату чоловіка та батька, негативних змін у їх повсякденному житті.

У заявленому позові вимога про стягнення морального відшкодування внаслідок порушення прав є достатньо мотивованою, позаяк внаслідок трагічної загибелі близької їм людини, була завдана шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які втратили чоловіка та батька, пережили психоемоційний стрес, а діти позбавлені батьківської уваги та турботи, тому відповідно до положень ст. 23, 1168 ЦК України потерпіла має право на відшкодування моральної шкоди.

Суд погоджується з тим, що визначений потерпілою розмір відшкодування моральної шкоди відповідає вимогам розумності і справедливості, через це повністю задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_10 на відшкодування моральної шкоди 300 000 грн, по 100 000 на кожного члена родини.

Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди суд також враховує і той факт, що обвинуваченим з моменту вчинення кримінального правопорушення жодним чином не відшкодовано потерпілій будь-якої матеріальної та моральної шкоди.

8. Щодо інших питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку

Процесуальні витрати здійснені під час досудового розслідування стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь держави.

Під час досудового розслідування обраний ОСОБА_10 на підставі ухвали слідчого судді від 21.10.2021 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання завершив свою дію. Під час судового розгляду запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 не обирався.

Долю речових доказів у провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю три роки.

На підставі пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Під час досудового розслідування обраний ОСОБА_10 на підставі ухвали слідчого судді від 21.10.2021 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання завершив свою дію. Під час судового розгляду запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 не обирався.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_12 у рахунок відшкодування завданих злочином матеріальних збитків у розмірі 73 614 грн.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь потерпілої 7 142 грн щомісячно, починаючи з моменту приведення вироку до виконання, до досягнення неповнолітньою ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повноліття, та 7 142 грн щомісячно, починаючи з моменту приведення вироку до виконання, до досягнення малолітньою ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повноліття.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_12 у рахунок відшкодування моральної шкоди 300 000 грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати під час досудового розслідування на загальну суму 8 237,76 грн, а саме: за проведення судово-медичної експертизи від 28 грудня 2021 року № 021-2982-2021, та комплексної пожежно-технічної та металографічної експертизи від 10 грудня 2021 року № КСЕ-19/111-21/52447.

Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме фрагмент електронного провідника тостера, елемент (корпус) тостера, корпус електронного приладу, що поміщені до спецпакетів та передані на зберігання до камери схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 002936), знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1