Провадження № 11-сс/4823/412/23 Слідчий суддя ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2023 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів  -  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

з участю прокурора  –   ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді  Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 вересня 2023 року,

                                                   У С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СВ Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 05 листопада 2023 року, з визначенням розміру застави в сумі 912 560 грн, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоні партизани, Ніжинського району Чернігівської області, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185  КК України,  та  з урахуванням наявності ризиків, а саме, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду у зв`язку із суворістю можливого покарання, може сховати частину викрадених речей, оскільки по кримінальному провадженню не віднайдені знаряддя вчинення правопорушень та все викрадене майно потерпілих, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом створення штучних доказів, зокрема показань свідків, які не були очевидцями інкримінованих подій, для виправдання своєї позиції, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а тому застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може запобігти вказаним ризикам.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід з виключенням тримання під вартою. Вказує на необґрунтованість підозри, та зазначає, що допоки по справі не ухвалено вирок особа вважається невинуватою, ОСОБА_8 не визнає себе винуватим та вказує на ряд фальсифікованих доказів зі сторони обвинувачення, в тому числі і грошові кошти, які вилучалися за межами його земельної ділянки. Проте, в ухвалі слідчий суддя аналізує докази обґрунтування підозри як наперед встановлені, вказуючи на винуватість ОСОБА_8 . Звертає увагу на міцні соціальні зв`язки ОСОБА_8 .

У засіданні апеляційного суду захисник підтримав  апеляційну скаргу в повному обсязі. Підозрюваний ОСОБА_8 з проханням про його доставку не звертався.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який наголошував на залишенні ухвали слідчого судді без змін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів не знаходить  підстав для її задоволення.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Мета  застосування запобіжних заходів передбачена ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені  у ч. 1 ст. 178 КПК України.

З положення ст. 178 КПК України та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у постанові 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», слідує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд зобов`язаний також оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, репутацію підозрюваного, наявність судимостей, спосіб життя, поведінку під час провадження у справі; дослідити відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов`язків та не займатиметься злочинною діяльністю.

Як вбачається з матеріалів провадження, у провадженні старшого слідчого СВ Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження  за № 12023270300000977 від 21 липня 2023 року  за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

07.09.2023 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчим суддею встановлено наявність ризику того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може сховати частину викрадених речей, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом створення штучних доказів, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а отже,  застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів можуть не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення. 

Задовольняючи клопотання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді  тримання під вартою, слідчий суддя цілком вірно з урахуванням мети і підстав застосування запобіжного заходу дійшов висновку про необхідність застосування до нього саме такого запобіжного заходу. При цьому, в повній мірі були дотримані вимоги ст. 178 та ст. 194 КПК України, врахувавши вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, те, що підозрюється у вчиненні тяжких злочинів за співучасті, обставини вчинення яких заперечує, із врахуванням даних про особу підозрюваного, його сімейного стану та відсутності міцних соціальних зв`язків.

Окрім цього, слідчий суддя цілком обґрунтовано врахував і те, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою у цьому випадку є найбільш доцільним, а інші запобіжні заходи, з урахуванням вище вказаних підстав, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та уникнути ризиків, вказаних у ст. 177 КПК України.

На основі аналізу зібраних матеріалів, судом зроблено обґрунтований висновок, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а підозра у скоєнні кримінальних правопорушень є обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя аналізує докази обґрунтування підозри як наперед встановлені та вказує на винуватість ОСОБА_8 не є слушними.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах “Мюррей проти Об`єднаного Королівства”, “Чеботарь проти Молдови” зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково  мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою “Феррарі-Браво проти Італії” також зазначила, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі є метою досудового розслідування, а саме встановлення реальних збитків та кваліфікуючих ознак, досягненню цілей якого і є тримання під вартою. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Слідчий суддя, приймаючи рішення, виходив з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого, і доданих матеріалах, та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки  не заслуговують на увагу, оскільки такі були предметом розгляду слідчого судді та не спростовують доведених стороною обвинувачення на даному етапі ризиків, не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного, і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для застосування саме такого запобіжного заходу ОСОБА_8 .

З іншого боку, стороною захисту в апеляційній скарзі не надано жодних переконливих доводів щодо обґрунтування своєї позиції і не представлено суду гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування і судового розгляду.

В сукупності із вищезазначеними обставинами, для вирішення справи у відповідності до вимог закону, суд врахував дані, що характеризують особу підозрюваного, ті обставини, якими обґрунтовує свою апеляційну скаргу її автор, тяжкість та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 .

Обираючи ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою судом розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів, проте, з урахуванням того, що він підозрюється у вчиненні тяжких злочинів за співучасті, в нічний час, із проникненням і під час дії воєнного стану, тому  слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав твердити про неправомірність застосування саме такого запобіжного заходу.

Що стосується прохання апеляційної скарги адвоката про застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, то таке не заслуговує на увагу, адже жодних обґрунтованих доводів щодо можливості в даному випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу, і це цілком буде гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, вказано не було, як не було обґрунтовано і в судовому засіданні апеляційного суду. Будь-яких процесуальних порушень при розгляді судом клопотання також встановлено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, дійшовши правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя при визначенні розміру застави, користуючись наданими йому дискреційними повноваженнями, в повній мірі врахував обставини, за яких вчинені кримінальні правопорушення, навів в ухвалі обґрунтування щодо визначеної застави у розмірі, вищому за встановлений законодавцем, у сумі 912 560 гривень.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни законного та обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

                                            у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 вересня 2023 року, якою  застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням розміру застави щодо  ОСОБА_8 – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2                                         ОСОБА_3                        ОСОБА_4