h
справа № 2-а-31736/08
категорія 2.31.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Господарчук І.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації
про стягнення коштів,-
встановив:
Позивач у грудні 2008 року звернувся з вказаним позовом до суду, просить стягнути з відповідача на його користь 42904,50 грн згідно зі ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 1 січня 1999 року по 31 жовтня 2008 року; 2598,80 грн згідно зі ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1 жовтня 2007 року по 31 жовтня 2008 року; 1151,66 грн згідно зі ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Посилався на те, що протягом вказаних періодів йому не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені вказаними статтями Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що призвело до порушення його прав. Посилався на те, що отримував відповідні доплати у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив слухати справу у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації було повідомлено вчасно та належним чином, про причини неявки представника суду не повідомлено, заперечень не надано.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач є пенсіонером, в спірний період часу проживав в АДРЕСА_1, які згідно переліку населених пунктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС. Має статус потерпілого від аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується посвідченням Серія Б НОМЕР_1 від 10 жовтня 1993 року.
Відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Згідно зі ст. 37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Відповідно ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка діяла до 31 грудня 2007 року, особам, які віднесені до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п.4 пп.2 та 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються, головні управління праці і соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
В зазначений період кошти нараховувались і виплачувались не в розмірах, визначених Законом - виходячи з мінімальної заробітної плати, а частково - в розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836, порушені права позивачки.
Беручи до уваги річний строк позовної давності в адміністративному судочинстві та той факт, що позивач звернувся до суду 1 грудня 2008 року, заборгованість підлягає задоволенню лише за 1 грудня 2007 року.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу становив:
з 1 жовтня 2007 року - 460 грн, з 1 січня 2008 року - 515 грн, з 1 квітня 2008 року - 525 грн, з 1 жовтня 2008 року - 545 грн.
Розмір мінімальної пенсії за віком в Україні в спірний період часу становив:
з 1 жовтня 2007 року -415,11 грн, з 1 січня 2008 року -470 грн, з 1 квітня 2008 року -481 грн, з 1 липня 2008 року - 482 грн, з 1 жовтня 2008 року -498 грн.
Заборгованість розраховується за формулою:
сума заборгованості = сума, яка повинна була сплачена згідно із Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - сума, фактично сплачена згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 836.
Дію ч. 2 ст. 39 було зупинено на 2008 рік в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2008 рік". З 22 травня 2008 року дію ч. 2 ст. 39 було відновлено рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Заборгованість за ст. 39 Закону підлягає стягненню за періоди: з 1 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року:
повинно було сплачено доплати до пенсії: 6549,00 грн,
фактично сплачено -66,39 грн.
Заборгованість за ст. 39 за вказаний період складає 6482,61 грн.
Дію абз. 3 ч. 1 ст. 37 було зупинено на 2008 рік в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2008 рік". З 22 травня 2008 року дію абз. 3 ч. 1 ст. 37 було відновлено рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Заборгованість за ст. 37 Закону підлягає стягненню за періоди: з 1 грудня 2007 року 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року:
підлягало до сплати за ст. 37 Закону: 1452,00 грн;
фактично сплачено: 13,28 грн.
Заборгованість за ст. 37 за вказані періоди складає 1438,72 грн.
Заборгованість за ст. 51 Закону підлягає стягненню за період: з 1 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року:
повинно було сплачено додаткової пенсії: 103,78 грн:
фактично сплачено: 5,57 грн.
Заборгованість за ст. 51 складає 98,21 грн.
Таким чином, заборгованість по доплаті до пенсії (ст. 39 Закону) складає 6482,61 грн; заборгованість по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст. 37 Закону) складає 1438,72 грн; заборгованість по додаткової пенсії (ст. 51 Закону) складає 98,21 грн.
Зміст Законів України, якими встановлюється розмір мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком свідчить про відсутність обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком з метою реалізації норм ст.ст. 37, 39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Керуючись ст.ст. 37, 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 94, 158 -163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заборгованість по доплаті до пенсії (ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) в розмірі 6482,61 грн; заборгованість по грошовій допомозі, передбаченій ст. 37 вказаного Закону в розмірі 1438,72 грн; заборгованість по додатковій пенсії, передбачено ст. 51 вказаного в розмірі 98,21 грн.
Всього - 8019,54 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.В. Капинос