ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2023 року        

м. Харків

Справа № 638/3178/23

Провадження № 2/638/2786/23

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Поддубкіної А.В.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування,

у с т а н о в и в:

Представник Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" - Теленик Олександра Андріївна звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/1043/82/0123015 від 07.02.2017 року.

Позовна заява мотивована тим, що 07.02.2017 р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/1043/82/0123015, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 15000 грн строком на 48 місяців під 42,0 % річних, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором. Надання кредиту проводилося шляхом зарахування грошових коштів на картковий рахунок одночасно ініціюванням клієнтом платіжних операцій за картковим рахунком. Як зазначає позивач, банк виконав свої зобов`язання, надавши кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору. Проте, всупереч вимогам договору, позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, не здійснював погашення кредиту та сплати відсотків згідно графіку погашення кредиту, у зв`язку з чим станом на 19.01.2023 року заборгованість відповідача перед АТ «Райффайзен Банк» становить 212901,17 грн., яка складається із: заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 190000 грн., заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 22901,17 грн. Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу вимоги про дострокове виконання грошових зобов`язань, яка нею виконана не була, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Райффайзен Банк» та змусило позивача звернутися з зазначеним позовом до суду.

Ухвалою суду від 12 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, передбачене статтями 274-279 ЦПК України, з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про час, дату, місце судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

Поштові повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).

Відповідач, місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).

Таким чином, відповідачка про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.

Відповідачкою у встановлений частиною сьомою статті 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною восьмою статті 178 ЦПК України.

Відповідно до вимог статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні ним правовоідносини.

29 серпня 2016 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено угоду №PDV2-1658199, якою ОСОБА_1 прийняла/акцептувала публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті банку www.aval.ua, та своїм підписом висловив повну та безумовну згоду з її умовами (а. с.11-12).

Між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , 07 лютого 2017 року укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/1043/82/0123015, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в межах поточного ліміту в розмірі 15 000 грн, строком на 48 місяців під 42,0 % річних, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора та виконати всі зобов`язання в порядку та строки, визначені договором (а. с. 27-30).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору з дати початку кредитування Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на Картковому Рахунку надати Клієнту в межах Поточного ліміту грошові кошти (надалі - «Кредит») у розмірі та на умовах, встановлених Договором. Кредит надається шляхом зарахування грошових коштів на КР одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних операцій за КР.

Максимальний ліміт Кредиту за Договором складає двісті тисяч гривень. В Межах Максимального ліміту встановлюється Поточний ліміт. Кредитор надав Позичальнику Кредит, що підтверджується випискою по рахунку.

Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання, надавши останньому кредитні кошти в сум строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору.

Сторони погодили, що проценти нараховуються за фактичне користування кредитом к щоденний залишок заборгованості по Кредиту, зменшений на суму операцій, до яких застосовується пільговий період.

Клієнт зобов`язується до двадцятого числа включно кожного місяця, наступного за місяцем користування кредитом, сплатити Банку платіж в розмірі п`яти відсотків від власної заборгованості (п.3.5 Кредитного договору).

Згідно з п. 3.4. Кредитного договору, погашення процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно шляхом договірного списання коштів у необхідній сумі з КР в дат розрахунку процентних платежів, у тому числі, за рахунок збільшення заборгованості за кредитом в рамках встановленого поточного ліміту.

У разі списання з КР коштів у сумі, що перевищує доступну суму, на КР клієнта виника Недозволений овердрафт (п.3.8 Кредитного договору). Клієнт зобов`язаний сплатити Банк проценти за користування Недозволеним овердрафтом у розмірі, визначеному п. 1.6 Договорі) Проценти за користування Недозволеним овердрафтом розраховуються в порядку, визначеному п.3.2. Договору, виходячи із суми Недозволеного овердрафту по КР на кінець кожного дня за весь строк фактичного користування Недозволеним овердрафтом.

Отже, з укладенням Договору у Позичальника виник обов`язок повернути Банк; кредит та відсотки за Договором у строки та в розмірах чітко встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого Кредитор має праве достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.

Проте, всупереч вимогам ст. 3 Договору Позичальник не виконала взяті на себе договірні зобов`язання.

З наданих банківських виписок по рахунку за період з 07.02.2017 по 17.01.2023 вбачається активне використання відповідачкою наданих грошових коштів та часткова сплата грошових коштів в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до Статуту АТ «Райффайзен Банк», Протоколом Загальних зборів акціонерів № 36-62 від 23.04.2021 року, прийнято рішення про зміну найменування АТ «Райффайзен Банк Аваль» на АТ «Райффайзен Банк», який є правонаступником за всіма правами та обов`язками АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Зі змісту зазначеного договору вбачається, що відповідачка підтвердила своїм особистим підписом, що ознайомилась і згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг.

В договорі визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов`язань та інші.

Як вбачається зі змісту вищевказаного кредитного договору, свої зобов`язання банк перед відповідачем виконав.

Відповідно до Умов договору, відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, процентам за його користування, по витратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених вказаним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості по картковому кредиту вбачається, що відповідачкою неналежним чином не виконувались умови кредитного договору, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 19 січня 2023 року становить 212 901,17 грн та складається з: заборгованості за дозволеним овердрафтом урозмірі 190 000 грн та заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 22 901,17 грн (а.с. 6-10)

Отже, відповідачкою були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

20.01.2023 року позивачем направлено на адресу відповідачки вимога про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, із зазначенням суми заборгованості, яка проігнорована відповідачем (а. с.31)

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Отже, підписавши угоду № PDV2-1658199 від 29.08.2016 року та уклавши 07 лютого 2017 року договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/1043/82/0123015, ОСОБА_1 добровільно погодилась у письмовому вигляді на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання та відсотками за користування кредитом.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року по справі № 284/157/20-ц та від 12 січня 2021 року по справі №524/5556/19.

Надані позивачем докази суд вважає належними доказами, оскільки вони доводять вимоги в межах заявлених позовних вимог, де враховано період порушення боржником умов договору та часткове погашення ним заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

Таким чином, позивач, надавши відповідачеві можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, виконав свої зобов`язання за кредитним договором, тоді як відповідач, користуючись кредитними коштами, належним чином не виконував свої зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 212 901,17 грн., яка складається з: заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 190 000 грн. та заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 22 901,17 гривень. Зазначений розрахунок заборгованості відповідачем належним чином не спростовано.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи зазначені вище обставини суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/1043/82/0123015 від 07.02.2017 підлягають задоволенню в повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" необхідно стягнути заборгованість у розмірі 212 901,17 грн, яка складається із: заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 190 000 грн та заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 22 901,17 грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачений судовий збір в сумі 3193,52 грн, що документально підтверджено платіжним дорученням № 17242 від 02.03.2023 року .

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3193,52 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273-274, 279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", код ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, заборгованість за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/1043/82/0123015 від 07.02.2017 року в розмірі 212 901 (двісті дванадцять тисяч дев`ятсот одна гривна) 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", код ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, судовий збір у розмірі 3193 (три тисячі сто дев`яносто три) грн 52 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 02 жовтня 2023 року.

Суддя                                                                                         В.М. Яковлева