№ 2-380/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21.08.2008р.      Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Литвинової Р.А.,

при секретарі  Малой К.П.,  з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну

справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення боргу за договором позики

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,  в якому зазначає наступне.

18.11.2007р. він уклав з відповідачкою договір позики,  згідно з п.2 якого передав їй грошові кошти у вигляді 2070 дол.США,  які вона згідно з п.4 договору позики повинна була повернути йому в строк до 18.12.2007р. з врахування нагороди за користування належними йому коштами в розмірі 15% суми позики.

Однак,  на цей час відповідачка в порушення договірного зобов'язання не повернула йому грошові кошти в зазначеному розмірі,  пояснивши,  що вона не має можливості з ним розрахуватись і пообіцяла повернути гроші за договором позики пізніше,  однак навіть частково борг не повернула.

Згідно з ч.2  ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті,  сума,  що підлягає сплаті у гривнях,  визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу,  якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

На цей час борг відповідачки у гривнях складає 10453.50,  винагорода за користування позикою в розмірі 15% від суми позики складає 1568.02 грк. Загальна сума боргу - 12 021.52 грн.

Сума боргу визначена виходячи з офіційного курсу НБУ долара США по відношенню до гривни,  який складає 5.0500 грн. за 1 долар США станом на 11.03.2008р.

  ст. 1049 ЦК України закріплює обов'язок позичальника повернути

позикодавцю таку ж суму грошових коштів,  які ним було отримано по договору

позики.    

У відповідності до ч.1  ст. 1047 ЦК України договір позики укладено в письмовій формі,  якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Позивач просить стягнути з відповідачки суму 12 021.52 грн.,  з врахуванням розміру позики та винагороди за користування позикою.

Відповідачка ОСОБА_2 в судові засідання неодноразово не з'являється,  є відомості про направлення їй судом повідомлень про дату та місце

2

розгляду справи,  а також підтвердження про отримання нею судових повідомлень (а.с. 8, 11, 13, 14, 16, 17). Про причини неявки від неї ніяких повідомлень до суду не надходило.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те,  що за обставин,  що склалися,  доцільно провести заочний розгляд справи,  що передбачено  ст. 225 ЦПК України,  проти ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов,  пояснив суду,  що відповідачка йому на даний час позичених у нього по договору позики грошей не повернула. Йому відомо,  що вона продовжує грати в азартні ігри в гральних автоматах,  де вигравала значні суми,  але боргу йому не повертає. Він просить стягнути на його користь з відповідачки суму боргу з врахуванням відсотків за винагороду по користуванню грішми,  а також понесені ним судові витрати.

Заслухавши пояснення позивача,  вивчивши матеріали справи,  зокрема договір позики між сторонами від 18.11.2007р.,  суд приходить до висновку про задоволення позову.

В ході судового розгляду справи встановлено,  що у відповідності до вимог законодавства між сторонами укладено в письмовій формі договір позики,  тобто позика грошових коштів. Умови зазначеного договору відповідачкою ОСОБА_2 не виконано.

Згідно з нормами цивільного законодавства що регулює даний вид правовідносин ( ст.  ст.  525,  526,  530,  533,  545,  611,  625,  629,  1046,  1047,  1049,  1050),  зобов'язання,  підставою виникнення яких є договір,  мають ґрунтуватися на засадах добросовісності,  розумності і справедливості.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору,  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання,  договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України закріплена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

У відповідності до вимог  ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,  то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі  ст. 611 ЦК України,  в разі порушення взятих зобов'язань виникають правові наслідки,  встановлені договором або законом.

 ст. 1046 ЦК України законодавчо закріплює обов'язок позичальника повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів,  які ним було отримано по договору позики.

Як встановлено в процесі розгляду справи,  сторонами дотримано вимоги закону,  у відповідності до ч.1  ст.  1047 ЦК України договір позики укладено в письмовій формі,  тому що сума позики не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.  ст. 1049 ЦК України зазначає,  що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів,  які ним було отримано по договору позики.

Пунктом 6 договору передбачено,  що крім основної суми позики,  сторони домовились про виплату винагороди за користування позикою,  розмір якої становить 15% суми позики. Загальна сума позову становить 12021.52 грн.,  з яких : 10453.50 грн. - сума позики,  1568.02грн. - розмір винагороди,  які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

3

Позовні вимоги підтверджуються наданим позивачем доказом - договором позики від 18.11.2007р.,  укладеним ним з відповідачкою.

Крім задоволення позову в основній його частині,  у відповідності до вимог  ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення судові витрати,  понесені позивачем в зв'язку з подачею позову,  які складаються з державного мита - 51.00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30.00 грн.,  всього - 81.00 грн.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позову. Керуючись  ст.  ст. 212-215,  88,  224-228 ЦПК України,   ст.  ст.  525, 526, 530,  533,  545, 611,  625,  629,  1046,  1047,  1049,  1050 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2,  яка проживає за адресою : АДРЕСА_1,  не працює (зі слів позивача) на користь ОСОБА_1 - 12102.52 грн.,  з яких : 12021.52грн. - сума боргу,  81.00грн. - судові витрати,  сплачені позивачем при подачі позову.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.