РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1536/23

19 вересня 2023 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Олійника П. В.

з участю секретаря Зберун К. Ф.

представника позивача ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування - Малолюбашанська сільська рада Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дітей від батьків з позбавленням їх батьківських прав і стягненням аліментів

ВСТАНОВИВ:

Органу опіки та піклування - Малолюбашанська сільська рада Рівненського району Рівненської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулись в Костопільський районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просять відібрати неповнолітню дитини ОСОБА_4 у ОСОБА_3 , малолітню дитину ОСОБА_5 у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з позбавленням батьківських прав, та стягнути з відповідачів аліменти на утримання дітей.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликаються на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідачі в судовому засіданні заперечували проти заддволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідачі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 є матір`ю неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У службі у справах дітей Малолюбашанської сільської ради на обліку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах із 01.05.2023 року перебувають діти сім`ї відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Причиною взяття дітей на облік є ухиляння батьками від виконання своїх батьківських обов`язків із виховання та утримання дітей, недбале ставлення до дітей, незабезпечення дітей належним харчуванням, здійснення насильства над неповнолітніми дітьми.

03 травня 2023 року службою у справах дітей Малолюбашанської сільської ради було здійснено виїзд за місцем проживання не понолітніх дітей з метою проведення оцінки рівня безпеки дітей ОСОБА_8 та малолітнього ОСОБА_9 , було встановлено напружені відносини між членами сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , у малолітнього ОСОБА_9 сімейним лікарем виявлено залишки бронхіту. Встановлено відсутність дитячого харчування, загрози життю та здоров`ю дитини не було зафіксовано. Батькам надано рекомендації.

08.05.2023 року до служби у справах дітей Малолюбашанської сільської ради надійшло повідомлення від Малолюбашанського сільського голови Світлани Ковальчук щодо вчинення фізичного насильства батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по відношенню до власних дітей, та повідомлення від вчителя Мирненського ліцею, класного керівника 11 класу щодо вчинення насильства матір`ю ОСОБА_3 та вітчимом ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_8 .

Комісією Малолюбашанської сілської ради 08.05.2023 року за місцем проживання сім`ї проведено оцінку рівня безпеки дитини ОСОБА_8 , дитина перебувала у стані стресу. Письмовою заявою дитина ОСОБА_10 підтвердила факти здійснення насильства щодо неї, просила вилучити її із сім`ї.

Актом оцінки потреб сім`ї від 08.05.2023 року зафіксовано наявність складних життєвих обставин у сім`ї відповідачів, основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини є ухиляння від виконання обов`язків з виховання дітей, незабезпечення дітей належним харчуванням, здійснення насильства над неповнолітніми дітьми.

Встановлено, що 09 травня 2023 року виконавчим комітетом Малолюбашанської сільської ради прийнято рішення №51 «Про негайне відібрання дітей», неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з виникненням загрози їх життю та здоров`ю.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_11 ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_10 , мати дитини конфліктує з дочкою чинить над дочкою насильство, що підтверджується, матеріалами справи, поясненнями сторін та показами свідків.

Так, свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 в судовому засіданні підтвердили той факт, що відповідач ОСОБА_3 , ухиляються від виконання батьківських щодо доньки ОСОБА_10 .

Суд не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні.

Відповідно ст. 171 СК України, в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_5 пояснив суду, що хоче бути з батьками та заперечує, щодо позбавлення батьківських прав його батьків .

Відповідно ст. 171 СК України, в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_4 пояснила суду, що мати , не цікавиться її життям та життям . До матері не хоче повертатись.

У відповідності до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Аналогічні обов`язки батьків передбачені у статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».

За змістом ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Ці підстави є вичерпними.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30.03.2007 року визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьків обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини, на те, щоб малолітня дитина проживала з ними закріплено і в положеннях ст. 151, 160,163 СК України.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

У рішенні Європейського суду від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що при позбавленні батьківських прав суди повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини. Крім того, у даному рішенні Європейським судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікована Верховною Радою України 27.02.1991 року і набула чинність для України 27.09.1991 року, визначає, що розлучення дитини з батьками може бути необхідним в якнайкращих інтересах дитини у виключних випадках, наприклад, коли батьки взагалі не піклуються про неї.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, щодо доньки ОСОБА_10 та враховуючи що донька ОСОБА_10 не має бажання повертатися до матері та просить суд позбавити матір батьківських прав щодо неї, суд дійшов висновку про необхідність позбавити відповідачу батьківських прав відносно доньки ОСОБА_10 .

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Враховуючи, що відповідач є працездатною особою, не є інвалідом, добровільно матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, таким чином, суд приходить до висновку, що щомісячний розмір аліментів слід призначити у втердій грошовій сумі 1000 грн. щомісяця починаючи з дня звернення до суду а саме з 16.05.2023 суду і до досягнення донькою повноліття.

Саме такий розмір аліментів, на думку суду, є обґрунтованим та справедливим, та відповідає вимогам закону й інтересам неповнолітньої дочки.

В той же час суд зазначає, що позивачем не доведено, що поведінка відповідачів відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_20 є свідомим нехтуванням ними своїх батьківських обов`язків. З поведінки відповідачів в судових засіданнях вбачається, що вони люблять свого сина ОСОБА_20 , усвідомлюють свої помилки та бажають їх виправити.

В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками відповідачами, які б були підставою застосування відносно них крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.

Так, позивачем не було надано належних та достатніх доказів того, що

відповідачі злісно ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

Окрім того, вирішуючи спір про позбавлення батьківських прав, судом приймається до уваги, що сам факт заперечення відповідачами проти позовної заяви про позбавлення батьківських прав, свідчить про їх інтерес до дитини, бажання бути з ним, виховувати його та піклуватися про нього.

Крім того, допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_5 заперечив проти позбавлення його батьків батьківських прав, пояснив, що хоче жити з сім`єю.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30.03.2007 року визначено, що відповідно до ст. 165 СК України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Враховуючи, викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги Органу опіки та піклування - Малолюбашанська сільська рада Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дітей від батьків з позбавленням їх батьківських прав і стягненням аліментів, підлягать до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідачки ОСОБА_3 на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 164, 166, 180 - 182, 184 СК України, ст.ст. 81, 141, 247, 258, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Органу опіки та піклування - Малолюбашанська сільська рада Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дітей від батьків з позбавленням їх батьківських прав і стягненням аліментів задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_1 , батьківських прав, щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відібрати її від матері.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. щомісячно починаючи з дня звернення до суду (з 16.05.2023 року) і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Попередити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про необхідність змінити своє ставлення до виховання дитини ОСОБА_5 .

Покласти на орган опіки та піклування Малолюбашанську сільську раду Рівненського району Рівненської області контроль за виконанням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських обов`язків.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь держави 1073(одна тисяча сімдесят три) грн., 60 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Орган опіки та піклування - Малюлюбашанська сільська рада Костопільського району Рівненської області, вул. Соборна,10, с. Мала Любаша Костопільський район, Рівненська область.

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 29 вересня 2023 року.

СуддяП. В. Олійник