h
справа № 2-а-32027/08
категорія 2.31.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Господарчук І.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації
про стягнення коштів,-
встановив:
Позивачка у грудні 2008 року звернулася з вказаним позовом до суду, просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по доплаті громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення у зоні безумовного (обов'язкового) відселення в розмірі 39106,08 грн згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з серпня 1999 року по вересень 2008 року; заборгованість за ст. 37 вказаного Закону в розмірі 3048,80 грн за період з листопада 2007 року по жовтень 2008 року. Посилалася на те, що у вказані періоди їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені статтями Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що призвело до порушення її прав. Посилалася на те, що отримувала відповідні доплати у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи Управління праці та соціального захисту населення Народицькуої районної державної адміністрації було повідомлено вчасно та належним чином, про причини неявки представника суду не повідомлено, заперечень не надано.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивачка проживає у НОМЕР_1 у спірний період часу, а саме - з серпня 1999 року по вересень 2008 року - працювала в м. Народичі. Згідно переліку населених пунктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року, м. Народичі віднесено до зони безумовного (обов'язкового) відселення внаслідок аварії на ЧАЕС.ОСОБА_1. є громадянкою, яка постійно проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_2 від 4 березня 1994 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні безумовного (обов'язкового) відселення проводиться доплата до заробітної плати в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Згідно ст. 37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Згідно з п.4 пп.2 та 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються, головні управління праці і соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
В зазначений період кошти нараховувались і виплачувались не в розмірах, визначених Законом - виходячи з мінімальної заробітної плати, а частково - в твердих сумах, в розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836, порушені права позивачки.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу становив:
з 1 січня 2002 року - 140 грн, з 1 липня 2002 року - 165 грн, з1 січня 2003 року -185 грн, з 1 грудня 2003 року - 205 грн, з 1 вересня 2004 року - 237 грн, з 1 січня 2005 року - 262 грн, з 1 квітня 2005 року - 290 грн, з 1 липня 2005 року - 310 грн, з 1 вересня 2005 року -332 грн, з 1 січня 2006 року - 350 грн, з 1 липня 2006 року - 375 грн, з 1 грудня 2006 року - 400 грн, з 1 квітня 2007 року - 420 грн, з 1 липня 2007 року - 440 грн, з 1 жовтня 2007 року - 460 грн.
Заборгованість розраховується за формулою:
сума заборгованості = сума, яка повинна була сплачена згідно зі ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - сума, фактично сплачена згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 836.
Дію абз. 2 ч. 1 ст. 39 було зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2006 рік".
Дію абз. 2 ч. 1 ст. 39 було зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2007 рік". З 9 липня 2007 року дію абз. 2 ч. 1 ст. 39 було відновлено рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року.
Дію абз. 2 ч. 1 ст. 39 було зупинено на 2008 рік в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2008 рік". З 22 травня 2008 року дію абз. 2 ч. 1 ст. 39 було відновлено рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Таким чином, підлягало до сплати доплати до заробітної плати у періоди: з серпня 1999 року по липень 2002 року, з жовтня 2005 року по грудень 2005 року, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року: 25683,06 грн - диференційовано до отриманої заробітної плати;
Фактично сплачено: 525,25 грн.
Заборгованість за ст. 39 за вказані періоди складає 25157,81 грн - диференційовано до отриманої заробітної плати.
Беручи до уваги річний строк позовної давності в адміністративному судочинстві, заборгованість по ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягає задоволенню лише з 4 грудня 2007 року.
Дію абз. 4 ч. 1 ст. 37 було зупинено на 2008 рік в частині виплати компенсацій і допомог в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2008 рік". З 22 травня 2008 року дію абз. 4 ч. 1 ст. 37 було відновлено рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року. Враховуючи вищенаведене, заборгованість за ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягає стягненню за періоди: з 4 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року.
Підлягало до сплати грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва за вказані періоди: 1342,42 грн.
Фактично сплачено за період з 4 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 30 вересня 2008 року за ст. 37 вказаного Закону 13,59 грн.
Заборгованість за вказані періоди за ст. 37 складає 1328,83 грн.
Таким чином, заборгованість по доплаті до заробітної плати (ст. 39 Закону) складає 25157,81 грн; заборгованість по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст. 37 Закону) складає 1328,83 грн.
Зміст Законів України, якими встановлюється розмір мінімальної заробітної плати свідчить про відсутність обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм ст.ст. 37, 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Керуючись ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 94, 158 -163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо виплатиОСОБА_1 коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заборгованість по доплаті до заробітної плати в розмірі 25157,81 грн (ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”); заборгованість по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва в розмірі 1328,83 грн (ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).
Всього - 26486,64 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.В. Капинос