Тернівський міський суд Дніпропетровської області

м. Тернівка, вул. Лермонтова, 15-а, 51500, (05636) 7-33-98

Справа № 2-о-12/2010 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2010 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Фаріна Н.Ю.,

при секретарі Ощепкової І.С.,

за участю заявника ОСОБА_1,

представника заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у залі суду міста Тернівки цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлена особа: управління пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 посилається на те, що з ОСОБА_3 перебувала у шлюбі, який був зареєстрований 10 серпня 1978 року міським відділом РАЦС м. Миколаєва, згідно актового запису № 1269.

Жили вони однією сім”єю та вели спільне господарство за адресою: Дніпропетровська область Павлоградський район с. Богданівка вул. Горького, буд. 180, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №9646 від 14 грудня 2009 року.

19 травня 1983 року чоловік заявниці - ОСОБА_3 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане Богданівською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області, актовий запис № 24 від 20 травня 1983 року.

За життя їхня сім”я в основному проживала на кошти чоловіка.

На теперішній час заявниця отримує пенсію у розмірі 862 грн. Даної пенсії їй не вистачає для нормального проживання, харчування та купівлі речей першої необхідності.

Якщо б зараз чоловік заявниці був живий, то отримував би пенсію яка була б значно вищою.

Дохід чоловіка був для заявниці основним та постійним джерелом засобів до існування. Його дохід складався із заробітної плати в розмірі за квітень 1983 року в сумі 0,00222 грн., що підтверджується довідкою ВСП ш. “Самарська” ВАТ “Павлоградвугілля" від 14 грудня 2009 року. Заявниця також працювала і її заробітна плата за вказаний період складала 0,00119 грн., що підтверджується довідкою відділу освіти Павлоградської міської ради від 15 грудня 2009 року.

Таким чином доходи чоловіка заявниці значно перевищували її особисті і на даний час його пенсійна виплата також значно перевищувала б її пенсію.

Тому, заявниця змушена звернутися до суду з метою встановлення факту втрати нею годувальника, джерела засобів до існування.

В судовому засіданні заявниця та її представник заяву підтримали.

Зацікавлена особа - представник Управління Пенсійного Фонду України у судове засідання не з'явилася. але надала суду заяву в який просила слухати справу без її присутності і вказала, що проти задоволення заяви не заперечує.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши заявницю та її представника, вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним задовольнити заяву в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що заявниця з ОСОБА_3 перебувала у шлюбі, який був зареєстрований 10 серпня 1978 року міським відділом РАЦС м. Миколаєва, згідно актового запису № 1269.

Жили вони однією сім”єю та вели спільне господарство за адресою: Дніпропетровська область Павлоградський район с. Богданівка вул. Горького, буд. 180, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №9646 від 14 грудня 2009 року.

19 травня 1983 року чоловік заявниці - ОСОБА_3 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане Богданівською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області, актовий запис № 24 від 20 травня 1983 року.

За життя їхня сім”я в основному проживала на кошти чоловіка.

На теперішній час заявниця отримує пенсію у розмірі 862 грн. Даної пенсії їй не вистачає для нормального проживання, харчування та купівлі речей першої необхідності.

Якщо б зараз чоловік заявниці був живий, то отримував би пенсію яка була б значно вищою.

Дохід чоловіка був для заявниці основним та постійним джерелом засобів до існування. Його дохід складався із заробітної плати в розмірі за квітень 1983 року в сумі 0,00222 грн., що підтверджується довідкою ВСП ш. “Самарська” ВАТ “Павлоградвугілля” від 14 грудня 2009 року. Заявниця також працювала і її заробітна плата за вказаний період складала 0,00119 грн., що підтверджується довідкою відділу освіти Павлоградської міської ради від 15 грудня 2009 року.

Таким чином доходи чоловіка заявниці значно перевищували її особисті і на даний час його пенсійна виплата також значно перевищувала б її пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-1 від 09.07.2003 року пенсія у зв”язку втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім”ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера - незалежно від тривалості страхового стажу.

Дружина померлого, яка не була на його утриманні, має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратила джерело засобів до існування.

Керуючись ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 10, 60, 130, 174, 179, 192, 234, 256 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлена особа: управління пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області - задовольнити.

Встановити факт втрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку із смертю її чоловіка – ОСОБА_3 джерела засобів до існування.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Тернівський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий