h
справа № 2-а-31083/08
категорія 2.31.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Токаревої М.С. ,
при секретарі - Янушевській В.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації
про визнання дій неправомірними та стягнення 4247,99 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1., 18 листопада 2007 року, звернулася до суду з позовом, в якому посилається на те, що їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст. ст. 37, 39, 48, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що призвело до порушення її прав. Просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь за листопад-грудень 2007 року заборгованість по доплаті непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення (ст. 39) в розмірі 1819,00 грн., заборгованість по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст. 37) в розмірі 363,80 грн., заборгованість по додатковій пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1 категорії (ст. 50) - в розмірі 395,19 грн., щорічну допомогу на оздоровлення, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст.48) - в розмірі 1670,00 грн. Вимоги мотивує тим, що отримувала відповідні доплату, допомоги та додаткову пенсію у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі та пенсії у відповідні періоди.
Позивач в судове засідання не з'явилася, справу просила слухати у її відсутність.
Представник відповідача до суду не з'явився, своїми процесуальними правами, що передбачені ст.49 КАС України, не скористалися, причини неявки до суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1. є інвалідом III групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, непрацюючим пенсіонером та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та в спірний період часу проживала в АДРЕСА_1 яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ст. 37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Згідно ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця.
Згідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна допомога на оздоровлення особам, які стали інвалідами III групи, внаслідок Чорнобильської катастрофи, має складати чотири мінімальні заробітні плати.
Згідно ст. 50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам, які віднесені до категорії 1, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Проте вказані допомоги, доплата, додаткова пенсія виплачувались у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати та пенсії, тобто в значно меншому розмірі.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою допомог, доплат, додаткових пенсій в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивачки.
За таких обставин дії відповідача є неправомірними.
Стягненню підлягає заборгованість: по допомозі передбаченій ст. 37 Закону, доплаті передбаченій ст.39 Закону та додатковій пенсії передбаченій ст.50 Закону за період з 18 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, тобто в межах річного строку звернення до адміністративного суду (ст. 99 КАС України). Щорічна допомога на оздоровлення передбачена ст. 48 Закону стягненню не підлягаю в зв'язку з пропуском позивачкою річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки зазначена допомога носить разових характер і була виплачена позивачу у вересні 2007 року.
З врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу, а саме розмір мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 2007 року становив -460 грн. Розмір мінімальної пенсії за віком з 1 жовтня 2007 року становив - 415,11 грн.
Виходячи з розрахунку ( дві мінімальні заробітні плати помножені на кількість місяців спірного періоду часу та мінус отримані фактично кошти ) та ( мінімальна заробітна плата за спірний період часу помножена на 40% та мінус отримані ) та ( мінімальна пенсія за віком за спірний період часу помножена на 50% та мінус отримані), в наслідок неправомірних дій відповідача виникла заборгованість, яка підлягає стягненню і складає: за ст. 39 Закону -1284,80 грн., за ст. 37 Закону -256,96 грн., за ст. 50 Закону - 274,68 грн.
Керуючись Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 99, 100, 158 -, 167, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд -
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_1допомог та доплат у розмірі меншому ніж це визначено ст.ст. 37, 39, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 256,96 грн. заборгованості по допомозі передбаченій ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , 1284,80 грн. заборгованості по доплаті передбаченій ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, 274,68 грн. заборгованості по додатковій пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченій ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: М.С. Токарева