Справа № 192/1642/23

Провадження № 1-кп/192/134/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2023 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні №12023041570000502, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2023 року відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ленінське Дніпропетровської області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , працює молодшим оператором автозаправочної станції, має повну середню освіту, одружений, громадянин України, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення – нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

за участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Сторона обвинувачення та ОСОБА_3 під час підготовчого судового розгляду уклали та надали на затвердження суду угоду від 02 жовтня 2023 року про визнання винуватості за таким обвинуваченням.

21 липня 2023 року приблизно о 12 годині 10 хвилин під час несення служби поліцейськими СРПП ВП №9 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області по автодорозі Р-80, в межах населеного пункту с. Сурсько-Михайлівка Дніпровського району Дніпропетровської області по вул. Микити Коржа, навпроти домоволодіння № 42, на підставі ч. 1 п. 4 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» та п. 2.4 Правил дорожнього руху України було зупинено автомобіль марки «ЗАЗ-11022», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 .

Під час перевірки документів у водія ОСОБА_3 було виявлено відсутність відповідного посвідчення водія та відсутність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, після чого поліцейськими було прийнято рішення про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Під час спілкування з водієм ОСОБА_3 у поліцейських виникла підозра, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим капітан поліції ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_3 добровільно пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння для подальшого складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_3 21 липня 2023 року приблизно о 12 годині 45 хвилин перебуваючи у тому ж місці, усвідомлюючи настання негативних правових наслідків для себе та скоєні ним адміністративні правопорушення з метою уникнення від адміністративної відповідальності, запропонував працівникам поліції, а саме інспектору СРПП ВП №9 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції ОСОБА_6 , який згідно з вимогами Закону України «Національну поліцію» є працівником правоохоронних органів, неправомірну вигоду в сумі 5 000 гривень.

Працівники поліції на пропозицію отримання неправомірної вигоди не погодилися та наполягали на необхідності складення стосовно ОСОБА_3 матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак ОСОБА_3 не припиняв пропонувати працівникам поліції неправомірну вигоду в сумі 5 000 гривень. Про вказаний факт капітан поліції ОСОБА_6 повідомив в на лінію «102» та викликав слідчо-оперативну групу.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 369 КК України як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням службового становища.

02 жовтня 2023 року між прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника – ОСОБА_5 укладено Угоду про визнання винуватості, яка подана на затвердження суду.

За змістом наданої на затвердження суду Угоди, обвинувачений повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, який йому інкримінується.

Сторони дійшли згоди щодо такого узгодженого покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 369 КК України – у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Розглядаючи питання про можливість затвердження укладеної 02 жовтня 2023 року Угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з положеннями ст.12 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії тяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана суспільним інтересам.

На виконання ст. 474 КПК України, судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитись, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також, обвинувачений зрозумів роз`ясненні судом права, передбачені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та надав суду згоду на затвердження Угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження Угоди, а також наслідки укладення та затвердження Угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив затвердити Угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену в Угоді міру покарання.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні Угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив Угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в Угоді міру покарання.

Таким чином суд, заслухавши обвинуваченого, думку прокурора і захисника, дослідивши матеріали провадження, перевіривши Угоду про визнання винуватості від 02 жовтня 2023 року на відповідність вимогам КПК України та КК України дійшов наступних висновків.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п.п. 1, 2, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 названого Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Умови Угоди про визнання винуватості від 02 жовтня 2023 року не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, узгоджена обвинуваченим та прокурором не суперечить положенням КК України та інтересам суспільства.

Сторони розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження угоди для них є: для прокурора і обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394, 424 КПК України, а для обвинуваченого також відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Обвинуваченому при укладенні угоди роз`яснені правила ст.ст.394,424,473,474,476 КПК України, а також він розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.389? КК України.       

Тому ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що укладена Угода про визнання винуватості від 02 жовтня 2023 року повністю відповідає вимогам ч.ч. 2, 4 ст. 469, ст. 472 КПК України та може бути затверджена судом, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Суд, оцінивши позицію обвинуваченого до скоєного, а також те, що він у підготовчому судовому засіданні вину визнав вважає, що в даній справі наявна така обставина, яка пом`якшує покарання, як щире каяття. Також суд вважає, що в даній справі відсутні обставини, які обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.         

Суд, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , реалізовуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого в даному випадку можливе без його ізоляції від суспільства. Підстави для застосування правил ст. ст. 69, 69? КК України відсутні.

На підставі викладеного, суд враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, його ставлення до вчиненого вважає, що йому необхідно призначити узгоджене сторонами Угоди покарання в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу.

Суд вважає, що Угода про визнання винуватості від 02 жовтня 2023 року укладена між прокурором та обвинуваченим і його захисником відповідає вимогам КПК України, умови Угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони визнали винуватість добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що Угода підлягає затвердженню.

Підстав для відмови в затвердженні Угоди про визнання винуватості від 02 жовтня 2023 року, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження Угоди про визнання винуватості і призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами Угоди міри покарання.

Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню стосовно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.314, 373, 374, 468-476 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити Угоду про визнання винуватості, укладену 02 жовтня 2023 року між прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра - ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника – ОСОБА_5 з іншого боку.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 369 КК України та призначити узгоджену сторонами Угоди про визнання винуватості, укладеної 02 жовтня 2023 року, міру покарання у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Заходи забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , а саме – запобіжний захід до набрання вироком законної сили – не застосовувався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.

Суддя                                                                ОСОБА_1