Справа № 341/528/18

Провадження № 11-кп/4808/362/23

Категорія ст.361-1КК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря с/з ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою прокурора, на ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2021 року, на ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18.01.2023 року та на ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 07.06.2023 року, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2021 року кримінальні провадження за обвинуваченням: ОСОБА_7 за ч.3 ст.28, ч.2 ст.203-2 КК України; ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України закрито на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особами.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18.01.2023 року ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.28, ч.1 ст.361-1 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Закрито в цій частині кримінальне провадження.

Ухвалою Галицького районного суду від 07.06.2023 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.28, ч.1 ст.361-1 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження закрито.

Не погоджуючись з зазначеними ухвалами прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить їх скасувати з підстав неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність.

Вважає ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2021 року незаконною у зв`язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції зазначеною ухвалою безпідставно закрив кримінальне провадження за ст.203-2 КК України, оскільки змінами у зазначену норму права відповідальність за інкриміновані обвинуваченим дії не виключено, на що неодноразово вказував Верховний Суд в своїх рішеннях.

Крім того, незаконними вважає і ухвали Галицького районного суду від 18.01.2023 року та від 07.06.2023 року, оскільки в них не міститься висновків суду щодо встановлення факту вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.361-1 КК України.

Також, приймаючи рішення відповідно до ст.49 КК України, суд першої інстанції не врахував, що кримінальне правопорушення передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.361-1 КК України було вчинене в ідеальній сукупності з кримінальним правопорушенням передбаченим ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України. Таким чином, незаконне закриття провадження в частині обвинувачення за ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України, фактично унеможливило розгляду кримінального провадження в іншій частині, що і стало причиною спливу строків.

В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачені та їхні захисники заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, а прокурор наполягав на її задоволенні

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що її слід задовольнити частково з таких підстав.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Проте вказаних вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції дотримано не було.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» № 768-IX від 14.07.2020 року, який набрав чинності 13 серпня 2020 року, статтю 203-2 КК України викладено в новій редакції, частиною першої якої було визначено нову диспозицію та нову санкцію вказаного закону про кримінальну відповідальність.

При цьому, зазначеними змінами із зазначеної статті не виключено відповідальність за дії інкриміновані обвинуваченим.

На це неодноразово зауважував Верховний Суд у своїх рішеннях, в тому числі і в постанові від 18 листопада 2020 року (справа № 715/190/18).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Проте, суд першої інстанції всупереч наведених норм права помилково вважав зміни у ст.203-2 КК України декриміналізацією, висновків Верховного Суду не врахував, а тому безпідставно закрив кримінальне провадження за п.4 ч.1 ст.284 КПК України.

За таких обставин, оскаржувана ухвала Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2021 року підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги, вони не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді.

Ухвали про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України є законними та обґрунтованими, оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення минули строки передбачені зазначеною нормою права, а обвинувального вироку, який би набрав законної сили, немає.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що обвинувачені не заперечували проти закриття кримінального провадження та звільнення їх від кримінальної відповідальності. В суді апеляційної інстанції вони підтвердили свою позицію.

Наведені прокурором доводи, що спливу строків давності сприяла незаконна ухвала від 12.03.2021 року, не спростовують законність підстав для закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.3 ст.28, ч.1 ст.361-1 КК України.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувані ухвали Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18.01.2023 року та від 07.06.2023 року про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2021 року, якою закрито кримінальне провадження № 12018090250000434 за ч. 1 ст. 203-2 КК України скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18.01.2023 року та ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 07.06.2023 року про закриття кримінального провадження за ст.49 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в частині залишення без змін ухвал Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18.01.2023 року та від 07.06.2023 року шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції .

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3 . ОСОБА_4