ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3359/23 Справа № 188/280/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року                                                                м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача                         ОСОБА_2

суддів                                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 12020040530000548, № 12021040530000041 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Першотравенськ Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 29.09.2020 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України до покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75, 76 цього закону звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі — КК),

       за участю:

       обвинуваченого                                         ОСОБА_6

       захисника                                                 ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ :

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2023 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14 год. 30 хв. 09 листопада 2023 року.

В обґрунтування прийнятого рішення, суд зазначив про доведення прокурором наявність ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме: переховування від суду, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Також судом враховано, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, які, за обвинувальним актом, він вчинив в період іспитового строку, допитані не всі свідки, схильний до агресивної поведінки, не має сталих соціальних зв`язків.

За таких обставин, застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

       За змістом апеляційної скарги, обвинувачений просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зазначає, що суд дійшов необґрунтованого висновку про залишення його під вартою з тих підстав, що прокурором не доведено в судовому засіданні ризики, зазначені ним в клопотанні, зокрема не надано жодного доказу, що він може вчинити дії, передбачені в ст. 177 КПК. Звертає увагу, що стадія судового розгляду перебуває на початковому етапі, а він вже більше двох років та вісім місяців перебуває під вартою.

       Позиції учасників судового провадження.

       В судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали апеляційну скаргу і з підстав, викладених у скарзі просив її задовольнити.

       Інші учасники судового розгляду про час та дату апеляційного провадження повідомлені належним чином, клопотань про особисту участь до суду не надходили, у зв`язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 422-1 КПК апеляційний суд здійснює розгляд без його участі.

       Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, а доводи обвинуваченого про відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою, апеляційний суд вважає безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області є обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12020040530000548, 12021040530000041 стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 115 КК.

Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

В даному випадку для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку статей 199, 331 КПК, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

З огляду на стадію кримінального провадження, яке наразі перебуває на стадії судового розгляду і ОСОБА_6 вже пред`явлено обвинувачення, яке підлягає доведенню прокурором в суді за стандартом «поза розумним сумнівом», апеляційний суд не входить в перевірку питання «обґрунтованості підозри».

Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вважав доведеними вищенаведені ризики, передбачені п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК для запобігання яким продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є доцільним з огляду на наступне.

За змістом ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченої винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченої, міцність соціальних зв`язків обвинуваченої, у тому числі наявність у неї родини й утриманців, наявність у обвинуваченої постійного місця роботи або навчання; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, тощо.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, вирішуючи клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, судом враховано, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, що може свідчити про можливість ухилення обвинуваченого від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Як слідує з матеріалів провадження, ОСОБА_6 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні злочинів в період іспитового строку за попереднім вироком, що об`єктивно свідчить про існування ризику у виді можливого вчинення іншого кримінального правопорушення. Крім того, останній не працевлаштований, немає легального джерела доходу, немає міцних соціальних зв`язків, що підвищує рівень, заявлених прокурором ризиків і виключає застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Також тяжкість вчинених злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 та суворість можливого покарання, яке може бути йому призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, які, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці ризику, що підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.

Ризик переховування від суду об`єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вищевикладені обставини, враховані апеляційним судом в контексті наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК та ймовірності їх настання, за умови не застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Враховуючи характер пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, продовження військового стану, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, який не зменшився, судовий розгляд триває, свідки не допитані, тому апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та доцільним у даному кримінальному провадженні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та забезпечення належного судового розгляду в розумний строк.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження в межах, необхідних для вирішення питання в порядку ст. 331 КПК та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

За змістом ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є, зокрема складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо, поведінка учасників кримінального провадження тощо.

Будь-яких порушень КПК при постановленні оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.

       Керуючись статтями 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

       Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

       Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 115 КК залишити без змін..

       Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

                                               Судді:

____________________        ____________________        ____________________

ОСОБА_2         ОСОБА_3         ОСОБА_4