Справа № 758/2211/23

Провадження № 2-др/127/114/23

                               УХВАЛА

                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року                 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Жмудя О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниця в порядку спрощеного судового провадження без повідомлення (виклику) клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2023 у цивільній справі № 758/2211/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти, на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/25 частини від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01.03.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

При ухвалені цього рішення не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, про вирішення яких було заявлено представником позивача в порядку, передбаченому ч. 8 ст.141 ЦПК України.

25.09.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 15 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22) містяться висновки про те, що аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи у заяві про ухвалення додаткового рішення, поданій до суду 25.09.2023 та відповіді на відзив представник позивача зазначав, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції становлять 15 000,00 гривень. Повідомив суд про те, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів з дня ухвалення судом рішення по справі.

22.08.2023 Вінницьким міським судом Вінницької області було ухвалено рішення у даній справі. Представник позивача отримав копію рішення 01.09.2023, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, – судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

У суду відсутні повноваження для поновлення такого строку з власної ініціативи.

Разом із тим, представник ОСОБА_1 – адвокат Герасимчук О.О., звертаючись до суду із клопотанням про ухвалення додаткового рішення у справі 25.09.2023, тобто поза межами строку, визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України, не заявляв клопотання про поновлення такого строку.

Із заявою про поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення до суду заявник не звертався, а суд позбавлений права поновлювати такий строк з власної ініціативи.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для залишення клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Герасимчук О.О. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі без розгляду, що відповідає положенням статті 141 ЦПК України та вищевказаній практиці Верховного Суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 141, 270, 354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Жмудь