Справа № 643/14081/19

Провадження № 1-кп/643/272/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2023                                                                                м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120192204700028872 від 03.06.2019, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веснянка Добровеличківського району Кіровоградської області, громадянина України, який не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України

ВСТАНОВИВ

В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 (обвинувачений) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні 28.09.2023 прокурор подала письмове клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на строк 60 діб. Заперечувала проти клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, посилаючись на його необґрунтованість.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Обвинувачений не одружений, офіційно не працевлаштований, не має дітей чи інших осіб на утриманні, тобто не має стійких соціальних зв`язків, зареєстрований у Кіровоградській області, власного житла не має. Ураховуючи наведене, наявний передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду. Запобігти зазначеному ризику, який на даний час не зменшився, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, неможливо.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. В обґрунтування зазначив, що обвинувачений перебуває під вартою тривалий час, наміру переховуватись від суду у нього немає. ОСОБА_5 мешкає у м. Харкові, де в орендованій квартирі проживає його мати. Показав, що прокурором не доведено наявність ризиків. Крім того, частина ризиків, які раніше зазначались прокурором, на даний час втратили актуальність, оскільки судом допитано потерпілого та свідків.

Обвинувачений підтримав позицію, висловлену його захисником.

Вирішуючи заявлені стороною обвинувачення та стороною захисту клопотання щодо запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого, суд керується таким.

Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною п`ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину проти життя, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він не одружений, дітей не має, до обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не був офіційно працевлаштований, раніше не судимий.

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012 убачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд вважає доведеним наявність ризику переховування обвинуваченого від суду через усвідомлення імовірності визнання вини обвинуваченого за висунутим йому обвинуваченням та тиску тягаря можливого відбування покарання, та відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків.

У рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину проти життя, а також дані про його особу, суд приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.

Крім того, суд враховує, що дана кримінальна справа надійшла в провадження головуючого судді ОСОБА_1 25.04.2023.

Також суд враховує, що саме стороною захисту, а саме захисником ОСОБА_4 , було ініційовано питання щодо зміни підсудності даної кримінальної справи та передачі її з Октябрського районного суду м. Полтави до Московського районного суду м. Харкова, унаслідок чого судове провадження розпочато заново, зі стадії підготовчого провадження.

Ураховуючи наведене, суд на даній стадії розгляду справи відхиляє доводи сторони захисту щодо надмірної тривалості судового провадження як підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Доводи сторони захисту щодо наявності у обвинуваченого матері та брата, які проживають в м. Харкові, та орендованого житла в м. Харкові не можуть на даній стадії судового провадження бути визнані судом обставинами, які свідчать, що ризик вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, настільки зменшились, що йому можна запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 , на строк до 24:00 годин 24.11.2023 включно.

З наведених вище підстав суд відмовляє в клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Згідно ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно суд роз`яснює обвинуваченому ОСОБА_5 , що він має право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.

Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 , на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 , на строк до 24:00 годин 24 листопада 2023 року включно.

Ухвала в частині продовження тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для ОСОБА_5 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали в цій частині можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала в частині продовження тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова 28.09.2023 року о 13-00 год.

Суддя         ОСОБА_1