ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/4520/22 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період проходження військової служби з 24.10.2017 по 30.06.2020 за виключенням вже виплаченої частини індексації;

- зобов`язати відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період проходження військової служби з 24.10.2017 по 30.06.2020 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 24.10.2017 по 28.02.2018 - січень 2008 р., а в період з 01.03.2018 по 30.06.2020 - березень 2018 р. з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та виплатити позивачу її недоотриману частину за виключенням вже виплаченої частини індексації;

- стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу, сформовані на день ухвалення рішення у справі, на користь позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Однак, у період з 24.10.2017 по 30.06.2020 індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась позивачу не в повному обсязі. Позивач вважає, що відповідач протиправно здійснив нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вказаних період без застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 24.10.2017 по 28.02.2018 - січень 2008 р., а в період з 01.03.2018 по 30.06.2020 - березень 2018 р. з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Відтак, вважає вказану бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його право на соціальний захист.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, за період з 24 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 24 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, за період з 01 грудня 2018 року по 30 червня 2020 року, із застосування базового місяця - березень 2018 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2018 року по 30 червня 2020 року, із застосування базового місяця - березень 2018 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, військова частина подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 27.09.2023.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, пунктом 2 наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.10.2017 № 308, позивача зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 та на всі види забезпечення з 24.10.2017. Позивач прийняв з 24.10.2017 справи та посаду навідника-оператора 1 відділення охорони взводу охорони роти управління батальйону управління в/ч НОМЕР_1 .

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08.04.20201 № 42-РС, ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас. Пунктом 4 наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.06.2020 № 182, солдата ОСОБА_1 вирішено вважати таким, що справи та посаду здав. З 30.06.2020 позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно довідки розрахунку суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, за період з жовтня 2017 року по листопад 2018 року (включно) позивач не отримував індексацію грошового забезпечення. За період з листопада 2018 року по червень 2020 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, а саме: за грудень 2018 року - лютий 2019 року в сумі 71,08 грн щомісячно, за березень-червень 2019 року в сумі 134, 47 грн щомісячно, за липень-листопад 2019 року в сумі 206,72 грн щомісячно, за грудень 2019 року - червень 2020 року в сумі 216,51 грн щомісячно, що разом становить 3300,29 грн.

Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в проведенні індексації грошового забезпечення.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк відсутні підстави для проведення індексації, що лежить поза компетенцією суду, а належить до дискреційних повноважень роботодавця.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до норм абзацу другого частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.

При цьому, слід врахувати, що на момент виникнення правовідносин у цій справі, визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294, вона набрала чинності з 01.01.2008.

Тобто, як правильно зазначив суд першої інстанції, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року, останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації, а вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.

Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції в частині того, що саме січень 2008 року, є базовим місяцем для нарахування індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до березня 2018.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач починаючи з 24.10.2017 зобов`язаний застосовувати січень 2008 року, як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача, оскільки з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені Порядком № 1078.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Тобто, відповідно до пункт у 5 Порядку №1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Відповідно до вимог абзацу 3 пункту 10-1 Порядку № 1078 (в редакції, чинній до 15.12.2015), обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу.

Тож, порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:

до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати; після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 у справі №200/9297/19-а, де судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватись січень 2008 року.

Таким чином, обґрунтованими є доводи позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, за період з 24.10.2017 по 28.02.2018, з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.06.2020, з урахуванням базового місяця березня 2018 року, з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, слід врахувати, що з 01.03.2018 відбулась зміна грошового забезпечення військовослужбовців, у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям на березень 2018 року.

Згідно з пунктом 4 Постанови № 704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.

Пунктом 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, передбачено те, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

Абзацом 1 п. 5 Порядку № 1078, визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Оскільки підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку з прийняттям Постанови №704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно з приписами абз. 2 п. 5 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Так, питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4 та 6 п. 5 Порядку № 1078: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Колегія суддів вважає, що для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові, як то розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення. Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 р. становив 101,1%, в квітні 2018 р. становив 100,8%, в травні 2018 р. - 100,0%, в червні 2018 р. - 100,0%, в липні 2018 р. - 99,3%, в серпні 2018 р. - 100,0%, в вересні 2018 р. - 101,9%, в жовтні 2018 р. - 101,7%.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, величина індексу споживчих цін у період з квітня 2018 року по жовтень 2018 року не перевищувала, передбаченого пунктом 1-1 Порядку №1078, порогу індексації у 103%.

З огляду на абзаци 3-5 пункту 5 Порядку № 1078, для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).

Відтак, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді цього ж року, то позивач набув право на виплату індексації, починаючи з грудня 2018 року.

Отже, підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, за період з березня по листопад 2018 року відсутні (28.02.2018 по 30.11.2018 включно).

Відповідно, визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення, починаючи з 01.12.2018 має застосовуватись базовий місяць - березень 2018 року.

Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, починаючи з 01.12.2018 до 30.06.2020, із застосування базового місяця - березень 2018 року, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період, із застосування базового місяця - березень 2018 року.

У частині обґрунтованості стягнення на користь позивача з відповідача витрат на правничу допомогу, колегія суддів, перевіривши додатні стороною позивача докази та обґрунтування суду, дійшла висновку про їх обґрунтованість та співмірність з предметом спору та його складністю.

Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко