Справа № 495/634/22

Номер провадження 1-кс/495/2078/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої одноособово судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючої судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2021 року за № 12021162240001302,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2021 року за № 12021162240001302.

Свою заяву обвинувачений ОСОБА_4 , обґрунтовує тим, що при розгляді даного кримінального провадження суддя ОСОБА_7 порушила п. 5 ст. 17 КПК України, а саме поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, тому порушила його права, честь та гідність, як громадянина України. Також, суддя ОСОБА_6 в судовому засіданні не реагує на подані заяви обвинуваченого та заяви його захисника.

Враховуючи вищевикладені обставини, у обвинуваченого ОСОБА_4 виникають сумніви в неупередженості головуючої судді ОСОБА_6 при розгляді даного кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор Білгород – Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення даної заяви, оскільки вважає її недоведеною та безпідставною.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав свою заяву та просив її задовольнити.

В судовому засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – ОСОБА_5 заяву свого підзахисного підтримав та просив її задовольнити, пояснив, що вважає, що суддя ОСОБА_6 є упередженою при розгляді даного кримінального провадження та передчасно висловлює думку щодо його винуватості. Також, вказує, що упередженість судді ОСОБА_6 до нього виражається у відмові в задоволенні поданих ним та його захисником клопотань.

Дослідивши заяву про відвід, заслухавши думку сторін, надавши правову оцінку доводам заявника, на які він посилається для задоволення заяви про відвід, суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, в тому числі принципам змагальності сторін, диспозитивності та розумності строків.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією Україниізаконами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки судді, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання своїх обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.

Як зазначено у Постанові Верховного суду від 22 жовтня 2019 року (справа №311/3428/18), для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі України законодавцем закріплено інститут самовідводу, відводу, який передбачає інструменти для усунення упередженої службової особи від здійснення розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень. При цьому наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Підстави для відводу судді викладенні у статті 75 КПК України.

Відповідно до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

З матеріалів справи вбачається, що, як на підставу для відводу головуючої судді ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_4 посилається на те, що в період підготовчого засідання суддя ОСОБА_6 порушила п. 5 ст. 17 КПК України, а саме порушила права, честь та гідність громадянина України. В судовому засіданні на його заяви та заяви його захисника не звертала увагу.

Враховуючи вищевикладені обставини, у обвинуваченого ОСОБА_4 виникають сумніви в неупередженості головуючої судді ОСОБА_6 при розгляді даного кримінального провадження.

Факти та обставини, на які посилається обвинувачений ОСОБА_4 не є підставами для відводу в розумінні діючого кримінально-процесуального законодавства та є суб`єктивною думкою обвинуваченого.

Віповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов`язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Об`єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року (даліБангалорські принципи), Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Згідно п.п.49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Об`єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумніву неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але невирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v.Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Суд зазначає, що в ході судового розгляду заявипро відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості головуючої судді ОСОБА_6 , та які б, в свою чергу, унеможливлювали б винесення головуючою суддею об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення, а доводи заявника є його суб`єктивною думкою, що не може бути підставою для відводу згідно діючих норм кримінально-процесуального законодавства, тому у задоволенні заяви про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2021 року за № 12021162240001302, слід відмовити.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст.75,80, 371, 372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючої судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2021 року за № 12021162240001302 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст даної ухвали складено та проголошено 29.09.2023 року о 11 год. 00 хв.

Суддя: