Справа № 2018/19338/2012

н/п  2/2018/4602/2012

                                              РІШЕННЯ

                                     ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 24 грудня 2012 року               

Київський районний суд м. Харкова

головуючий   -   суддя                                                  Золотарьова Л.І.

за участю секретаря -                                                             Бломберус С.А.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 04 серпня 1979 року,  вказуючи на те, що протягом сумісного життя у сторін виникли непорозуміння, різні погляди на сімейне життя. Спроби примиритися не дали позитивних результатів, шлюб розпався остаточно. Припинили підтримувати шлюбно-сімейні відносини останні 8 років, з 2004 року, відновлення шлюбу вважає неможливим.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено в Свідоцтві про укладення шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 1955 року народження та ОСОБА_4 1950 року народження, зареєстрували шлюб у відділі ЗАГС Великобурлуцького райвиконкому харківської області, актовий запис 66.

     Згідно до ст. 105 ч. 3 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності до ст. 109 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 112 ч.ч. 1,2 СК України суд з`ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

Сімейні відношення припинені в 2004 році, на примирення не згодні, сумісного господарства не ведуть, втратили один до одного почуття любові та поваги.

Суд, оцінивши належність, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, вважає, що підстави, на які посилається позивач, наполягаючи на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, збереження сім`ї не можливо, шлюб фактично розпався та існує формально, позов підлягає задоволенню.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212–215, 218 ЦПК України, ст. 105 ч. 3, ст.ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 04 серпня 1979 року у у відділі ЗАГС Великобурлуцького райвиконкому харківської області, актовий запис 66, між ОСОБА_2 1955 року народження та ОСОБА_1 1950 року народження - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачка ОСОБА_1 буде іменуватись прізвищем  - « ОСОБА_3 ».

Згідно ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення  рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

     Головуючий -