Справа № 283/1051/23

провадження №2/283/334/2023

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

  26 вересня 2023 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Держави Україна через Державну казначейську службу України, Головного управління Національної поліції в Житомирській області

про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

05.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Малинського районного суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, в обґрунтування якої зазначив, що він згідно з посвідченням водія серії НОМЕР_1 має право на керування мотоциклами категорії А та є правомірним володільцем мопеду марки SUZUKI, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

28 червня 2021 року о 19.10 год. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , керуючи мопедом SUZUKI, був зупинений інспектором СРПП ВП № 1 Смолінським І.В. На місці зупинки інспектор за результатами розгляду адміністративного правопорушення за ч. 5 ст.121 та ч. 2 ст.126 КУпАП виніс постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Постанова серії БАБ № 920765 від 28.06.2021 року була вручена ОСОБА_1 за його зверненням на наступний день 29.06.2021 в приміщенні відділення поліції.

Не погодившись із законністю вказаної постанови та правомірністю накладення адміністративного стягнення позивач звернувся до суду.

Так, відповідно до рішення Малинського районного суду Житомирської області від 04.02.2022 по справі № 283/1777/21 постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 920765 від 28.06.2021 визнано протиправною та скасовано. Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 та ч.2 ст.126 КУпАП закрита. Рішення набрало законної сили 15.02.2022.

Дії інспектора сектору реагування поліції ВП № 1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області Смолінського І.В. щодо складання відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення , яка рішенням Малинського районного суду Житомирської області була визнана протиправною та скасована, відповідно до положень п. 4 ч.1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» є підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки закриття судом справи про адміністративне правопорушення через встановлену судом відсутність його складу та події свідчить про те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, відшкодування якої здійснюється незалежно від вини.

Моральна шкода визначена ОСОБА_1 виходячи з моральних страждань, які він зазнав від протиправних дій під час складання постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, незаконного відкриття виконавчого провадження зі сплати штрафу у подвійному розмірі, яке до цього часу триває, а також часу, необхідного для відновлення стану здоров`я, необхідності звернення до Центру з надання безоплатної правової допомоги, збирання довідок на підтвердження такого права, та періоду знаходження справи в суді.

Позивач є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання, що підтверджено пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 21.07.2010. У зв`язку із тривалою процедурою оформлення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, а потім також оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, він вимушений був знаходитися на ногах, у вертикальному положенні, що йому як особі з інвалідністю категорично заборонено, і підтверджується медичною довідкою ЛКК № 140 КНП «Малинська міська лікарня». Лише коли ОСОБА_1 через сильний біль у спині ледь не впав на дорозі, то інспектор ОСОБА_2 дозволив присісти до автомобіля поліції. Після оформлення постанови інспектор примусив позивача штовхати мопед під гору близько 2 км, таке фізичне навантаження для нього є протипоказаним, призвело до сильного фізичного болю та страждань, тому знадобився тривалий час для відновлення фізичного та морального стану свого здоров`я.

Крім того, моральної шкоди ОСОБА_1 зазнав відвертих знущань з боку інспектора поліції на прохання надати аркуш паперу для письмових пояснень та залучення адвоката, оскільки йому не було роз`яснено прав, зокрема не професійну правову допомогу. Вказані клопотання грубо та з насмішкою проігноровані.

Після отримання копії постанови упродовж 2021 року позивач неодноразово звертався до начальника ВП № 1 Коростенського РУП із заявами про вжиття заходів реагування на незаконні дії інспектора поліції Смолінського І.В., що підтверджено копіями заяв, однак у відповідь отримував лише формальні відписки, що змушувало його докладати додаткових зусиль для відновлення своїх порушених прав. Лише в судовому порядку вдалося довести незаконність притягнення до адміністративної. Такі додаткові психологічні та фізичні навантаження з огляду на стан його здоров`я значною мірою призвели до переживань та моральних страждань.

Однак, навіть після набрання рішенням Малинського районного суду Житомирської області законної сили ні інспектор Смолінський І.В. як відповідач за позовом у справі № 283/1777/21, ні ВП № 1 Коростенського РУП не ініціювали звернення до державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, у результаті чого до цього часу відомості про позивача як боржника перебувають у відкритому реєстрі боржників виконавчих проваджень. Така інформація є негативною, впливає на його репутацію як законослухняного громадянина та спричиняє додаткові моральні страждання.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі 6700 гривень. Мінімальний розмір відшкодування за період незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності з моменту складення постанови 28.06.2021 до дня перебування на примусовому виконанні у Малинському відділі ДВС виконавчого провадження ВП № 67303843 від 29.10.2021 на підставі незаконної постанови станом на 01.05.2023, що складає 673 дні і становить 150303,33 грн.

Визначення розміру моральної шкоди не в мінімальному розмірі є правом суду. Розмір моральної шкоди на відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди визначена в сумі 900000,00 грн.

Вимогами позову ОСОБА_1 просить стягнути з Державного бюджету України на його користь 900 000,00 грн. компенсації моральної шкоди.

23 травня 2023 року від відповідача ГУНП в Житомирській області до суду надійшов відзив на позов, згідно якого старший юрисконсульт ВПЗ ГУНП в Житомирській області Мальнічук Ю., який діє на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №5960906900 від 05.05.2022, зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими.

Відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади. Судовим рішенням, постановленим при розгляді справи про скасування постанови про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , неправомірність дій або бездіяльність уповноважених осіб при складенні адміністративних матеріалів не встановлювалась. Крім того, позивач до матеріалів позову не надав доказів того, що йому завдано моральної шкоди співробітником поліції, а також доказів того, що його діяння були протиправними внаслідок неналежного виконання покладених на нього трудових чи службових обов`язків.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою у випадках вчинення незаконних дій, перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила ч. 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. ст. 1173, 1174 цього Кодексу).

Оскільки підставою для відшкодування моральної шкоди є рішення Малинського районного суду Житомирської області про протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 та ч.2 ст. 126 КУпАП, винесеної поліцейським ВП №1 Коростенського РУП у справі про адміністративне правопорушення, за якою не було накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відтак спеціальні норми, передбачені ч. 1 ст. 1176 ЦК України, застосуванню не підлягають.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач зазначає, що дії інспектора сектору реагування поліції ВП № 1 Коростенського РУП Смолінського І.В. щодо складання відносно нього постанови про адміністративне правопорушення відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативну-розшукову діяльність, органів судового розслідування, прокуратури і суду» є підставою для відшкодування йому моральної шкоди, оскільки закриття судом справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, відшкодування якої здійснюється незалежно від вини. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

На думку представника відповідача, до обґрунтування розміру моральної шкоди ОСОБА_1 суду необхідно ставитись критично, з огляду на відсутність належних доказів поясненням позивача.

Враховуючи те, що позивач не довів належними та допустимими доказами те, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача йому завдана моральна шкода, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діями відповідача та вини відповідача в заподіянні моральної шкоди, не зазначив якими доказами вона підтверджується, представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Явка сторін по справі:

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Івашкевич О.Г., яка діє на підставі Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги  №164 від 21.04.2023,  в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ГУНП в Житомирській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належно.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, вважає необхідним  частково задовольнити позовні вимоги виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №920765 від 28 червня 2021 року, застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 3400 грн.

Згідно з постановою, 28 червня 2023 року близько 19 год. 10 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 керував транспортним засобом марки «Suzuki», р.н. НОМЕР_2 , без мотошолома та без посвідчення водія відповідної категорії «А1», порушивши п.2.1а, п.2.3г Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.121 та ч. 2 ст. 12 КУпАП. (а.с. 9).

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області по справі №283/1777/21 від 04 лютого 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено; постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №920765 від 28.06.2021 визнано протиправною та скасувано; справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 та ч. 2 ст. 126 КУпАП закрито (а.с.11-12).

Постановою старшого державного виконавця Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 29 вересня 2021 року, відкрито виконавче провадження №67303843 на підставі постанови БАБ №920765 від 28.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 6800 грн. (а.с.15).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 21 липня 2021 року, ОСОБА_1 , 1962 року народження, призначено довічно пенсію як особі з інвалідністю ІІ групи (а.с.17).

Довідкою ЛКК №140 від 05.05.2023, підтверджено, що ОСОБА_1 має діагноз остеохондроз хребта, спондилоартроз (…). Протипоказана тяжка фізична праця, тривале перебування у вертикальному положенні (а.с.18).

На підтвердження обставин заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, представником позивача долучено до матеріалів справи витяг з медичної картки №2791, де міститься запис від 05.07.20212 про факт звернення позивача до лікаря із скаргами на болі в хребті, суглобів, лівої ноги, порушення рухів, біль у правому підребер`ї , головні болі (а.с.52).

Мотиви та застосовані норми права.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми права відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Статтями 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.

На підставі пункту 2 частини першої статті 1 вказаного Закону в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу.

Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).

У справі, яка розглядається, підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 та ч.2 ст.126 КУпАП.

Разом із тим, це не спростовує того, що такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини.

Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу.

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступне.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 цієї ж Постанови Пленуму №4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Суд наголошує, що, визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, потрібно виходити із засад розумності та справедливості. З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди першої та апеляційної інстанцій, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Отже, законом установлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 900000 грн. моральної шкоди є необґрунтованими, завищеними та суперечать засадам розумності і справедливості.

В даному випадку, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 5000 грн. При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги обставини справи, ступінь моральних переживань позивача з приводу неправомірних дій відповідача, та вважає, що вказана вище сума в повній мірі зможе компенсувати заподіяну позивачу моральну шкоду.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інші учасники про понесені судові витрати не заявили, суд не проводить розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 12, 13, 23, 76, 81,141, 258, 259, 265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву  ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності – задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у порядку компенсації моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тесту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Держава Україна в особі: Державної казначейської служби України, код ЄДРПОУ 37567646, юридична адреса: місто Київ, вул. Бастіонна, 6

Головне управління Національної поліції в Житомирській області, код ЄДРПОУ 40108625, місцезнаходження юридичної особи: місто Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37.

Повний текст рішення виготовлено 28 вересня 2023 року.

Суддя