ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року  м. ОдесаСправа № 915/187/22(915/987/23)

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.          

секретар судового засідання Колцун В.В.

за участю представників сторін у справі:

Від ТОВ «Н Авто» - адвокат Дубровний М.О.

Від ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» - адвокат Рознін В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН»

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 (про забезпечення позову), суддя суду першої інстанції Ткаченко О.В., м. Миколаїв, повний текст ухвали складено та підписано 12.07.2023

по справі №915/187/22(915/987/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Н Авто»

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОНТІС»;

2. Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН»;

треті особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аман Тревел»;

2. Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна

про: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, оформленого протоколом №08/21 від 13.08.2021 та договору купівлі-продажу від 15.02.2022, скасування запису в реєстрі, витребування майна з чужого незаконного володіння з подальшою реєстрацією права власності за позивачем,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/187/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Н АВТО» (код ЄДРПОУ 38694122).

В межах справи про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Н Авто» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою вих.№21/06-1 від 21.06.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОНТІС», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», треті особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аман Тревел», Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна, в якій просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників, оформленого протоколом №08/21 від 13.08.2021;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна – нежитлової будівлі автосалону із станцією технічного обслуговування, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова (Троїцька) будинок 159,     укладений 15.02.2022 між ТОВ «Н Авто» та ТОВ «Клонтіс»;

- скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю автосалону із станцією технічного обслуговування, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова (Троїцька) будинок 159, реєстраційний номер нерухомого майна 8406040481101 за ТДВ «Страхова компанія «Гардіан»;

- витребувати у «Страхова компанія «Гардіан», зареєстроване за ним нерухоме майно – нежитлову будівлю автосалону із станцією технічного обслуговування, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова (Троїцька) будинок 159 з подальшою реєстрацією права власності за позивачем.

10.07.2023 до Господарського суду Миколаївської області від ТОВ «Н Авто» надійшла заява вих.№10/07-1 від 10.07.2023 про забезпечення позову, в якій, з метою забезпечення вимог кредиторів та збереження майна, належного боржнику та досягнення основної мети процедур банкрутства, просив вжити заходів забезпечення позову ТОВ «Н Авто» шляхом:

-накладення арешту на нерухоме майно - будівлю автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м.Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1;

-заборони представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам вживати будь-які дії, спрямовані на демонтаж, вивезення та вилучення будь-якого рухомого обладнання, майна та речей із приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м.Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, а також заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на будь-яке знецінення або знищення (в т.ч. руйнування, демонтаж, розбирання та вивезення частин) самої будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м.Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1;

- заборони представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам чинити перешкоди представникам/працівникам ТОВ «Н Авто» у вільному доступі та користуванні спірним об`єктом нерухомого майна – приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м.Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1.

В якості заходів зустрічного забезпечення позову просив заборонити представникам/працівникам ТОВ «Н Авто» вживати будь-які дії, спрямовані на вивезення/вилучення рухомого майна, належного ТДВ «СК «Гардіан», розташованого на території будівлі автосалону та станції технічного обслуговування розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 заяву вих.№10/07-1 від 10.07.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Н Авто» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково; накладено арешт на нерухоме майно - будівлю автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1; заборонено представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам вживати будь-які дії, спрямовані на демонтаж, вивезення та вилучення будь-якого рухомого обладнання, майна та речей із приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, а також заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на будь-яке знецінення або знищення (в т.ч. руйнування, демонтаж, розбирання та вивезення частин) самої будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1.

Приймаючи дане рішення суд першої інстанції виходив з того, що за ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» на праві власності зареєстровано спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, а позивач ТОВ «Н Авто» оскаржує дії щодо вказаного майна у судовому порядку, тому існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - будівлю автосалону та станції технічного обслуговування, а також заборони представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам вживати будь-які дії, спрямовані на демонтаж, вивезення та вилучення будь-якого рухомого обладнання, майна та речей із приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, та заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на будь-яке знецінення або знищення (в т.ч. руйнування, демонтаж, розбирання та вивезення частин) самої будівлі автосалону та станції технічного обслуговування,  може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи буде реалізовано спірне нерухоме майно, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

На думку суду першої інстанції, у випадку відчуження даного майна це суттєво вплине на права кредиторів у справі про банкрутство, а тому з метою забезпечення майнових прав боржника і кредиторів та недопущення заволодіння третіми особами даним майном без достатніх правових підстав поза межами справи про банкрутство, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - будівлю автосалону та станції технічного обслуговування, а також заборони представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам вживати будь-які дії, спрямовані на демонтаж, вивезення та вилучення будь-якого рухомого обладнання, майна та речей із приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, та заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на будь-яке знецінення або знищення (в т.ч. руйнування, демонтаж, розбирання та вивезення частин) самої будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, є доцільним.

Відмовляючи у застосуванні заходу забезпечення позову у вигляді заборони представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам чинити перешкоди представникам/працівникам ТОВ «Н Авто» у вільному доступі та користуванні спірним об`єктом нерухомого майна – приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м.Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, суд першої інстанції зазначив, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів щодо застосування саме такого засобу забезпечення позову, а тому в цій частині задоволенню не підлягає.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

19.07.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла   апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 (про забезпечення позову) по справі №915/187/22(915/987/23).

Апелянт зазначає, що ТДВ «СК «ГАРДІАН» є добросовісним набувачем Об`єкту, право власності на який не може бути обмежено чи позбавлено без серйозних, об`єктивних та достатніх підстав, та в порядку суворого дотримання законності. Подаючи позов та заяву про забезпечення позову, TOB «Н АВТО» має намір незаконно позбавити ТДВ «СК «ГАРДІАН» права власності на Об`єкт, права користування орендаря ТОВ «ЮКОНТА БУД», та фактично зупинити або паралізувати на Об`єкті господарську діяльність двох підприємств.

Апелянт вказав, що позивачем не надано жодного належного доказу загрози неможливості чи ускладнення виконання гіпотетичного рішення про витребування Об`єкту, адже не існує жодного доказу того, що ТДВ «СК «ГАРДІАН» намагалось відчужити Об`єкт. Крім того, що будь-які арешти майна ТДВ «СК «ГАРДІАН» негативно впивають на ділову репутацію підприємства, однак відповідач дотримується високих стандартів правосвідомості та поваги до своїх та чужих прав та інтересів.

Апелянт також зазначив, що будь-яких позовних вимог безпосередньо щодо будь-якого рухомого майна, як то усунення перешкод у користуванні рухомим майном, зобов`язання утриматись від вчинення дій щодо рухомого майна, визнання відсутнім права користування рухомим майном, визнання недійсним договорів щодо рухомого майна, витребування чи повернення рухомого майна тощо, позов не містить. Отже невжиття заявлених заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій щодо рухомого майна - жодним чином не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду з вимогами про витребування Об`єкту нерухомого майна.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 по справі №915/187/22 (915/987/23) про забезпечення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю Товариству з обмеженою відповідальністю «Н АВТО» в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

18.08.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Н АВТО» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 (про забезпечення позову) по справі №915/187/22(915/987/23).

Позивач зазначив, що посилання апелянта на те, що укладений між ТДВ «СК «ГАРДІАН» та ТОВ «Юконта Буд» договір оренди нерухомого майна від 31.05.2023, посвідчений приватним нотаріусом Марченко О.М., а тому законним користувачем є саме ТОВ «Юконта Буд», є протиправним викривленням дійсних обставин справи, оскільки по-перше, нотаріальне посвідчення договору оренди в даному випадку є не обов`язковим та в жодному разі не робить такий договір більш юридично значимим, по-друге, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 у справі № 915/1017/23 відкрито провадженні за позовом ТОВ «Бавария Юг» до ТОВ «Юконта Буд» про визнання договору оренди від 31.05.2023 недійсним.

Позивач послався на те, що незважаючи на наявність ухвали Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 у справі № 915/187/22 (915/987/23) про вжиття заходів забезпечення позову, якою заборонено представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам вживати будь-які дії, спрямовані на демонтаж, вивезення та вилучення будь-якого рухомого обладнання, майна та речей із приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, представниками ТДВ «СК «Гардіан» та ТОВ «Юконта буд» продовжуються вчинятись зухвалі та протизаконні дії щодо вивезення рухомого майна та обладнання, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1.

На думку позивача, запропоновані боржником заходи забезпечення позову жодним чином не обмежать господарську діяльність відповідача-2 - ТДВ «СК «Гардіан», оскільки вказана особа не здійснює її на території спірного об`єкту, а також не завадять господарській діяльності користувачу - ТОВ «ЮКОНТА БУД», звісно, якщо метою господарської діяльності вказаної особи не являється вилучення та вивезення належного боржнику рухомого майна та обладнання або знищення нерухомого майна.

Керуючись викладеним вище, позивач просить залишити апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 у справі № 915/187/22 (915/987/23) без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 у справі № 915/187/22 (915/987/23) без змін.

Разом з відзивом на апеляційну скаргу подав клопотання про долучення доказів, а саме просив долучити до матеріалів справи:

- Копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 72281666 від 17.07.2023;

-           Копію постанови про арешт майна ВП № 72281666 від 17.07.2023;

- Копію акту приватного виконавця ВП № 72281666 від 18.07.2023;

- Копію заяви та пояснень директора TOB «Н Авто» до ВП №2 ВП ГУНП України в Миколаївській області від 25.07.2023;

- Копію талону-повідомлення єдиного обліку №9313 від 26.07.2023.

Колегія суддів розглянувши дане клопотання відмовила у його задоволені, а наведені вище додаткові докази залишила без розгляду (ухвала в протокольній формі) з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Оскаржувана ухвала Господарського суду Миколаївської області про забезпечення позову по справі №915/187/22(915/987/23) була ухвалена 12.07.2023.

Тоді як надані відповідачем докази були створені вже після прийняття оскаржуваної ухвали, а отже вони жодним чином не могли бути досліджені при прийнятті оскаржуваної ухвали. Враховуючи те, що перегляд ухвали Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 у справі №915/187/22(915/987/23) повинен здійснюватися з урахуванням тих документів, які були наявні у матеріалах справи на час його постановлення і які суд першої інстанції мав можливість дослідити та оцінити, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залучення до матеріалів справи нових доказів, тобто тих, що з`явилися вже після постановлення зазначеної ухвали та залишає без розгляду додаткові докази.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богацька Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між   суддями від 19.07.2023.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали оскарження ухвали   від 12.07.2023 (про забезпечення позову) по справі №915/715/16(915/772/23)   на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2023 доручено Господарському суду Миколаївської   області невідкладно надіслати матеріали оскарження ухвали   від 12.07.2023 (про забезпечення позову) по справі №915/715/16(915/772/23) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 (про забезпечення позову) по справі №915/187/22(915/987/23) до надходження матеріалів оскарження ухвали з суду першої інстанції.

01.08.2023 матеріали оскарження ухвали по справі №915/187/22(915/987/23) надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 (про забезпечення позову) по справі №915/187/22(915/987/23); встановлено учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву (з доказами його направлення учасникам справи) на апеляційну скаргу, а також будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань - протягом 7 днів   з дня отримання копії ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі; призначено справу № 915/187/22(915/987/23) до розгляду на 19.09.2023 о 16:15 год.

14.08.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду   від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 про забезпечення позову по справі № 915/187/22 (915/1212/23).

Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 153 від 14.08.2023, у зв`язку з перебування колегії суддів у складі головуючого судді Філінюка І.Г., суддів Аленіна О.Ю., Богацької Н.С. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/187/22(915/987/23).

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 справу № 915/187/22(915/987/23) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя - Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 прийнято справу №915/187/22(915/987/23) за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 (про забезпечення позову) до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді – Богатиря К.В., суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.; призначено справу № 915/187/22(915/987/23) до розгляду на 21 вересня 2023 року о 12:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

21.09.2023 у судовому засіданні прийняли участь представник ТОВ «Н Авто» - адвокат Дубровний М.О. та представник ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» - адвокат Рознін В.А.

Представники інших сторін у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Відповідно до наявних у матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2023, якою призначено справу № 915/187/22(915/987/23) до розгляду на 21 вересня 2023 року о 12:00, була отримана Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. – 31.08.2023.

Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2023, якою призначено справу № 915/187/22(915/987/23) до розгляду на 21 вересня 2023 року о 12:00, також направлялася на адресу ТОВ «КЛОНТІС» та ТОВ «Аман Тревел», однак повернулася без вручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 2, 3, 7 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, ТОВ «КЛОНТІС» та ТОВ «Аман Тревел» були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 21.09.2023, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу №915/187/22(915/987/23) за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з метою розгляду апеляційної скарги у даній справі у розумні строки, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд справи №915/187/22(915/987/23) за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 по суті, не дивлячись на відсутність окремих представників учасників у справі, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Фактичні обставини, встановлені судом.

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/187/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Н АВТО» (код ЄДРПОУ 38694122).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2022 ( суддя Ткаченко О.В.) відкрито провадження у справі № 915/187/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Н АВТО», код ЄДРПОУ 38694122; введено процедуру розпорядження майном боржника з 28.10.2022 на строк до 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Фоменко Мілену Сергіївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 2 від 08.02.2013); попереднє засідання суду призначено на 12 січня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2023 попереднє засідання суду у даній справі призначено на 09.10.2023.

В межах справи про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Н Авто» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою вих.№21/06-1 від 21.06.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОНТІС», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», треті особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аман Тревел», Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна, в якій просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників, оформленого протоколом №08/21 від 13.08.2021;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна – нежитлової будівлі автосалону із станцією технічного обслуговування, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова (Троїцька) будинок 159,   укладений 15.02.2022 між ТОВ «Н Авто» та ТОВ «Клонтіс»;

- скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю автосалону із станцією технічного обслуговування, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 8406040481101 за ТДВ «Страхова компанія «Гардіан»;

- витребувати у «Страхова компанія «Гардіан», зареєстроване за ним нерухоме майно – нежитлову будівлю автосалону із станцією технічного обслуговування, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова (Троїцька) будинок 159 з подальшою реєстрацією права власності за позивачем.

Позовну заяву мотивовано тим, що з серпня 2021 по відношенню до ТОВ «Н Авто» одним з його засновників – ОСОБА_1 , разом із гр. ОСОБА_2  та гр. ОСОБА_3 планомірно та свідомо вчиняються дії, направлені на його рейдерське захоплення, та вказаними особами вжиті заходи з метою незаконного заволодіння майном, належним ТОВ «Н Авто» поза волею останнього. Зазначає, що 13.08.2021 ОСОБА_1 був складений протокол зборів учасників товариства, який підписано лише ним, з якого вбачається, що учасниками ТОВ «Н Авто» було прийнято рішення про продаж належного товариству нерухомого майна – нежитлової будівлі автосалону та станції техобслуговування за балансовою вартістю станом на дату вчинення правочину та уповноважено директора товариства на укладання відповідного договору купівлі-продажу; ані учасник товариства ОСОБА_4 , ані директор – ОСОБА_5 не були обізнані про скликання таких зборів на 13.08.2021, про час і місце їх проведення та про інформацію про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний) 13.08.2021 та не були присутні на них. Вважає, що відповідне рішення загальних зборів учасників ТОВ «Н Авто», оформлене протоколом від 13.08.2021, прийняте одноособово учасником ОСОБА_1 з порушенням норм ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту ТОВ «Н Авто», тому є незаконним та підлягає визнанню недійсним.

Позивач також вказав, що 15.02.2022 між ТОВ «Н Авто», як продавцем, та ТОВ «Клонтіс», як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю нежитлову будівлю автосалону із станцією техобслуговування, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач – ТОВ «Н Авто» є стороною спірного договору  та зазначає, що вказаний договір вчинений: - з наявним дефектним суб`єктним складом; - з відсутністю волі юридичної особи (ТОВ «Н Авто») на вчинення такого правочину. Вказаний договір було підписано ОСОБА_3 , як директором ТОВ «Н Авто», однак на момент укладання законних повноважень у ОСОБА_3 на представництво інтересів товариства не було, оскільки станом на дату укладання спірного договору МЮУ був встановлений факт неправомірного обрання ОСОБА_3 директором товариства. Окрім того, зазначає, що усі дії ОСОБА_1 та ОСОБА_6 свідчать, що спірний договір купівлі-продажу був вчинений без наміру отримати відповідний економічний ефект/економічну вигоду саме для товариства, натомість вказана вигода чітко простежується безпосередньо для вказаних осіб.

Позивач вважає, що належним та ефективним способом захисту має бути звернення позивача до суду саме з вимогою про витребування нерухомого майна з незаконного володіння осіб, за якими вона зареєстровано. В свою чергу саме рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі.

10.07.2023 до Господарського суду Миколаївської області від ТОВ «Н Авто» надійшла заява вих.№10/07-1 від 10.07.2023 про забезпечення позову, в якій, з метою забезпечення вимог кредиторів та збереження майна, належного боржнику та досягнення основної мети процедур банкрутства, просить вжити заходів забезпечення позову ТОВ «Н Авто» шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно - будівлю автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м.Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1;

- заборони представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам вживати будь-які дії, спрямовані на демонтаж, вивезення та вилучення будь-якого рухомого обладнання, майна та речей із приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м.Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, а також заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на будь-яке знецінення або знищення (в т.ч. руйнування, демонтаж, розбирання та вивезення частин) самої будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м.Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1;

- заборони представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам чинити перешкоди представникам/працівникам ТОВ «Н Авто» у вільному доступі та користуванні спірним об`єктом нерухомого майна – приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м.Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1.

В якості заходів зустрічного забезпечення позову просив заборонити представникам/працівникам ТОВ «Н Авто» вживати будь-які дії, спрямовані на вивезення/вилучення рухомого майна, належного ТДВ «СК «Гардіан», розташованого на території будівлі автосалону та станції технічного обслуговування розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1.

В заяві позивач посилався на те, що у 2021 році належне боржнику вказане нерухоме майно було передано у платне строкове користування орендарю – ТОВ «БАВАРИЯ ЮГ». Після подання даного позову боржником від орендаря – ТОВ «БАВАРИЯ ЮГ» були отримані відомості про проникнення на територію сторонніх осіб, які мотивували таке проникнення наявністю у них договору оренди на користування цим же нерухомим майном, який укладений з особою, яка наразі зареєстрована власником його майна – ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН». Представниками ТОВ «Н Авто» за результатами перевірки отриманої інформації було з`ясовано, що нерухоме майно ТОВ «Н Авто», відносно якого наразі ведеться спір стосовно повернення майна з чужого незаконного володіння, було передано особою, яка вважає себе власником цього майна в оренду ТОВ «ЮКОНТА БУД» за договором оренди від 31.05.2023. Новим орендарем ТОВ «ЮКОНТА БУД» з червня 2023 року вчиняються заходи з блокування доступу належного орендаря – ТОВ «БАВАРИЯ ЮГ».

Заявник зазначив, що є єдине належне боржнику нерухоме майно (будівля автосалону та станція технічного обслуговування), на якому розташоване рухоме майно та обладнання для ведення господарської діяльності, вибуло з власності ТОВ «Н Авто» внаслідок неправомірних дій одного з засновників - ОСОБА_1 за змовою з іншими особами ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ). Боржником вживаються дії з поновлення його порушеного права власності на cпірне майно та повернення його з чужого незаконного володіння, однак нинішнім власником спірного нерухомого майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняються дії з перешкоджання представникам ТОВ «Н Авто» у володінні та користуванні належним йому майном, в т.ч. шляхом передання cпipного нерухомого майна в оренду стороннім особам (останній користувач - ТОВ «ЮКОНТА БУД») та вживання представниками вже цієї особи заходів з блокування доступу до об`єкту та вивезення звідти обладнання та рухомого майна боржника. На момент фактичного вирішення спору щодо належності нерухомого майна будівлі автосалону та станції технічного обслуговування у боржника - ТОВ «Н Авто» не залишиться рухомого майна та обладнання, яке перебуває на території cпіpного об`єкту та вивозиться у невідомому напрямку, доступу до яких боржник позбавлений, а тому не може контролювати його збереження, справність та комплектність.

Боржник зазначив, що вказані дії відповідача-2 спричинять майнові збитки як боржнику, так і кредиторам боржника, що є порушенням приписів Кодексу України з процедур банкрутства.

На думку позивача, запропоновані боржником заходи забезпечення позову жодним чином не обмежать господарську діяльність відповідача-2 – ТДВ «СК «Гардіан», оскільки вказана особа не здійснює її на території спірного об`єкту, а також не завадять господарській діяльності користувачу – ТОВ «ЮКОНТА БУД», якщо метою господарської діяльності вказаної особи не є вилучення та вивезення належного боржнику рухомого майна та обладнання або знищення нерухомого майна. Заборона вжиття дій з вивезення рухомого майна боржника спричинена потребою власника вжити вcix можливих заходів для збереження належного йому майна. Заборона вжиття дій щодо знецінення та знищення спірного нерухомого майна спричинена необхідністю збереження cпірного майна та недопущення завдання збитків тій ocoбi, яка буде визнана судом власником цього майна.

Боржник вказав, що у нього є реальні побоювання, шо спірний об`єкт знову буде перепроданий, та боржнику знову доведеться вживати заходів для захисту свого порушеного права власності на це нерухоме майно. Крім того, боржник посилається на те, що необхідність забезпечення безперешкодного доступу представників ТОВ «Н Авто» до спірного об`єкту спричинена відповідними перешкодами у такому доступі та зумовлена необхідністю зберігати належного боржнику рухомого майна i обладнання та недопущення подальшого знищення та знецінення нерухомого cпірного об`єкту.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, виходячи з таких підстав.

Згідно ч.1, 3 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

3 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до його положень.

Згідно ч.1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 40 КУзПБ господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Отже у статті 40 КУзПБ наведено перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів та визначено безпосередніх адресатів (суб`єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.

У статті 40 КУзПБ законодавець визначив мету, задля якої тaкi заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав i законних інтересів боржника або кредиторів.

Так, обрані заявником ТОВ «Н Авто» заходи забезпечення позову не належать до визначеного статтею 40 КУзПБ переліку спеціальних заходів, та за змістом i спрямованістю відповідають заходам забезпечення позову відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. (Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 905/491/19).

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача

Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі №     916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі №     904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Колегія суддів зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для встановлення наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з немайновою та майновою вимогою, судове рішення у разі задоволення якої вимагатиме примусового виконання, то у такому випадку має застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд зазначає, що в таких спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - будівлю автосалону та станції технічного обслуговування, розташованих за адресою: м.Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, та витребування належного боржнику майна з чужого незаконного володіння. Тобто фактично вирішується спір між сторонами щодо права власності на нерухоме майно – будівлю автосалону та станції технічного обслуговування за зазначеною вище адресою.

За ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» на праві власності зареєстровано спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу.

У даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - будівлю автосалону та станції технічного обслуговування може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи буде реалізовано спірне нерухоме майно, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Застосування вказаного вище заходу забезпечення позову є ефективним способом забезпечення. Даний захід забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення чи неможливості ефективного захисту порушених прав позивача в разі невжиття таких заходів.

Колегія суддів також не приймає посилання апелянта на те, що ТДВ «СК «ГАРДІАН» є добросовісним набувачем Об`єкту, право власності на який не може бути обмежено чи позбавлено без серйозних, об`єктивних та достатніх підстав, та в порядку суворого дотримання законності, адже за своєю суттю забезпечення позову є тимчасовим заходом, вжитим судом до моменту прийняття остаточного рішення по суті справи, тому обмеження права ТДВ «СК «ГАРДІАН» є тимчасовим.

В той же час, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам вживати будь-які дії, спрямовані на демонтаж, вивезення та вилучення будь-якого рухомого обладнання, майна та речей із приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, а також заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на будь-яке знецінення або знищення (в т.ч. руйнування, демонтаж, розбирання та вивезення частин) самої будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, з огляду на наступне.

Під час розгляду справи №915/187/22(915/987/23) до предмету позову не включено питання щодо витребування чи повернення будь-якого рухомого обладнання, майна та речей із приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, це не є предметом спору у цій справі, тому застосування заходу забезпечення у вигляді заборони представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам вживати будь-які дії, спрямовані на демонтаж, вивезення та вилучення такого майна не буде релевантним до предмета спору у справі №915/187/22(915/987/23). Тому колегія суддів вважає за потрібне відмовити у застосуванні такого заходу забезпечення.

Крім того, позивач не довів того, що існують ризики вчинення дій спрямованих на будь-яке знецінення або знищення (в т.ч. руйнування, демонтаж, розбирання та вивезення частин) самої будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для вжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони вчинення таких дій.

Крім того, хибним є посилання суду першої інстанції та позивача на те, що дані заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення майнових прав кредиторів у справі про банкрутство, оскільки для забезпечення вимог кредиторів існує окрема процедура, а саме забезпечення вимог кредиторів в порядку ст. 40 КУзПБ. В той же час, під час розгляду справи №915/187/22(915/987/23) не може вирішуватися питання про забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство №915/187/22.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви вих.№10/07-1 від 10.07.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Н Авто» про вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам вживати будь-які дії, спрямовані на демонтаж, вивезення та вилучення будь-якого рухомого обладнання, майна та речей із приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, а також заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на будь-яке знецінення або знищення (в т.ч. руйнування, демонтаж, розбирання та вивезення частин) самої будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1.

Щодо заходу забезпечення позову у вигляді заборони представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам чинити перешкоди представникам/працівникам ТОВ «Н Авто» у вільному доступі та користуванні спірним об`єктом нерухомого майна – приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування розташованої за адресою: м.Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів щодо застосування саме такого засобу забезпечення позову, а тому в цій частині задоволенню не підлягає.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи; також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню в частині заборони представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам вживати будь-які дії, спрямовані на демонтаж, вивезення та вилучення будь-якого рухомого обладнання, майна та речей із приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, а також заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на будь-яке знецінення або знищення (в т.ч. руйнування, демонтаж, розбирання та вивезення частин) самої будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1 з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні заяви вих.№10/07-1 від 10.07.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Н Авто» про вжиття заходів забезпечення позову в цій частині.

Керуючись статтями 269-271, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

                                                             ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 (про забезпечення позову) по справі №915/187/22(915/987/23) – задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 (про забезпечення позову) по справі №915/187/22(915/987/23) скасувати в частині заборони представникам ТДВ «СК «Гардіан» та будь-яким іншим особам вживати будь-які дії, спрямовані на демонтаж, вивезення та вилучення будь-якого рухомого обладнання, майна та речей із приміщень будівлі автосалону та станції технічного обслуговування розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, а також заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на будь-яке знецінення або знищення (в т.ч. руйнування, демонтаж, розбирання та вивезення частин) самої будівлі автосалону та станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1.

У задоволенні заяви вих.№10/07-1 від 10.07.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Н Авто» про вжиття заходів забезпечення позову в цій частині відмовити.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 (про забезпечення позову) по справі №915/187/22(915/987/23) – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.09.2023.

Головуючий                      К.В. Богатир

Судді:                      Л.В. Поліщук

                      С.В. Таран