Номер провадження: 11-кп/813/2281/23

Справа № 501/1095/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

26 вересня 2023 року                                                        м. Одеса

Суддя-доповідач Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , на вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 21 серпня 2023 року в рамках кримінального провадження № 12019160160000145, внесеного до ЄРДР 24.02.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

установив:

Вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 21 серпня 2023 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

Також вироком вирішено питання щодо цивільного позову, речових доказів та заходів забезпечення.

На вказаний вирок суду 23 серпня 2023 року адвокат ОСОБА_3 через Іллічівський міський суду Одеської області подав апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Розглядувана категорія разом із такими елементами як остаточність судового рішення та своєчасність виконання остаточних рішень є невід`ємними складовими права на суд, яке, у свою чергу, посідає одне з основних місць у системі фундаментальних цінностей будь-якого демократичного суспільства.

Слід також зазначити, що Суд у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (Ashingdane v. the United Kingdom).

Право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків оскарження судових рішень, які служать вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.

Відповідно до положень ст. 392 КПК України вирок суду першої інстанції підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 395 КПК України апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 393 КПК України апеляційна скарга може бути подана потерпілим чи його представником.

Так, статтею 396 КПК України встановлені вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга яка подається до суду апеляційної інстанції.

Згідно із ч. 5 ст. 396 КПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.

Так, повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;

2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;

3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.

Як вбачається зі змісту поданої апеляційної скарги, ОСОБА_3 на підтвердження його повноважень щодо внесення апеляційної скарги не надано жодного із документів, як це передбачено вимогами КПК України.

Також, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Апеляційна скарга - це документ, який сприймається і оцінюється судом в цілому, враховуючи наведені в ній вимоги та їх обґрунтування. Від викладених в апеляційній скарзі формулювань, доводів і прохань залежать наслідки апеляційного розгляду. Саме тому до форми і змісту апеляційної скарги пред`являються жорсткі вимоги, недотримання яких призводить до наслідків, передбачених ст. 399 КПК України.

Так, в даній апеляційній скарзі поставлене перед судом прохання щодо результату розгляду справи в апеляційному суді, яке не відповідає вимогам ст. 407 КПК України.

Зокрема, ст. 407 КПК України містить вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції.

Апелянт у поданій апеляційній скарзі просить змінити вирок та призначити ОСОБА_5 більш суворе покарання у виді 10 років позбавлення волі, тобто ставить питання про погіршення становища обвинуваченого.

Разом з тим, згідно ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції, у разі необхідності застосування більш суворого покарання, скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок, тобто, у разі погіршення становища обвинуваченого.

Отже, прохання, наведене в поданій апеляційній скарзі, в повній мірі не відповідає ст. 407 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 399 КПК України встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених цим Кодексом, суддя-доповідач постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , залишити без руху та надати йому строк на усунення вищевказаних недоліків.

Додатково вважаю за необхідне роз`яснити, що у випадку, якщо недоліки апеляційної скарги не будуть усунуті ним у встановлений апеляційним судом строк, така апеляційна скарга буде повернута йому відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Згідно з ч. 7 ст. 399 КПК України, залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст.ст. 396, 399 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , на вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 21 серпня 2023 року в рамках кримінального провадження № 12019160160000145, внесеного до ЄРДР 24.02.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,– залишити без руху.

Встановити ОСОБА_3 строк для усунення недоліків апеляційної скарги –п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, то апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду                                         ОСОБА_2