Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

13 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючого - судді Балашкевича С.В.

суддів: Рафальської І.М., Зарицької Г.В.

при секретарі Пюрі Г.В.

з участю позивача ОСОБА_1, його представника та представників ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Житомирської міської ради, виконавчого комітету Житомирської міської ради, треті особи - комунальне підприємство «Житомирський міський центр земельних відносин», комунальне підприємство «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради про скасування рішень та зобов’язання усунути перешкоди, -

встановила:

У червні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом і, з урахуванням уточнених в подальшому позовних вимог, просив визнати нечинним та скасувати пункт 139.2 додатку №2 до пункту 1 рішення Житомирської міської ради № 777 від 6 листопада 2008 року щодо передачі ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки розміром 0,0154 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд; визнати протиправним рішення виконкому Житомирської міської ради № 592 від 8 вересня 2005 року в частині надання згоди на оформлення права власності на самовільно збудовані об’єкти господарського призначення (тамбура-кухні, гаража) зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом знесення самовільно побудованого тамбура-кухні, гаража, вбиральні та літнього душу. На обгрунтування своїх позовних вимог зазначав, що вказані рішення прийняті з порушенням норм земельного законодавства, а самовільне будівництво відповідачем тамбура-кухні, гаража, вбиральні та літнього душу створює йому перешкоди в користуванні квартирою, оскільки здійснено з порушенням санітарних та протипожежних правил.

27 січня 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов’язання відповідача знести частину об’єкта незавершеного ним будівництва, яке порушує його, ОСОБА_2, право на користування земельною ділянкою та створює перешкоди в обслуговуванні належної йому на праві власності частини житлового будинку.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 23 липня 2009 року цивільні справи об’єднані в одне провадження.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою № 3 в будинку №23 по провулку Чапаєва в м. Житомирі шляхом знесення за рахунок ОСОБА_2 надвірної вбиральні та літнього душу, розташованих біля вікон прибудови ОСОБА_1 У решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права й ставить питання про скасування рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог:

-про визнання нечинним та скасування пункту 139.2 додатку №2 до пункту 1 рішення Житомирської міської ради № 777 від 6 листопада 2008 року щодо передачі ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки розміром 0,0154 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд;

-визнання протиправним рішення виконкому Житомирської міської ради №592 від 8 вересня 2005 року в частині надання згоди на оформлення права власності на самовільно збудовані об’єкти господарського призначення (тамбура-кухні, гаража);

-зобов’язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом знесення самовільно побудованого тамбура-кухні та гаража.

Просить постановити в цій частині нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових іслужбових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У пункті 1 ч. 1 ст.3 КАС справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення Житомирської міської ради щодо передачі ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та визнання протиправним рішення виконкому Житомирської міської ради в частині надання згоди на оформлення права власності на самовільно збудовані об’єкти господарського призначення (тамбура-кухні, гаража).

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України від 21 травня 1997 року «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно з пп. 3 п. б ст. 31 цього закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотримання законодавства, затвердження містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій.

Таким чином між ОСОБА_1 та виконкомом Житомирської міської ради виникли правовідносини з приводу реалізації останнім своїх функцій у галузі будівництва щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, які відносяться до сфери управлінських, а відтак позовна вимога про визнання протиправним рішення виконкому Житомирської міської ради № 592 від 8 вересня 2005 року в частині надання згоди на оформлення права власності на самовільно збудовані об’єкти господарського призначення належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, згідно рішення Конституційного суду України від 1 квітня 2010 року у справі № 1-6/2010 № 10-рп/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

За таких обставин рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання нечинним та скасування пункту 139.2 додатку №2 до пункту 1 рішення Житомирської міської ради № 777 від 6 листопада 2008 року щодо передачі ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки розміром 0,0154 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд; визнання протиправним рішення виконкому Житомирської міської ради № 592 від 8 вересня 2005 року в частині надання згоди на оформлення права власності на самовільно збудовані об’єкти господарського призначення (тамбура-кухні, гаража) підлягає скасуванню із закриттям в цій частині провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК.

Враховуючи те, що від вирішення вказаних позовних вимог залежить вирішення позовної вимоги щодо зобов’язання усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом знесення самовільно побудованого тамбура-кухні, яка є похідною вимогою, суд обгрунтовано відмовив у задоволенні останньої.

Керуючись ст.ст. 209,303,304,307,308,310,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання нечинним та скасування пункту 139.2 додатку №2 до пункту 1 рішення Житомирської міської ради № 777 від 6 листопада 2008 року щодо передачі ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки розміром 0,0154 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд; визнання протиправним рішення виконкому Житомирської міської ради № 592 від 8 вересня 2005 року в частині надання згоди на оформлення права власності на самовільно збудовані об’єкти господарського призначення (тамбура-кухні, гаража) скасувати, а провадження в цій частині закрити.

Рішення цього ж суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов’язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом знесення самовільно побудованого тамбура-кухні та гаража залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.