Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-451/2009р. Головуючий у першій
інстанції Завгородня Л.М.
Категорія 40 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2009 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Алєєвої Н.Г., Водяхіної Л.М.,
при секретарі: Кілівник Н.І.,
за участю: позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 03 лютого 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_3, ОМІС КЧ РФ 1997, про порядок користування жилим приміщенням,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення порядку користування трикімнатною квартирою АДРЕСА_1, виділивши їй та її сину ОСОБА_3, третій особі по справі, житлові кімнати площею 21,9 м2 та 13 м2, а відповідачу виділити житлову кімнату площею 13,6 м2, кухню коридор, санвузол, балкон залишити у загальному користуванні.
Вимоги мотивовані тим, що у період браку між сторонами по справі відповідачу на склад з чотирьох осіб, а саме позивачки, її сина, відповідача та його батька ОСОБА_6, Міністерством оборони РФ у особі 1997 відділення морської інженерної служби КЧФ була надана зазначена квартира, яка на той час мала статус службової. У січні 2004 року батька позивача ОСОБА_6 у добровільному порядку з даної житлової площі виселився та був знятий з реєстраційного обліку. Отже, з того часу у зазначеній квартирі проживають ОСОБА_2 зі своїм сином, фактично займаючи кімнати площею 21,9 м2 та 13 м2, та ОСОБА_1 фактично займаючи кімнату площею 13,6 м2.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 03 лютого 2009 року позов ОСОБА_2 задоволений у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав невідповідності нормам матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи видно, що 19 грудня 2003 року ОСОБА_1 був виданий 1997 відділенням Морської інженерної служби КЧФ МО РФ ордер № 269 на право зайняття квартира АДРЕСА_1 із сім'єю, яка складається з дружини ОСОБА_2, сина ОСОБА_3 та батька ОСОБА_6 (а.с.7).
Відповідно до викіпировки плану зазначеної квартири(а.с.13), у її склад входять три ізольовані кімнати площею 21,9 м2, 13,6 м2 та 13 м2.
Наказом командуючого Чорноморського флоту РФ № 88 від 17 лютого 2005 року спірна квартира була виключена з числа службових приміщень (а.с.14).
Заочним рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 13 червня 2007 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний (а.с.12).
Згідно довідки 1997 відділення Морської інженерної служби КЧФ МО РФ № 1581 від 27 липня 2007 року на спірній житловій площі проживають позивачка із своїм сином та відповідач (а.с.6).
Відповідно до ч.3 ст.64 ЖК України якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість встановлення порядку користування спірною житловою площею, проте колегія суддів не може погодитися з висновком суду про виділення у користування позивачки та її сина кімнат площею 13 м2 та 21,9 м2, та у користування відповідача - кімнати площею 13,6 м2.
Постановляючи у цій частині рішення, суд першої інстанції виходив з фактичного порядку користування житловою площею, який склався між сторонами по справі раніше.
Однак, у судовому засіданні колегії суддів позивачка пояснила, відповідачем не заперечувалося, що після розірвання шлюбу з відповідачем, вона та її син фактично користувалися кімнатами площею 13 м2 та 13,6 м2, а відповідач - кімнатою 21,9 м2. У вересні 2007 року на час короткочасної відсутності ОСОБА_1 у зв'язку з похоронами його матері, позивачка звільнила кімнату площею 21,9 м2 від речей відповідача та на двері цій кімнати змінила замки, створив відповідачу перешкоди у користуванні даною кімнатою.
Також ОСОБА_2 пояснила, що не має наміру у подальшому проживати у спірній квартирі у зв'язку із неприємними стосунками, які склалися між нею та її колишнім чоловіком, звернулася до суду із даним позовом, маючи намір оформити право власності на зазначені кімнати у порядку, передбаченому законом.
Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги, той факт, що спірна квартира була отримана відповідачем у тому разі і на його батька ОСОБА_6, 1916 року народження, який у січні 2004 року у добровільному порядку був знятий з реєстраційного обліку за зазначеною адресою у зв'язку із сімейними обставинами, та має І групу інвалідності ВВВ (а.с.109).
Розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя № 268-р від 16 квітня 2008 року ОСОБА_1 зареєстрований у якості помічника ОСОБА_6 (а.с.115)
Після смерті дружини батька ОСОБА_1, відповідач намагався знов вселити та поставити на реєстраційний облік батька у спірній житловій площі, оскільки ОСОБА_6 знаходиться на утриманні відповідача та потребує постійного догляду, проте позивачка на зазначене своєї згоди не дала (а.с.112,115).
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що рішення суду у частині встановлення порядку користування житловим приміщенням шляхом виділення у користування ОСОБА_2 та її сину ОСОБА_3 житлових кімнат площею 21,9 м2 та 13 м2, та виділення у користування ОСОБА_1 житлової кімнати площею 13,6 м2 є необґрунтованим, а тому у відповідності до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення в цій частині підлягає зміні, у користування позивачки та її сина підлягають виділенню кімнати площею 13 м2 та 13,6 м2, а у користування відповідача - кімната площею 21,9 м2.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316 ЦПК України, колегія судів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 03 лютого 2009 року в частині задоволення позову ОСОБА_2, встановлення порядку користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та виділення ОСОБА_2 та її сину ОСОБА_7 житлових кімнат площею 21,9 м2 та 13 м2, та виділення Мельник Володимиру Степановичу житлової кімнати площею 13,6 м2 змінити.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Встановити порядок користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_3 житлові кімнати площею 13,6 м2 та 13 м2, та виділивши у користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 21,9 м2.
В інші частині рішення залишити без змін.
Рішення вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий : В.О.Єфімова
Судді: Н.А.Алєєва
Л.М.Водяхіна