Справа №:2604/29386/12

Провадження №: 1-кп/755/790/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р. Дніпровського районного суду м. Києва (далі - Суд) колегіального судом у складі суддів ОСОБА_1 (головуючий суддя), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_4 та учасників кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2012 року за № 12012110000000022, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у межах цього кримінального провадження, установив :

І. Історія питання

Згідно висунутого обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу (далі КК) України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 20 листопада 2012 року за № 12012110000000022, йдеться про епізоди таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненні за попередньою змовою групою осіб й поєднані з проникненням у інше приміщення за 07 та 08 вересня 2010 року у магазинах за адресою: АДРЕСА_1 , а саме ПП ОСОБА_9 - «Золото» (шкода на суму 3801 гривня) та ПП ОСОБА_10 - «Побутова техніка» (шкода на суму 69465 гривень), що завдало значної шкоди.

ІІ. Суть питань, що вирішуються ухвалою, і за чиєю ініціативою вони розглядаються

Захисники ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_8 , та ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_7 , кожен окремо звернувся до суду, у порядку ст. 284-285 кримінального процессуального кодексу (далі КПК) України, із клопотаннями від 19 та 20 вересня 2023 року відповідно про звільнення від кримінальної відповідальності у межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР 20 листопада 2012 року за № 12012110000000022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , у зв`язку із закінченням строків давності їх притягнення до кримінальної відповідальності, тобто з огляду на дійсність обставин регламентованих ст. 44, 49 КК у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року.

ІІІ. Позиції сторін

Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтримали заявлені ними клопотання.

Обвинувачені ОСОБА_7 (брав участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних, адже відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану визначених у пункті 10 визначено, що якщо за об`єктивних обставин учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток допускається участь такого учасника в режимі ВКЗ за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних та котрі (рекомендації) відповідають критеріям офіційних в силу Рішення РСУ № 23 від 05 серпня 2022 року «Щодо затвердження рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану») та ОСОБА_8 клопотання у відношенні себе підтримали, зазначивши, що їм цілком і повністю зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності у порядку ст. 49 КК та він надають згоду на таке звільнення у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 185 КК.

Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_11 , потерпілий ОСОБА_12 , інші учасники кримінального провадження зі сторони захисту, заявлене клопотання підтримали, оскільки є дійсними обставини визначені ст. 49 КК у відношенні ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

IV. Джерела права та акти їх застосування

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 284. Закриття кримінального провадження […]

2. Кримінальне провадження закривається судом: 1) у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Кримінальний кодекс України

Стаття 44. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності

1. Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

2. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом.

Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності

1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: […] 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

V. Мотиви, з яких виходив Суд при постановленні ухвали

Суд заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, пов`язані з розглядом порушених питань, приходить до наступного.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

При цьому, в постанові від 25 лютого 2021 року в справі № 192/3301/16-к Верховний Суд вказав, що системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов`язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

В цій справі окреслені ВС у справі № 192/3301/16-к орієнтири дотримано. Так, клопотання подані стороною кримінального провадження та обвинувачені надали згоду на звільнення їх від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Також Суд ураховує, що в постанові від 24 травня 2021 року у справі № 522/2652/15-к Верховний Суд у т.ч. зауважив, що суддя районного суду при постановленні ухвали, відповідно до ст. 372 КПК України, не повинен був вирішувати питання про встановлення вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 26 березня 2020 року у справі № 730/67/16-к указав, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Наведені ВС умови судом також було дотримано, а тому Суд не пов`язує в цій справі таке звільнення із фактом визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, або ж з фактом його відсутності.

Відповідно розглядаючи указане питання по суті лише щодо дійсності підстав для закриття провадження, без аналізу питання про встановлення вини обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, Суд відмічає таке.

З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.

З урахуванням того, що Об`єднана палата ККС ВС у справі № 328/1109/19 сформувала висновок щодо застосування норми права - положень ст. 49 КК: особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину; особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

У постанові від 12 вересня 2022 року в справі № 203/241/17 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зауважила, що особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК, див. те ж саме рішення об`єднаної палати).

Відповідно, в ключі наведеного, Суд уважає, що є слушним відповідні клопотання задовольнити, позаяк минуло 10 років від описуваних в обвинувальному акті подій, котрі вказані у п. І цієї ухвали та це провадження не зупинялося, у зв"язку з розшуком вказаних обвинувачених.

За таких обставин, беручи до уваги наведене, Суд вважає, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягають звільненню від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), та із закриттям даного кримінального провадження щодо них.

Питання процесуальних витрат урегульовано відповідно до положень Глава 8. Процесуальні витрати КПК України, шляхом їх віднесення на рахунок держави, у т.ч. з урахуванням того, що в постанові від 12 вересня 2022 року в справі № 203/241/17 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зауважила, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

З цих підстав та керуючись ст. 44, 49 КК України, ст. 284, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив :

клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , задовольнити.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожного окремо, звільнити від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2012 року за № 12012110000000022, за ознаками кримінального правопорушення ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та саме кримінальне провадження щодо них закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити учасникам процесу.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15:00 год. 22 вересня 2023 року.

С у д д і

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3