ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6908/23 Справа № 213/3309/21 Суддя у 1-й інстанції - Князєва Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року                                                                м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого - Тимченко О.О.,

суддів: Бондар Я.М., Остапенко В.О.,

учасники справи:

позивач – Комунальне підприємство «Кривбасводоканал»,

відповідачі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 213/3309/21 за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення, втрат від інфляційних процесів та 3% річних,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 ,

на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року (суддя Князєва Н.В.), ухвалене в приміщенні Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, -

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

В серпні 2021 року КП «Кривбасводоканал» звернулося до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалося на те, що позивач є організацією питного водопостачання, основним напрямком діяльності якого є забезпечення споживачів послугами водопостачання та водовідведення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають відповідачі. КП «Кривбасводоканал» належним чином виконано свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення за вказаною адресою. Проте, відповідачі внаслідок неналежного виконання зобов`язання щодо здійснення оплати за спожиту послугу мають заборгованість за період з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2021 року у розмірі 16 576,54 грн., яку позивач й просить стягнути з відповідачів, а також зв`язку із невиконанням відповідачами обов`язку щодо сплати заборгованості, просить стягнути з останніх суму інфляційних витрат у розмірі 1 442,36 грн, 3% річних у розмірі 602,19 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 ,00 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Інулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року позовні вимоги Комунального підприємства «Кривбасводоканал» задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Кривбасводоканал» заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2021 року в розмірі 16 576,54 грн, 3% річних – 602,19 грн, інфляційні втрати – 1 442,36 грн, а всього 18 621 (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять одна) гривня 09 копійок; Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Кривбасводоканал» судовий збір у розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок; Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Кривбасводоканал» судовий збір у розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , посилається на незаконність рішення суду, ухваленого з порушенням норм, матеріального та процесуального права. Просить рішення суду в частині солідарного стягнення заборгованості скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог КП «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 .

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , зазначає, що суд прийшов хибного висновку щодо фактичного отримання відповідачем зазначених послуг, оскільки, під час розгляду справи, було встановлено, що реєстрація місця проживання ОСОБА_1 за адресою надання житлово-комунальних послуг – АДРЕСА_1 . Однак, рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2017 року у справі № 213/1435/17 (яке на дату звернення позивача до суду набрало законної сили) втратив право користування житлом за вищевказаною адресою. Крім того, відповідно до досліджених при вирішенні справи № 213/1435/17 доказів (пояснення позивача, свідків, письмових матеріалів справи) було встановлено, що ОСОБА_1 не проживав за адресою своєї реєстрації – АДРЕСА_1 , з 2015 року. Наявність рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2017 року у справі № 213/1435/17, надає права ОСОБА_4 , як власнику майна, зняти із зареєстрованого місця проживання фізичну особу – ОСОБА_1 . Таким чином, апелянт був позбавлений права користування житлом за адресою своєї реєстрації та фактично не проживав за адресою цього житла, а тому не міг бути особою індивідуальним споживачем будь-яких житлово-комунальних послуг, які надавалися виконавцями комунальних послуг за адресою цього нерухомого майна.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У відзиві на апеляційну скаргу КП «Кривбасводоканал» зазначає, що ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 та доданими до неї документами, КП «Кривбасводоканал» вважає, що рішення у даній справі підлягає скасуванню в частині солідарного стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення із ОСОБА_1 .

Таким чином, на підставі рішення суду, КП «Кривбасводоканал» по особовому рахунку № НОМЕР_1 було здійснено перерахунок та виключено із суми заборгованості, що утворилася за адресою: АДРЕСА_1 у заявлений період (з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2021 року) нарахування, що здійснювались на ОСОБА_1

КП «Кривбасводоканал» просить скасувати рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року в частині солідарного стягнення заборгованості та ухвалити нове рішення та стягнути із ОСОБА_2 на користь КП «Кривбасводоканал» заборгованість за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2021 року за основним боргом - 8 288,25 грн., 3% річних – 301,05 грн, та інфляційні витрати – 721,20 грн, а також судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг, які надаються КП «Кривбасводоканал». Між позивачем та відповідачами виникли правовідносини з надання, з одного боку, та споживання, з іншого боку, комунальних послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Внаслідок несплати відповідачами за отримані послуги виникла заборгованість.

Відповідно наданого позивачем розрахунку суми заборгованості за період з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2021 року , сума заборгованості за основним боргом складає - 8 288,25 грн., 3% річних - 602,19 грн., інфляційний витрати - 1442,36 грн.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 та частини 4 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , підлягає задоволенню.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 випливає, що він оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог відносно нього, а тому в іншій частині рішення суду першої інстанції відповідно до принципу диспозитивності апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , у встановлені законом строки не вносили плату за отримані житлово-комунальні послуги, а тому заборгованість підлягає солідарному стягненню у судовому порядку.

Також, суд дійшов висновку, що на дані правовідносини поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України щодо сплати суми боргу із врахуванням індексу інфляції та 3 % річних, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, у зв`язку з чим, враховуючи наведене вище та ту обставину, що відповідачі у встановлені законом строки не вносили плату за отримані житлово-комунальні послуги, АТ «Кривбасводоканал» має право на стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період прострочки виконання зобов`язань.

Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі не можливо з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статі 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статтею 67,68 ЖК України платаза комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами; обов`язок своєчасно щомісяця вносити плату за комунальні послуги покладений на наймача.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24.06.2004 року, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24.06.2004 року, споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який разом з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 регулюють основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов`язки зазначених учасників відносин.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIIIдо житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Індивідуальний споживач – фізична або юридична особа, яка є власником(співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII).

Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом,оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно із статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку самостійно не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем послуги договори, з таким споживачами укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такий договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на веб-сайті виконавця послуги, співвласники багатоквартирного будинку не оскаржили та не прийняли рішення про вибір іншої моделі договірних відносин та не уклали відповідні договори з Виконавцем послуги».

Індивідуальні споживачі у багатоквартирних житлових будинках, які фактично користуються послугами або звертаються до Виконавця для отримання вказаних послуг, вважаються такими, що ознайомлені, погоджуються та приєднуються до умов публічного індивідуального договору. У зв`язку с з тим, що даний Договір є договором приєднання, його умови не підлягають узгодженню зі стороною, що приєднується (споживачем).

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 03 вересня 2021 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 05 лютого 2002 року по день дати запиту, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 01 квітня 2008 року по день дати запиту (а.с.13,14).

Однак, як вбачається із матеріалів справи, та не заперечується позивачем - КП «Кривбаводоканал», заочним рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю, задоволено. Усунуто власнику ОСОБА_2 перешкоди в користуванні власністю, а саме, квартирою АДРЕСА_2 . Визнано ОСОБА_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 (а.с.38, 38 зворот), тобто ОСОБА_1 з 2015 року відсутній у вказаній квартирі та не мешкає в ній.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за комунальні послуги адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2021 року, відступні, доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи фактичні обставини справи, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовну заяву КП «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 , не в повному обсязі з`ясував обставини справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується, підлягає скасуванню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищезазначене та те, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 3 405,00 грн.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , задовольнити.

Заочне рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року в частині задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 , як солідарного боржника з ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення, втрат від інфляційних процентів та 3% річних та судового збору у розмірі 1 135,00 грн. - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 405,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий:                                                        О.О. Тимченко

Судді:                                                                        Я.М. Бондар

В.О. Остапенко