ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3397/23 Справа № 229/3300/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року                                                                м.Кривий Ріг

27 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого                         ОСОБА_1 ,

суддів                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі                         ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 07 вересня 2023 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинуваченому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 ,до 05 листопада 2023 року включно, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 07 вересня 2023 року, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинуваченому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 ,до 05 листопада 2023 року включно. Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив, що ОСОБА_6   обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачено покарання до 10 десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли та не змінились під час розгляду клопотання. Вік та стан здоров`я дозволяють застосування  запобіжного заходу у виді тримання під вартою.  

На зазначену ухвалу суду захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 07 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нову, якою змінити йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно продовжив йому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_7 повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з`явились та надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 394 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Згідно вимог ст. 12 КПК України кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Таким чином, законність та обґрунтованість обмеження права на свободу та особисту недоторканність має бути перевірена судом у найкоротший строк.

Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labita v.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Як встановлено з наданих судом першої інстанції матеріалів, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжений під час судового провадження в суді першої інстанції на 60 днів до 05 листопада 2023 року включно.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачено покарання до 10 десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, тобто кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, та яке, відповідно до примітки ст. 45 КК України є корупційним злочином, до якого не застосовуються норми звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у разі доведення провини в суді. Судовий розгляд кримінального провадження не закінчено, у зв`язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений може: переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_6 , маючи зареєстроване місце проживання на території Луганської області, в силу об`єктивних причин не має зареєстрованого місця проживання на території, підконтрольній Українській владі.

Колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов до правильного висновку, що, перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_6 може незаконно вплинути, шляхом погроз або вмовлянь, на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів, що призведе до зміни ними своїх показань або відмови від надання показань, під час розгляду справи у суді, оскільки свідки, в тому числі, являються підлеглими ОСОБА_6 , у зв`язку із чим, із застосуванням своїх зв`язків та вагомості посади, може мати змогу впливу на осіб, в тому числі тих, які проходять військову службу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду І інстанції, що ОСОБА_6 через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, матиме можливість знищити речові докази чи документи по кримінальному провадженню, які були здобуті в ході досудового розслідування.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновку суду І інстанції, що обвинувачений ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки серед військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 , в силу займаної посади начальнику штабу – першого заступника командира 1 стрілецького батальйону ВЧ НОМЕР_1 , має знайомства серед військовослужбовців та інших осіб, які зможуть сприяти останньому у впливі на здійснення судового розгляду та прийнятті законного рішення у розумні строки по кримінальному провадженню.

Крім того, вказані обставини можуть свідчити і про ризик вчинення іншого злочину, з огляду на здійснення впливу на підлеглих, що само по собі, вже створює склад іншого злочину.

Колегія суддів зазначає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде гарантувати виконання ОСОБА_6 своїх процесуальних обов`язків.

Можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою передбачають вимоги 183 КПК України. Вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Тяжкість, характер та обставини інкримінованого злочину свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Доводи захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, не є слушними, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти його втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Доводи захисника ОСОБА_5 стосовно заявленого відводу прокурору ОСОБА_7 , не є предметом розгляду апеляційного суду, що не позбавляє його права звернутись з зазначеним питанням при розгляді справи в суді І інстанції.

Таким чином, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її скасування відсутні, всі доводи апеляційної скарги захисника були предметом розгляду в суді І інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 – 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 – залишити без задоволення.

Ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 07 вересня 2023 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: