РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" березня 2007 р. | Справа № 17/2-53 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Прокурора Лановецького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі, смт. Ланівці Тернопільської області
до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Чайчинецька», с. Чайчинці Лановецького району Тернопільської області
за участю представників сторін:
Позивача: Шклярук В.А., головний спеціаліст-юрисконсульт, доручення
Відповідача: Базан Г.П. головний бухгалтер, доручення № 64 від 05.03.07 р.
Прокурор: Шимків А.Р., посвідчення № 47н від 07.08.06 р.
В розпочатому судовому засіданні прокурору та представникам сторін роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 811 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Прокурор Лановецького району звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі, м. Ланівці Тернопільської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми „Чайчинецька” с. Чайчинці Лановецького району Тернопільської області, про стягнення 7674,73 грн. заборгованості для відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах протягом 2005 року.
В обґрунтування позову прокурором подано розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за 2005 рік, картку особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2, довідки про виплату пенсій, виписки з трудових книжок працівників Федчук О.С. та Гунько Ф.П., акт перевірки пільгового стажу Федчук О.С., докази повідомленнями про вручення відповідачу даного розрахунку за 2005 рік, інші матеріали.
Судове засідання, призначене вперше на 13.02.2007р. судом відкладалося двічі: на 20.02.2007р. та 05.03.2007р. у зв’язку з необхідністю представлення сторонами додаткових документів.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 05.03.2007р. підтримали позовні вимоги. На вимогу суду подали копію витягу з журналу вихідної кореспонденції як доказ надіслання відповідачу повідомлення про розрахунок суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної вперше Федчуку О.С. у визначений Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” строк.
Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечує. Однак, просить суд відстрочити сплату заборгованості перед Пенсійним фондом, посилаючись на несприятливі погодні умови в 2006 році, зокрема, зазначив, що в серпні 2006 року на території агрофірми пройшов шквальний дощ з градом, внаслідок чого підприємство понесло збитки, що на думку представника відповідача є підставою для відстрочки виконання рішення суду. При цьому відповідачем долучено документи на підтвердження виниклих у серпні 2006р. форс-мажорних обставин, зокрема лист № 32Б-351 від 09.08.2006 р. Тернопільського обласного центру з гідрометеорології Державної гідрометеорологічної служби про кількість випавших опадів, акт без номеру та дати, складений комісією за участю представника відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Лановецької райдержадміністрації, заступника начальника відділу з питань рослинництва та селекції сільськогосподарських культур управління АПК та голови агрофірми, який затверджено першим заступником голови районної державної адміністрації Грабик В.Л., актом від 06.08.2006 р. про понесені матеріальні збитки агрофірмою та зазначенням кількості необхідних будівельних матеріалів для відновлення попереднього стану приміщень підприємства, довідку про загибель сільськогосподарських культур в ПСП агрофірми «Чайчинецька», а також графік погашення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані додатково докази, заслухавши думку прокурора, доводи представника позивача та заперечення й пояснення представника відповідача, судом встановлено:
Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 11.09.1997р. № 527/97-ВР).
Згідно абзацу 4 пункту 1статті 2 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 06.06.1997р. (надалі –Закон про збір) об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у п.1, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” №1788-12 від 05.11.1991 р. (надалі –Закон № 1788), а пунктом 1 статті 4 даного Закону, встановлено ставку збору в розмірі 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону, тобто в розмірі фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
У відповідності до розділів 6 та 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України № 053-2989 від 19.10.2001 р. та згідно розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах здійснюються підприємствами на підставі повідомлень про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. „б-з” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, які направляються органами Пенсійного фонду України.
Сума до відшкодування вважається узгодженою у день отримання платником збору повідомлення і повинна бути сплачена протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення (згідно Інструкції №053-2989), а згідно Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Як випливає з матеріалів справи, зокрема довідки № 31-118 від 20.02.2007р. Головного управління статистики у Тернопільській області про історію перереєстрації ПСП Агрофірми «Чайчинецька», остання підтверджує факт перейменування Колгоспу «Героїчна праця»на підставі рішення загальних зборів уповноважених членів колгоспу в ПСП Агрофірму «Чайчинецька».
Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Чайчинецька»є юридичною особою, включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням ідентифікаційного коду 3783126 та зареєстрована як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Лановецькому районі.
Управлінням Пенсійного фонду України в Лановецькому районі протягом 2005 року здійснено виплату пільгових пенсій, призначених працівникам, які працювали у колгоспі «Героїчна праця»(нині - Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Чайчинецька») с. Чайчинці Лановецького району Тернопільської області Федчуку О.С. та Гунько Ф.П..
У відповідності до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»громадяни Федчук О.С. та Гунько Ф.П. мають право на пільгову пенсію за віком згідно їх трудового стажу, яка виплачується органами Пенсійного фонду, а відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких стаж роботи було вироблено, у розмірах, передбачених частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», в даному випадку ПСП Агрофірмою «Чайчинецька», с. Чайчинці Лановецького району Тернопільської області.
Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Позивачем надано докази повідомлення відповідача про призначення пільгових пенсій гр. Федчуку О.С. та Гунько Ф.П. із зазначенням суми до відшкодування, копії яких знаходяться в матеріалах справи, які підписано уповноваженими особами відповідача.
Прокурор стверджує, що відповідач свої зобов’язання по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не виконав у 2005 році і станом на 01.05.06 р. його заборгованість до Пенсійного фонду складає 7674,73 грн.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт несплати заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, зважаючи, що на день розгляду справи відповідач не представив суду доказів погашення боргу, суд визнає позовні вимоги про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Чайчинецька», с. Чайчинці Лановецького району 7674,73 грн. боргу правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відтак, такими, що підлягають до задоволення.
Разом з тим, оцінюючи заявлене відповідачем клопотання про надання відстрочки виконання рішення про стягнення заборгованості перед Пенсійним фондом України у зв»язку з несприятливими погодними умовами в серпні 2006 р. (внаслідок стихії загинули посіви сільськогосподарських культур і господарство зазнало значних збитків) та докази на його обґрунтування, зокрема, лист Тернопільського обласного центру гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби № 32б-351 від 09.08.2006р., акт комісії з питань надзвичайних ситуацій; довідку про загибель сільськогосподарських культур та графік погашення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, то суд дійшов висновку, що останнє не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Як вбачається з поданих документів, останні лише підтверджують наявність несприятливих погодних умов та випадання опадів понад середньомісячну норму, проте суд вважає, що наявність форс-мажорних обставин може підтверджуватися лише відповідним висновком Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини, однак такого доказу відповідачем не було представлено на вимогу суду, натомість з поданого відповідачем графіку погашення заборгованості вбачається план відстрочки та розстрочки виконання рішення, що полягає у сплаті рівними частинами по 500 грн. щомісячно, починаючи з серпня 2007 р. по жовтень 2008 р. (всього 15 місяців).
За змістом пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вправі приймаючи рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Розстрочка виконання рішення –це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом в часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, інші обставини справи.
При цьому, господарський суд враховує також можливі негативні наслідки для відповідача при виконанні ним рішення у встановлений строк, однак в першу чергу суд враховує такі ж наслідки і для позивача у справі при затримці виконання рішення з метою не допущення їх настання.
На обґрунтування виняткових обставин заявник повинен (зобов’язаний) подати згідно з ст.ст. 33, 34 ГПК України, належні докази, які б підтверджували неможливість виконання рішення суду чи наявність обставин, які унеможливлюють його виконання відповідачем у справі. Проте, ПСП Агрофірма „Чайчинецька” таких доказів не представила, відтак, не обґрунтувала необхідність надання відстрочки виконання рішення та не підтвердила можливість виконання рішення на новий строк. Крім того, суд враховує заперечення з цього приводу прокурора та представника позивача.
Матеріалами справи не підтверджується, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, викликаному відсутністю будь-яких надходжень в рахунок погашення суми боргу перед Пенсійним фондом України. За таких обставин, господарський суд відхиляє клопотання про відстрочку виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати покладаються судом на відповідача у справі.
В судовому засіданні 05.03.2007р. за згодою прокурора та повноважних представників сторін у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.
На підставі наведеного, куруючись ст. ст. 2, 4-2, 12, 22, 29, 32-34, 43, 44-49, 69, 75, 811, 82, 83-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Чайчинецька» (с. Чайчинці Лановецького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 03783126):
- 7674,73 грн. боргу по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах на користь Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі (смт. Ланівці Тернопільської області, вул. М. Грушевського, 13, ідентифікаційний код 21156396);
- 102 грн. 00 коп. державного мита в доход Державного бюджету України;
–118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу технічними засобами на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (м. Київ, пр. Перемоги, 44, ідент. код 30045370).
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання).
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) «_12___»_березня___2007 р. рішення через місцевий господарський суд.
Суддя