УХВАЛА

26 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 296/9537/17

провадження № 51-5725 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 02 травня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 06 липня 2023 року щодо останнього,

встановив:

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд оскаржених судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу захисника слід залишити без руху, встановивши йому строк для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись на незаконність судових рішень особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Однак захисник подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.

Так, у касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень і закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого останньому кримінального правопорушення.

Проте, на обґрунтування своїх вимог щодо незаконності оскаржуваних судових рішень захисник наводить доводи, які за своїм змістом стосуються невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження та оцінки доказів, що відповідно до положень ст. 438 КПК України, не є підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тобто, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також неповноти судового розгляду.

Разом з тим, вказані обставини належать до предмету перевірки суду апеляційної інстанції в межах вимог апеляційних скарг.

Однак, вказуючи, що суд першої інстанції, на його думку, надав невірну оцінку доказам у кримінальному провадженні, захисник не зазначає, які порушення допустив суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок в апеляційному порядку, за скаргами сторони захисту.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційного суду вважає, що касаційну скаргу захисника слід залишити без руху, надавши йому десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

При повторному зверненні до суду касаційної інстанції захисником має бути підтверджено, що він не пропустив цей строк.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 02 травня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 06 липня 2023 року щодо останнього залишити без руху, надавши скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3