ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2009 р. Справа № 2а-1634/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю представників сторін: позивача - не з'явився; відповідача - ОСОБА_1. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Звенигородка про стягнення коштів в рахунок відшкодування пенсії, виплаченої по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві,
ВСТАНОВИВ :
Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Звенигородка про стягнення 2 985, 66 грн. в рахунок відшкодування пенсії, виплаченої по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Позивач стверджував, що за періоди з 01.03.2007 р. по 30.06.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 31.01.2009 р. ним було виплачено громадянину ОСОБА_2. пенсію по інвалідності у зв'язку з отриманим ним трудовим каліцтвом. Далі позивач стверджував, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», не прийняв до заліку та не відшкодував зазначені кошти Пенсійному фонду.
На підставі наведених обставин позивач просив стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Звенигородка 2 985, 66 грн.
Позивач в судове засідання представника не направив, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначив, що нещасний випадок, в результаті якого ОСОБА_2. отримав каліцтво, не пов'язаний з виробництвом, що підтверджено рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області та постановою господарського суду Черкаської області. Відповідач також стверджував, що він не є особою, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, оскільки подібні розрахунки мають бути здійснені на централізованому рівні.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Спеціальним Законом, який відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (надалі за текстом - Закон № 1105-XIV).
Статтею 21 цього Закону на Фонд соціального страхування від нещасних випадків покладено обов'язок, зокрема, з повної та своєчасної виплаті пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Разом з тим, частиною другою статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 року № 2272-III встановлені особливі умови здійснення Фондом страхових виплат працівникам, які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року. Зокрема, такий обов'язок настає з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
ОСОБА_2. отримав каліцтво 15.12.1972 р. Приймаючи до уваги, що відповідні документи не були передані відповідачу, пенсія по інвалідності потерпілому виплачується управлінням Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області.
За періоди з 01.03.2007 р. по 30.06.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 31.01.2009 р. позивачем було виплачено пенсію на загальну суму 2 985, 66 грн.
Факт виплати пенсії в зазначеній сумі визнається сторонами, підтверджується актами звірки і у суду не виникає сумніву щодо його достовірності.
Вирішуючи даний спір суд бере до уваги, що стаття 13 Закону № 1105-XIV визначає страховий випадок як нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Згідно статті 14 Закону № 1105-XIV нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Суд враховує, що рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 січня 2006 р. у справі № 2-28/06 та постановою господарського суду Черкаської області від 11 липня 2008 р. у справі № 16/3198а, які набрали законної сили, встановлено що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2., не пов'язаний з виконанням останнім трудових обов'язків. Крім того, зазначеною постановою встановлено відсутність обов'язку відповідача з відшкодування сум, виплачених потерпілому.
За таких обставин, суд знаходить заперечення відповідача обґрунтованими.
Далі суд звертає увагу, що механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 (надалі за текстом - «Порядок»).
Згідно пункту п'ятому Порядку органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат, складають акт щомісячної звірки витрат, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до пункту 6 Порядку головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пункт 7 Порядку передбачає, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
За цих обставин суд вважає, що управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області не є тією особою, якій належить право вимоги, а відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Звенигородка не повинно відповідати за цим адміністративним позовом.
Такий висновок суду ґрунтується і на правових позиціях, викладених Верховним Судом України (Постанова від 25.01.2005 р. у справі №7/102) та Вищим Адміністративним Судом України (Ухвала від 31 липня 2007 р.).
Враховуючи все вищенаведене суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Звенигородка про стягнення коштів в рахунок відшкодування пенсії, виплаченої по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 12 травня 2009 р.
Суддя І.О.Лічевецький