26.09.2023                                                                                

Справа № 642/1538/22

Провадження № 1-кп/642/9/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року                                                        м.  Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221220000088 від 19.01.2022 у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у судді Ленінського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова строк було продовжено, термін дії якого спливає 28.09.2023.

Вирішуючи питання доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд виходить з наступного.

Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 заперечували проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, зазначивши, що ризики, на які посилається прокурор не доведені, не підтверджені, і тому наявна можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки він має постійне місце проживання. Також обвинувачений просив зменшити розмір застави.

Згідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу 2 місячного строку.

Вислухавши думки учасників провадження суд вважає наступне:

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих кронами кримінального проваджений матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він

підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак суд не приймає доводи захисника та обвинуваченої щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При вирішенні питання про запобіжний захід, суд враховує, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований, даних про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, підтвердження погіршення стану його здоров`я суду не надано, будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні на цій стадії процесу не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування, а також ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризики, які були враховані судом при обранні йому такого запобіжного заходу не зменшилися, у зв`язку з чим вважає, що доцільно продовжити відносно обвинуваченого строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на потерпілих на свідків, експертів, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують, а строк утримання обвинуваченого під вартою є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, суд прийшов до переконання про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому.

Суд переконаний, що зміна обвинуваченому обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід буде недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд  даного обвинувального акту триває, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального  правопорушення, а також, що на цей час  у  суду немає підстав вважати відсутніми ризики,  які передбачені ст. 177 КПК України та які були враховані раніше судом при обранні та продовженні запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що обраний відносно нього запобіжний захід слід продовжити ще на 60 діб. На підставі викладеного, керуючись ст. 177, ч. 3 ст. 331  КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у  вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 23 листопада 2023 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Термін дії ухвали - до 23.11.2023.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 26.09.2023.

Суддя                                               ОСОБА_1