Судове рішення #4877826

                                                                            

 

                                                                                                                          

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      

      

09 квітня 2009 р.                                                                                     Справа № 2а-1124/09/2370                                                                                                                                               

м. Черкаси                                            

 

 

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді  Лічевецького І.О.,

при секретарі - Бондар Т.П., Солоха О.В.

за участю представників: позивача - ОСОБА_1. за довіреністю;  відповідача (ДПА в Черкаській області) - ОСОБА_2. за довіреністю; відповідача (Смілянська ОДПІ) - ОСОБА_3., ОСОБА_2. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Серж» до державної податкової адміністрації в Черкаській області, Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції, треті особи ОСОБА_4., ОСОБА_5. про визнання дій неправомірними, скасування акта перевірки та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

 

ВСТАНОВИВ :

 

ПП «Серж» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання дій посадовців державної податкової служби неправомірними, скасування акта перевірки № 000235 від 22.01.2009 р. та , як наслідок, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000242308 від 04.02.2009 р.

Позивач стверджував, що дії податкових ревізорів-інспекторів по проведенню перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу є неправомірними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Позов вмотивовано тим, що про проведення перевірки не було повідомлено платника податків у передбачений 10-денний термін. Позивач також звертав увагу, що планова перевірка може проводитись лише з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав та зазначив, що направлення на перевірку було виписано не керівником податкової служби, а самими особами що її здійснювали після закінчення перевірки. Насамкінець представник стверджував, що невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових не була встановлена перевіркою, оскільки працівники податкової служби не перевірили касовий апарат позивача, а перерахували готівкові кошти іншого підприємця, який здійснює підприємницьку діяльність в цьому ж приміщенні.  

Відповідачі позов не визнали.  

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Приватне підприємство «Серж» зареєстроване виконавчим комітетом Смілянської міської ради 15 жовтня 2003 р.

22 січня 2009 р. старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА в Черкаській області ОСОБА_5. та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА в Черкаській області ОСОБА_4. була проведена перевірка магазину, розташованого по вул. Московська, 2а, в м. Сміла, Черкаської області в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач.

За результатами перевірки складено акт від 22.01.2009 р. за № 000235. Згідно даним вказаного акта, зокрема, встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, яка склала 1 269, 05 грн.

Законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі за текстом - «Закон № 265/95-ВР»).

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР встановлена розділом V цього Закону. Зокрема, згідно статті 22 Закону № 265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Виходячи із зазначених норм Закону № 265/95-ВР та на підставі даних акта перевірки № 000235 від 22.01.2009 р., відповідачем 04 лютого 2009 р. прийнято рішення № 0000242308 про застосування до ПП «Серж» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 345, 25 грн.

Оцінюючи, обґрунтованість доводів позивача суд погоджується, що згідно з частиною 4 статті 11-1 Закону № 509-XII, право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Разом з тим, суд враховує, що частиною 1 статті 11-1 Закону № 509-XII встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків і зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Суд також бере до уваги, що Закон № 265/95-ВР є спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій. Відповідно до пункту 3 розділу II Прикінцеві Положення до приведення чинного законодавства у відповідність з цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд зазначає, що згідно статті 15 цього Закону контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших його вимог здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. При цьому Законом № 265/95-ВР не встановлена періодичність проведення таких перевірок.

Згідно наданого відповідачем плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого головою ДПА в Черкаській області, здійснення перевірки магазину відповідача було заплановано на січень 2009 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що стаття 11-1 Закону № 509-XII визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а в даному випадку, відповідно до затвердженого плану та згідно Закону № 265/95-ВР, податковим органом була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

З наданих на вимогу суду копій направлень на перевірку вбачається, що перед проведенням перевірки працівники податкової служби ознайомили з направленнями співробітника позивача та вручили йому один примірник направлення, що підтверджується власноручним підписом продавця ОСОБА_6

Крім того, зазначені направлення були несені до журналу обліку направлень про що свідчить копія сторінки цього журналу.

З урахуванням викладеного, суд знаходить твердження позивача стосовно того, що направлення на перевірку були виписані податковими ревізорами-інспекторами після закінчення перевірки не відповідає наявним у справі доказам.

Суд допускає, що бланки направлень могли бути заповнені зазначеними особами, проте не вбачає в цьому порушення і не знаходить підстав, щоб ставити під сумнів скріплений печаткою підпис керівника податкового органу.

За таких обставин, суд не вбачає порушень чинного законодавства в діях працівників податкової служби та вважає, що ця частина позовних вимог має бути відхиленою.

Що стосується твердження позивача стосовно того, що при проведенні перевірки не перевірявся його контрольно-касовий апарат, а були перераховані кошти сторонньої особи, які знаходились в коробці під прилавком, то суд перш за все зазначає, що Закон № 265/95-ВР зобов'язує забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Стаття друга цього Закону визначає, що місце проведення розрахунків, це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Таким чином, Закон № 265/95-ВР не ототожнює місце проведення розрахунків з контрольно-касовим апаратом. ОСОБА_4. в судовому засіданні пояснила, що при перевірці вони здійснили перерахунок коштів саме в тому місці, в якому зберігала отримані від реалізації товарів кошти продавець.    

Зазначене порушення зафіксовано актом перевірки та описом наявних готівкових коштів. Обидва документи підписані працівником позивача і суд не бачить причин, щоб ставити під сумнів достовірність цих документів.

Свідчення ОСОБА_7 яка, будучи допитаною в якості свідка, пояснила що знаходилась під час перевірки в приміщенні магазину і  їй відомо, що перераховувались кошти не позивача, а іншого підприємця, суд не приймає як доказ, оскільки вони не підтверджуються ані прямим, ані непрямим чином.

За цих обставин суд вважає, що зазначені твердження позивача є очевидно необґрунтованими.

Вимоги позивача щодо скасування акту перевірки суд вважає безпідставними, оскільки, по-перше, акт перевірки це фактично службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки додержання вимог за здійсненням розрахункових операцій у сфері безготівкового обігу підприємства і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства зазначеним суб'єктом, по-друге, акт перевірки лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання перевірку якого проведено породжує саме рішення прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

За таких обставин суд вважає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та, відповідно, для скасування актів складених за результатами перевірок.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача відповідальності, встановленої Законом № 265/95-ВР, та не знаходить підстав для задоволення позову.

     Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

 

ПОСТАНОВИВ:

 

    В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

    Постанова складена в повному обсязі 21 квітня 2009 р.

 

 

Суддя                                                                                                     І.О.Лічевецький

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація